Постанова

від 09.07.2014 по справі 812/3966/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3966/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каюда А.М.,

при секретарі Опейкіній Є.А.,

за відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного акціонерного товариства «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі в розмірі 44922,33грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Краснодонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» в якому позивачем заявлено вимогу про надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача в розмірі 44 922,33грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Податковий борг відповідача виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю та з податку на додану вартість. Грошові зобов'язання самостійно визначено платником податків у деклараціях та контролюючим органом у податкових повідомленнях - рішеннях. З метою стягнення податкового боргу позивачем було направлено на адресу відповідача податкові вимоги, а саме першу податкову вимогу від 26.10.2001 №1/79 та другу податкову вимогу №2/242 від 24.12.2001. На підставі статті 89 Податкового кодексу України активи платника податків зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Незважаючи на вжиті заходи податковий борг залишається несплаченим. Краснодонською ОДПІ направлено інкасові доручення до банків, що обслуговують боржника. Всі інкасові доручення повернуто без виконання.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час, місце та дату розгляду справи були повідомленні належним чином. Позивач просив провести розгляд справи за його відсутності. Відповідач правом надати заперечення проти позову не скористався.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що Приватне акціонерне товариство «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» зареєстровано в якості юридичної особи (а.с.4,5). Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в якості платника податків перебуває на обліку в Краснодонській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи за Приватним акціонерним товариством «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 10 007,66грн. та з орендної плати за землю в розмірі 34 914,67грн., разом 44 922,33грн. Зазначене податкове зобов'язання визначене та підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість №9021461181 від 17.04.2014 (а.с.18-19), податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) відповідно до яких платником податку визначено суму зобов'язання з орендної плати за землю на 2013, 2014 роки. (а.с.23-34), податковим повідомленням - рішенням від 14.03.2014 №0002421501 яким визначено суму зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, рішення отримано 18.03.2014 (а.с.35,36 зворотній бік) та договором про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 16.06.2012 №20-148б, за яким зокрема розстрочено платнику податків податкове зобов'язання за платежами податок на додану вартість та з орендної плати за землю, згідно затверджених графіків. (а.с.20-22) Також в зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання з орендної плати за землю контролюючим органом нар ахова пеня.

Сторонами до суду не надано відомостей про оскарження рішення 14.03.2014 №0002421501, від так сума визначена в рішенні вважається узгодженою.

Наявність податкового боргу по зобов'язаннями з податку на додану вартість в сумі 10 007,66грн. та з орендної плати за землю в розмірі 34 914,67грн., разом 44 922,33грн., що визначена у наведених документах підтверджена карткою особового рахунку відповідача як платника податків. (а.с.39-42)

З метою стягнення податкового боргу на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) податковим органом на адресу підприємства відповідача було надіслано першу податкову вимогу від 26 жовтня 2002 року № 1/79 (а.с.10), отримана 23 листопада 2001 року (а.с.11) та вручено представнику підприємства другу податкову вимогу від 24 грудня 2001 року № 2/242, отримана 16.01.2002 (а.с.12).

Даних про оскарження відповідачем першої податкової вимоги від 26 жовтня 2002 року № 1/79 та другої податкової вимоги від 24 грудня 2001 року № 2/242 сторонами до суду не надано, а тому вони вважаються чинними на час розгляду справи.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Поняття податкової застави та порядок її реєстрації в державному реєстрі обтяжень рухомого майна регулюється ст. 89 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п.89.8 ст. 89 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Із зазначених норм вбачається, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судом вставлено, що через несплату в добровільному порядку податкового боргу платником податків, податковим органом було направлено на адресу банків інкасові доручення №376 від 18 листопада 2013 року, №377 від 18 листопада 2013 року, №378 від 18 листопада 2013 року, №379 від 18 листопада 2013 року (а.с.13-14). Однак вказані інкасові доручення були повернуті на адресу податкової інспекції без виконання в зв'язку з вже наявним арештом коштів на рахунках.

На підставі прийнятого 13 грудня 2013 року рішення №1695 про опис майна у податкову заставу, Краснодонською ОДПІ проведено опис майна ПРАТ «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» у податкову заставу, про що складено акт від 16 грудня 2013 року №6049. Загальна вартість описаного майна складає 588686,28грн. (а.с.15)

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, активи відповідача відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України передано у податкову заставу. (а.с.16)

За таких обставин, судом встановлено, що на час розгляду справи податковим органом було вжито всі необхідні заходи, передбачені чинним податковим законодавством щодо стягнення суми податкового боргу з Приватного акціонерного товариства «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» з рахунків платника податків у банків, обслуговуючих такого платника податків, однак вони не призвели до погашення податкового боргу.

Отже, суд вважає, що позивачем належним чином здійснені всі необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу ПРАТ «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» в сумі 44 922,33грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного акціонерного товариства «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі в розмірі 44922,33грн. задовольнити повністю.

Надати дозвіл Краснодонській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на погашення суми податкового боргу в розмірі 44 922,33грн. (сорок чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві гривні 33 коп.) за рахунок майна платника податків Приватного акціонерного товариства «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» (94400, Луганська область, м. Краснодон, проспект 60 - річчя СРСР, код 21757606) що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 14 липня 2014 року.

Суддя А.М. Каюда