Рішення

від 07.07.2014 по справі 910/10425/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/10425/14 07.07.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/10425/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ,

до приватного підприємства "ТІМ енд ІТ", м. Київ,

про стягнення 40 770 грн.,

без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою .

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного підприємства "ТІМ енд ІТ" (далі - ПП "ТІМ енд ІТ"): 40 000 основного боргу, що утворився в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору-доручення від 14.09.2014 №144 про надання транспортно-експедиційних послуг зі здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні (далі - Договір); 770 грн. штрафу за порушення строків оплати послуг, а всього 40 770 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2014 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2014 відкладено розгляд справи до 07.07.2014 у зв'язку з неявкою представників сторін.

У судове засідання 07.07.2014 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали; відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 07.07.2014 без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

14.09.2012 ФОП ОСОБА_1 (довіритель) та ПП "ТІМ енд ІТ" (повірений) укладено Договір, за умовами якого:

- довіритель (перевізник або його довірена особа) доручає повіреному за винагороду здійснювати пошук і підбір вантажовласників (замовників або їх довірених осіб) з метою забезпечення вантажами транспортних засобів (перевізника) для транспортування їх в міжнародному та міжміському сполученні (пункт 1.1 Договору);

- повірений, діючи за дорученням довірителя, в межах Договору надає послуги з пошуку і підбору вантажовласників чи їхніх довірених осіб, тобто організовує перевезення найманим вантажним транспортом, довіреною особою власника якого він є відповідно до вимог чинного законодавства України, статуту автомобільного транспорту, правил перевезень вантажів, міжнародних конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правовідносини в галузі перевезень вантажів в межах України та в міжнародному сполученні (пункт 1.2 Договору);

- у розділах 2- 6 Договору довіритель іменується перевізником, а повірений іменується експедитором (пункт 1.3 Договору);

- перевізник зобов'язується письмово підтвердити прийняття заявки до виконання (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 Договору);

- експедитор зобов'язується вчасно, у терміни, обумовлені в кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки з перевізником (підпункт 3.2.7 пункту 3.2 Договору);

- порядок і терміни оплати обумовлюються в разовій заявці, що направляється перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень) (пункт 4.3 Договору);

- оплата послуг перевізника здійснюється експедитором за рахунок коштів замовника на підставі належним чином оформлених оригіналів або ксерокопій товарно-транспортних документів (ТТН чи CMR) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт (пункт 4.5 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 чи до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1 Договору).

Згідно зі статтею 909 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини сьомої статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Як встановлено статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору сторонами було складено договір-заявку від 17.07.2013 № 11 до Договору (далі - Договір-заявка) про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів і перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні, відповідно до якої за заявкою ПП "ТІМ енд ІТ" позивач мав здійснити перевезення вантажу (редукторів) за маршрутом Італія 47-Іванова-Галич (місце доставки: відкрите акціонерне товариство «Галичський автокрановий завод»); вартість послуг позивача становить 4 300 євро; оплата у розмірі 100% здійснюється протягом 14 (чотиринадцяти) днів з моменту отримання копії CMR.

Крім того, пунктом 4 Договору-заявки встановлено, що у разі порушення строків оплати послуг за договором замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 0,01% від належної до сплати суми кожен день прострочення.

На підставі Договору-заявки ФОП ОСОБА_1 було поставлено товар 30.07.2013, про що свідчить відмітка на копії CMR у графі № 24 «вантаж одержано». Копія CMR була передана відповідачу - 31.07.2013.

31.07.2013 ФОП ОСОБА_1 виставлено відповідачу рахунок № 09/07 для оплати наданих позивачем послуг у сумі 45 656 грн.

Разом з цим сторонами було підписано та скріплено печатками юридичних осіб акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 31.07.2013 № 09/07, яким встановлено, що послуги надані позивачем в повному обсязі, якісно та відповідно до умов замовника.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Судом встановлено, що ПП "ТІМ енд ІТ" частково сплатило грошові кошти за надані ФОП ОСОБА_1 послуги, а саме у сумі 5 656 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 14.10.2013 № 200 на суму 1 656 грн. та від 25.12.2013 № 222 на суму 4 000 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 40 000 грн. (45 656 грн. - 5 656 грн.).

03.03.2014 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 26.02.2014 № 08/02 з вимогою негайного погашення заборгованості у сумі 40 000 грн. та перерахування 770 грн. штрафу.

Вказану претензію було отримано уповноваженим представником ПП "ТІМ енд ІТ" 04.04.2014, про що свідчить відмітка на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (88000 13224973).

Проте відповідач відповіді на претензію не надав, суму заборгованості у добровільному порядку не сплатив.

Отже, оскільки ПП "ТІМ енд ІТ" сума заборгованості сплачена не була, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 40 000 грн. боргу є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 770 грн. штрафу.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4 Договору-заявки встановлено, що у разі порушення строків оплати послуг за договором замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 0,01% від належної до сплати суми кожен день прострочення. Крім того, передбачено, що оплата у розмірі 100% здійснюється протягом 14 (чотиринадцяти) днів з моменту отримання відповідачем копії CMR.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 770 грн. пені, а саме за періоди з: 31.08.2013 по 14.10.2013 - 201 грн.; з 15.08.2013 по 25.12.2013 - 317 грн. та з 26.12.2013 по 26.02.2014 - 252 грн.

Як було встановлено судом, відповідач отримав CMR 31.07.2013, а отже періодами нарахування штрафу є саме: з 15.08.2013 (п'ятнадцятий день після отримання відповідачем копії CMR) по 14.10.2013 (сума заборгованості становить 45 656 грн.); з 15.10.2013 по 25.12.2013 (сума заборгованості становить 44 000 грн.) та з 26.12.2013 по 26.02.2014 (сума заборгованості становить 40 000 грн.), а всього 3 017,78 грн.

Однак, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником ФОП ОСОБА_1 не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення пені у сумі 3 017,78 грн., а тому стягненню з відповідача підлягає 770 грн. відповідного штрафу.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «ТІМ енд ІТ» (03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, 22; ідентифікаційний код 38205543) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1): 40 000 (сорок тисяч) грн. основного боргу; 770 (сімсот сімдесят) грн. пені та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2014.

Суддя О. Марченко