Постанова

від 14.07.2014 по справі 808/4098/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14 липня 2014 року (11 год. 40 хв.) Справа № 808/4098/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Ю.С.К.-трейд» про стягнення коштів за податковим боргом.

24.06.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) до Приватного підприємства «Ю.С.К.-трейд» (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1694,45 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 1694,45 грн. Борг виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених позивачем за результатом перевірки, а також внаслідок самостійного визначення відповідачем у декларації сум зобов'язань по податку на додану вартість.

Ухвалою від 26.06.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 14.07.2014.

14.07.2014 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, на задоволенні позову наполягає.

У судове засідання 14.07.2014 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув.

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, яка внесена до відповідного державного реєстру.

Судова повістка надсилалась відповідачу на адресу визначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 31.01.2006 зареєстрований в якості юридичної особи.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем була подана позивачу податкова декларація за червень 2013 року з податку на додану вартість від 25.07.2013, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 600,00 грн.

Крім того, позивачем 30.11.2012 було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість відповідача, за наслідками якої складено акт від 30.11.2012 №332/16-03/34067969 про результати камеральної перевірки про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, у висновках якого зазначено, що відповідачем порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі Акта перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.12.2012 №0004131603, яким відповідачу за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 155,66 грн. визначено суму штрафу у розмірі 10% у сумі 15,57 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу відповідача, проте було повернуте позивачу з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Також, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.12.2012 №0004121603, яким відповідачу за затримку на 192 календарні дні сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5896,11 грн. визначено суму штрафу у розмірі 20% у сумі 1179,22 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу відповідача, проте було повернуте позивачу з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено.

Судом встановлено, що згідно даних облікової картки за відповідачем рахувалася переплата в розмірі 100,34 грн.

Отже, згідно даних облікової картки відповідача та довідки про заборгованість податковий борг відповідача з податку на додану вартість складає 600,00 грн. + 15,57 грн. + 1179,22 грн. - 100,34 грн. = 1694,45 грн.

Вищезазначені суми грошових зобов'язань відповідачем не були сплачені.

05.02.2013 позивачем була сформована податкова вимога №67, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 1094,45 грн. Вказана податкова вимога направлялася на адресу відповідача та була отримана 09.03.2013 уповноваженим представником відповідача, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Судом встановлено, що 25.07.2013 відповідачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року, відповідно до якої самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 600,00 грн.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми права, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога від 05.02.2013 №67, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 1094,45 грн. Вказана податкова вимога направлялася на адресу відповідача та була отримана 09.03.2013 уповноваженим представником відповідача, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 05.02.2013 №67 відкликаною, крім того, наданою позивачем обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкова вимога позивача від 05.02.2013 №67 є чинною.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошовго зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012 №0004131603 та від 20.12.2012 №0004121603, якими відповідачу визначалися суми штрафу з податку на додану вартість у розмірі 15,57 грн., 1179,22 грн. відповідно.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Ю.С.К.-трейд» про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Ю.С.К.-трейд» (код ЄДРПОУ 34067969, зареєстроване: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 7, кв. 109) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1694,45 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто чотири гривні 45 коп.) на р/р 31118029700007, отримувач - УК в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (14010100), код отримувача 38025409, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль