Постанова

від 02.07.2014 по справі 805/4728/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2014 р. Справа № 805/4728/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлена у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Наумової К.Г.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (м. Донецьк)

до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька (м. Донецьк)

Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (м. Донецьк)

про визнання дій неправомірними,-

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Донецькій області та Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату недоїмки у сумі 9543,14 грн. від 26 лютого 2013 року за формою Ф-50 в, сформовану ДПІ в Кіровському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, визнання протиправними та скасування рішення Головного Управління Міндоходів у Донецькій області від 3 квітня 2014 року та Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька від 6 березня 2014 року про відмову у звільнені від сплати недоїмки та стягнення суми боргу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року було закрито провадження по справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення Головного Управління Міндоходів у Донецькій області від 3 квітня 2014 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року було закрито провадження по справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька від 6 березня 2014 року про відмову у звільнені від сплати недоїмки та стягнення суми боргу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року до участі у справі у якості відповідача було залучено Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржувані рішення відповідачів щодо вимоги сплати боргу з єдиного внеску є неправомірними, оскільки позивач з 30.10.2009 р. є пенсіонером за віком на пільгових умовах та відповідно до приписів ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнений від сплати єдиного внеску, у зв'язку з чим оскаржувана вимога та рішення підлягає скасуванню.

Позивач підтримав позовні вимоги та 05.06.2014 р. надав суду заяву щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька позов надав заперечення на позов, відповідно до яких відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах та на теперішній час не досяг пенсійного віку, передбаченого ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Представник Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області також звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), зареєстрований у якості фізичної особи - підприємця 24.01.2001 року, відомості про фізичну особу-підприємця включені до ЄДР за номером запису 22661750000071275.

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2, виданого ДПІ у Кіровському районі м. Донецька Донецької області, ОСОБА_1 з 01.01.2012 р. є платником єдиного податку.

Згідно протоколу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька від 16.02.2010 р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Тобто, позивач є пенсіонером за віком, що також підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 17.03.2010 року.

30 квітня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька складено акт № 2530 про неподання позивачем звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду за 2012 рік.

30 квітня 2013 р. рішенням № 2530 про застосування штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька до ОСОБА_1 були застосовані штрафні санкції у сумі 170,00 грн. Зазначене рішення було отримано позивачем 19.06.2013 р.

1 серпня 2013 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька відносно ОСОБА_1 була прийнята вимога про сплату недоїмки у сумі 7130,44 грн. Доказів направлення та отримання позивачем зазначеної вимоги суду не надано.

26.02.2014 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області сформовано вимогу № Ф-50в, у якій зазначено, що станом на лютий 2014 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 становить 9543,14 грн. До складу зазначеної заборгованості входить заборгованість станом на 01.10.2013 р. за даними Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька у сумі 7130,44 грн., а також заборгованість позивача з єдиного внеску за даними Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області за період: липень - грудень 2013 року у сумі 2412,70 грн.

Згідно розрахунку Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька сума заборгованості у розмірі 7130,44 грн. сформувалась за рахунок сум єдиного соціального внеску за 2012 - 2013 р.р. - у сумі 6960,48 грн., а також штрафної санкції у сумі 170,00 грн. за неподання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду за 2012 рік.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Донецькій області про результати розгляду скарги № 2678/10/05-99-10-06-12-2 від 03.04.2014 р. вирішено залишити без змін вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 26.02.2014 р. № Ф-50в про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, а скаргу - без задоволення.

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька листом № 3251/02 від 06.03.2014 р. повідомило позивача, що враховуючи розмір мінімального страхового внеску за 2012 - 2013 р.р. та з урахуванням сплачених сум, сума недоїмки ОСОБА_1 за 2012 - 2013 р.р. складає 7130,44 грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до п.п. 2, 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; страхувальником є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок;

П. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про зміни до Податкового кодексу України і деяких законодавчих актів України про удосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI, який набув чинності 06.08.2011 р.) особи, зазначені у п. 4 ч. 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, за змістом цієї норми фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, за умови, якщо такі особи є пенсіонерами за віком (незалежно від того чи досягли вони загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах - зі зменшенням віку) та отримують відповідно до закону пенсію.

Згідно із абз. 1 та 2 п. 16 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - № 1058-IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) застосовуються, зокрема в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Ст. 2 Закону № 1788-ХІІ визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом, зокрема: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Загальні умови призначення пенсій за віком визначені ст. 12 Закону № 1788-ХІІ та ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV. Таке право виникало у чоловіків після досягнення 60 років та за наявності відповідного стажу. При цьому, ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, на підставі пункту «а» ч. 1 відповідно до якої позивач отримує пенсію, передбачена можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах - із зменшенням віку, зазначеного у ст. 12 цього Закону, та за наявності відповідного трудового стажу.

Пенсійним фондом України позивачу призначено пенсію за віком та видано пенсійне посвідчення, де вказано вид пенсії - за віком та термін дії - довічно.

Таким чином, позивач є фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування та отримує довічну пенсію за віком, а тому відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону не повинен сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за себе згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI.

В силу вищезазначеного також безпідставними є посилання відповідачів на те, що до позивача не може бути застосовано положення ч. 4 ст. 4 Закону, оскільки він не досяг пенсійного віку, тому що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року № 21-57а14 та № 21-70а14, 20 травня 2014 року № 21-160а14.

З огляду на зазначене, нарахування та встановлення вимогою УПФУ в Кіровському районі м. Донецька № Ф-1871 від 1 серпня 2013 р. та вимогою ДПІ у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-50в від 26.02.2014 р. обов'язку позивача сплатити єдиний внесок у сумі 6960,48 грн. та у сумі 2412,70 грн. не може вважатися обґрунтованим та законним.

Як зазначалось, до складу заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальну суму 9543,14 грн. за вимогою № Ф-50в від 26.02.2014 р., сформованою ДПІ у Кіровському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, також входить штрафна санкція за неподання звіту про суми нарахованого єдиного внеску у сумі 170,00 грн.

Щодо застосування Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька до позивача штрафної санкції за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у сумі 170,00 грн. необхідно зазначити наступне.

Згідно п. 3.3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління пенсійного фонду України № 22-2 від 08.10.2010 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1014/18309 (далі - Порядок № 1014/18309), в редакції чинній на момент прийняття рішення УПФУ в Кіровському районі м. Донецька № 2530 від 30 квітня 2013 р., фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Оскільки позивач з серпня 2011 року не повинен сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за себе згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI, відповідно позивач в силу приписів п. 3.3. Порядку № 1014/18309 не повинен подавати і звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду за 2012 рік.

З огляду на зазначене, рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька № 2530 від 30 квітня 2013 р. про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у сумі 170,00 грн. не може вважатися обґрунтованим та законним.

Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки визначений спосіб захисту, з яким позивач звернувся до суду є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів та враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про сплату недоїмки від 1 серпня 2013 р. на суму 7130, 44 грн., а також визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про застосування штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2530 від 30 квітня 2013 р. на суму 170,00 грн.

Враховуючи наведене, вимога Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області за формою Ф-50в від 26 лютого 2013 року про сплату недоїмки у сумі 9543,14 грн., не може вважатися обґрунтованою та законною, та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 у зазначеній частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Розміри ставок судового збору за подання адміністративного позову до адміністративного суду встановлені Законом України "Про судовий збір" та згідно ч. 2 ст. 4 Закону складають, відповідно, 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати - за подання позову майнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи суму майнових вимог позивача ставка судового збору за даною справою становить 1827 грн. Тобто, у даному випадку розмір ставки судового збору за подання адміністративного позову становить 182,7 грн. Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції, Позивач сплатив судовий збір у розмірі 200,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом

Відповідно до п.п. 18, 21 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", Пенсійний фонд України та його органи, органи доходів і зборів, у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів звільняються від сплати судового збору.

З огляду на зазначене, позивачу підлягає поверненню сума внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом у сумі 17,30 грн., судовий збір у сумі 182,70 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, решта суми судового збору в розмірі 1644,30 грн. з відповідачів стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7 - 12, 69-72, 94, 122-163, 254, 263, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасування вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату недоїмки у сумі 9543,14 грн. від 26 лютого 2014 року за формою Ф-50 в.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про сплату недоїмки від 1 серпня 2013 р. на суму 7130, 44 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про застосування штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2530 від 30 квітня 2013 р. на суму 170,00 грн.

Повернути ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в більшому розмірі, ніж це встановлено законом, внесену по квитанції № 0410007 від 14.04.2014 року, отримувач платежу: Держбюджет калінінського району м. Донецьк, р/р 31217206784005, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034015, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області у сумі 17,30 грн. (сімнадцять гривень 30 коп.).

Стягнути з Державного бюджету на користь ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Наумова К.Г.