Постанова

від 14.07.2014 по справі 812/4076/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/4076/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромресурси» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 19500,00 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 386,10 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромресурси» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 19500,00 грн. та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році в розмірі 386,10 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що в порушення вимог статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємстві відповідача в 2013 році замість 1 інваліда не працювало жодного. Таким чином, відповідач до 16.04.2013 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 19500,00 грн.

Факт того, що на підприємстві в 2013 році не були працевлаштовані інваліди у необхідній кількості, підтверджується звітом форми № 10-ПІ. За порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій підприємству була нарахована пеня в розмірі 386,10 грн.

Довідкою від 14.04.2014 №1/07-2145 Луганський міський центр зайнятості повідомив, що ТОВ «Лугпромресурси» протягом 2013 року звіти форми №3-ПН до центра зайнятості не надсилалися.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 19500,00 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 386,10 грн.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду повернувся конверт з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

Згідно даних наданих позивачем та звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік поданого відповідачем до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 25.02.2014 вх. №3821 місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромресурси»: 91055, м.Луганськ, вул.Коцюбинського,27/832 (а.с.11).

Відповідно до частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником.

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема, контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - роботодавці), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону. У відповідності до покладених на Фонд завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875):

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця;

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення;

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Стаття 18 Закону № 875 вимагає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Аналіз зазначених положень Закону № 875 дає підстави для висновку про те, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:

а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;

б) створенні для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;

г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;

д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).

Відповідно до підпункту 3.4. пункту 3 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугпромресурси» на виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, подало до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік форми №10-ПІ (а.с.11), в якому зазначило середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу 26 осіб, з них, середньооблікова кількість штатних працівників яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - не зазначено жодної особи, кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 1 особа.

Згідно листа Луганського міського центра зайнятості від 14.04.2014 №1/07-2145 ТОВ «Лугпромресурси» протягом 2013 року не надавало інформацію щодо наявності вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів (а.с.9).

Вищий адміністративний суд України в листі від 16.07.2013 № 983/12/13-13 повідомляє, що, вирішуючи питання про дотримання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку подання звіту за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», суди повинні встановлювати додержання цими суб'єктами положень частини четвертої статті 20 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення». Несистематичне подання звіту за формою № 3-ПН свідчить про неналежне виконання обов'язку щодо надання місцевим центрам зайнятості необхідної для працевлаштування інвалідів інформації, що є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Судом установлено, що відповідач у 2013 році не виконував покладені на нього обов'язки щодо надання місцевому центру зайнятості необхідної для працевлаштування інвалідів інформації, що є підставою для застосування до нього відповідних адміністративно-господарських санкцій.

За розрахунком позивача (а.с.10) відповідач повинен був працевлаштувати у 2013 році 1 інваліда, фактично працевлаштовано 0 інвалідів, тому підприємство відповідача мало перерахувати адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2013 рік у сумі 19500,00 грн.

У відповідності з Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на 66 календарних днів відповідачу нарахована пеня в сумі 386,10 грн. Пеню нараховано за період з 16.04.2014 по 20.06.2014 включно.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 19500,00 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 386,10 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромресурси» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 19500,00 грн. та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році в розмірі 386,10 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромресурси» (код ЄДРПОУ 31856550) на користь Державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 19500,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 386,10 грн. (триста вісімдесят шість гривень 10 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О.П. Островська