Постанова

від 09.07.2014 по справі 5010/2383/2011-б-26/91

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2014 р. Справа № 5010/2383/2011-Б-26/91

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Кузь В.Л.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр", м Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 9 (вих. № б/н від 10.06.2014 року)

на окрему ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області

від 06.06.2014 року у справі № 5010/2383/2011-Б-26/91

за заявою: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківськ, м. Івано-Франківськ, Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківськ, м. Івано-Франківськ

до боржника Житлово-експлуатаційної організації № 3, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 185

про визнання банкрутом

За участю представників сторін: не з'явилися.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

06.06.2014 року Господарським судом Івано-Франківської області (суддя Кобрин О.М.) винесена окрема ухвала у справі № 5010/2383/2011-Б-26/91 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківськ, Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківськ до боржника Житлово-експлуатаційної організації № 3 про визнання банкрутом, відповідно до якої вирішено надіслати окрему ухвалу на адресу КП "Єдиний розрахунковий центр" для врахування у своїй діяльності та недопущення подібних порушень в майбутньому, про результати розгляду окремої ухвали повідомити Господарський суд Івано-Франківської області у місячний термін з моменту її отримання.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Комунальне підприємство "Єдиний розрахунковий центр" подало апеляційну скаргу, в якій просять прийняти апеляційну скаргу до провадження, розглянути її по суті, скасувати окрему ухвалу суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не враховано те, що згідно договорами поруки № 2011/1681 від 29.11.2011 року та № 2011/1930 від 30.12.2011 року поручитель зобов'язувався солідарно відповідати перед кредитором за часткове виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 327 від 22.12.2009 року укладеного між кредитором та боржником, однак зобов'язання, згідно вказаного договору виконувати солідарно які зобов'язався поручитель виникли в вересні-листопаді 2011 року, тобто до моменту порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Скаржник також зазначає, що згідно вимог ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у зобов'язанні, таким чином усі права, як кредитора виконані за договором про постачання електричної енергії перейшли до КП "Єдиний розрахунковий центр".

18.06.2014 року автоматизованою системою документообігу суду справу № 5010/2383/2011-Б-26/91 розприділено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку. Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2014 року у склад колегії для розгляду справи № 5010/2383/2011-Б-26/91 введено суддів Кузя В.Л., Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2014 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 09.07.2014 року.

Сторони та учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового повідомлення.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія судів з врахування ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що окрему ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2014 року у справі № 5010/2383/2011-Б-26/91 слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого переважають у застосуванні над нормами Господарського процесуального кодексу, як спеціальні норми.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи зазначене, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

25.11.2011 року ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області порушено провадження у справі про банкрутство Житлово-експлуатаційної організації № 3, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого - Шутку Ярослава Степановича.

Із врахуванням зазначеного при розгляді справи слід керуватися положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.11.2011 року між Комунальним підприємством "Єдиний розрахунковий центр" (Поручитель), Житлово-експлуатаційною організацією № 3 (Боржник) та ПАТ "Прикарпаттяобленерго" (Кредитор) укладено договір поруки № 2011/1681, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за часткове виконання зобов'язань за Договором про постачання електричною енергією № 237 від 22.12.2009 року, що був укладений між кредитором та боржником, зокрема щодо оплати електроенергії в листопаді 2011 року на суму 51 041,13 грн. Вказаний договір від імені боржника підписаний в.о. начальника Хімія Олега Михайловича, що діє на підставі Статуту.

30.12.2011 року між Комунальним підприємством "Єдиний розрахунковий центр" (Поручитель) та ПАТ "Прикарпаттяобленерго" (Кредитор) укладено договір поруки № 2011/1930, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань згідно Договору про постачання електричною енергією № 237 від 22.12.2009 року, а саме за оплати електроенергії за вересень-жовтень 2011 року на суму 18 654,16 грн. та за жовтень 2011 року на суму 852,56 грн. Вказаний договір від імені боржника не підписаний.

Вказані договори поруки були виконаними поручителем, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 58 від 06.12.2011 року на суму 50 385,95 грн. та № 340 від 19.03.2012 року на суму 19 506,72 грн.

Згідно ч. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає, зокрема, угоди щодо одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довічне управління майна боржника.

Провадження у справі про банкрутство Житлово-експлуатаційної організації № 3 порушено ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2011 року; доказів наявності погодження розпорядника майна на укладення вказаних договорів суду не надано, сторонами не спростовано, договори укладені після порушення провадження у справі про банкрутство, відтак з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу (ч. 1. ст. 90 ГПК України).

При цьому господарський суд не обмежений ні колом учасників судового процесу у конкретній справі, а ні загалом осіб, зазначених у ст. 1 ГПК України. При винесенні окремої ухвали слід враховувати, що вказівки стосовно усунення порушень законності чи недоліків у діяльності підприємства і організацій не повинні виходити за межі компетенції господарського суду, тобто господарський суд не справі давати вказівки щодо виробничих процесів або оперативно-господарської діяльності та визначати, яке стягнення слід накласти на службову особу.

Колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції зазначає що згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після порушення провадження у справі про банкрутство усі грошові зобов'язання пред'являються до боржника та виконуються боржником тільки в межах процедур банкрутства, таким чином Комунальне підприємство "Єдиний розрахунковий центр" безпідставно взяло на себе зобов'язання по сплаті боргу Житлово-експлуатаційної організації № 3.

Згідно чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції вказаним вимогам відповідає.

Із врахуванням зазначеного, діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування окремої ухвали Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/2383/2011-Б-26/91 від 06.06.2014 року, а відтак приходить до висновку, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр", м Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 9 (вих. № б/н від 10.06.2014 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/2383/2011-Б-26/91 від 06.06.2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 11.07.2014 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Кузь В.Л.

суддя Орищин Г.В.