Рішення

від 14.07.2014 по справі 903/454/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 липня 2014 р. Справа № 903/454/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс», м.Рівне

до відповідача: приватного підприємства "Торговий Дім "Аміко-Кераміка", с.Зміїнець Луцького р-ну Волинської обл.

про стягнення 313 688,11 грн. заборгованості в.т.ч. 214 800,00 грн. - основної заборгованості, 15 250,80 грн. - інфляційних втрат, 8 996,98 грн.- пені, 2 108,37 грн. - 3% річних та 72 561,96 грн. завданих збитків пов'язаних із зміною курсу валют, спричинених внаслідок несвоєчасної оплати боргу, за договором №19/09/2013 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від19.09.2013р.

Суддя: Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Колесник Ю.М. - представник за довіреністю №1 від 29.05.2013р.;

від відповідача: н/з.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" звернулося з позовом до приватного підприємства «Торговий Дім» Аміко - Кераміка» про стягнення 270 639,53 грн., у т.ч. 242 356,84 грн. основного боргу, 17 207,34 грн. інфляційних втрат, 2 108,37 грн. 3 % річних, 8 966,98 грн. пені, за договором №19/09/2013 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від19.09.2013р.та судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполучені №19/09/2013 від 19.09.2013р. в частині оплати за надані послуги. В підтвердження позовних вимог позивачем надано договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполучені №19/09/2013 від 19.09.2013р., договорів - заявок на перевезення вантажу від 30.09.2013р., від 03.10.2013р ., від 10.10.2013р., від 11.11.2013р ., від 20.12.2013р., від 27.01.2014р. та від 07.02.2014р., міжнародні товарно-транспортні накладні: № 010487, №010518, №010297, №010824, №010962, №011274, №010914, рахунки за №11262, №11278, №11339, №11649, №12061, №12179 та №12350 та акти здачі-приймання виконаних робіт №11262 від 04.10.2013р., №11278 від 09.10.2013р., №11649 від 19.11.2013р., №12061 від 31.12.2013р., №12179 від 31.01.2014р., №12350 від 14.02.2014р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.05.2014р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 28.05.2014р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

28.05.2014р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог за №41-ю від 26.05.2014р., в якій позивач просить стягнути з відповідача 313 688,11 грн. заборгованості, в.т.ч. 214 800,00 грн. - основної заборгованості, 15 250,80 грн. - інфляційних втрат, 8 996,98 грн.- пені, 2 108,37 грн. - 3% річних та 72 561,96 грн. завданих збитків, пов'язаних із зміною курсу валют, спричинених внаслідок несвоєчасної оплати боргу.

Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому прийнята судом до розгляду та має місце нова ціна позову - 313 688,11 грн. Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині збільшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

В судовому засіданні 28.05.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.05.2014р. не виконав, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301032382716 від 20.05.2014р.

Ухвалами господарського суду Волинської області від 28.05.2014р. та від 02.07.2014р. розгляд справи відкладався на 02.07.2014р. та на 09.07.2014р. для подання позивачем та відповідачем всіх доказів, витребуваних ухвалами суду .

Відповідач в судові засідання не з'являвся, вимог ухвал суду не виконав, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301032382716 від 20.05.2014р. та №4301032515554 від 04.07.2014р.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

19 вересня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" (перевізник) та приватним підприємством «Торговий Дім» Аміко - Кераміка» (замовник) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №19/09/2013 (надалі-договір) (а.с.15-17).

Відповідно до п. 10.1. Договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 року.

Згідно п.1.1 предметом Договору є порядок взаємовідносин, що виникають між замовником та перевізником при плануванні, здійсненні і оплаті транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному автомобільному сполученні.

Відповідно до пункту 2.2. договору сторони домовились про те, що перевезення виконуються у відповідності з умовами даного Договору, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ), Митною Конвенцією про міжнародні перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) та іншими міжнародними угодами.

Згідно з п.п. 2.3. - 2.5. Договору замовник для здійснення конкретних перевезень подає перевізнику по факсу чи по електронній почті заявки на перевезення вантажів. В заявці зазначається: дата та точна адреса завантаження/розвантаження; відомості про вантаж; вага брутто; об'єм; необхідний рухомий склад; сума ставки (фрахту) за здійснення перевезення; митниці пересікання кордону; експедиторські фірми з обробки вантажів на прикордонних переходах; контакті телефони відповідальної особи за виконання заявки; вартість вантажу; додаткові інструкції. Заявка підписується уповноваженою особою замовника. Заявка на перевезення вантажів є невід'ємною частиною даного договору. При розбіжності умов заявки та договору пріоритет мають умови договору.

Як вбачається з п.п. 3.1., 3.2., 3.4. договору до обов'язків замовника відносяться, зокрема оформлення заявок на перевезення вантажів і передача їх на виконання перевізнику; оплата перевізнику вартості перевезення відповідно до погоджених ставок; забезпечення належного оформлення товарно-транспортних накладних (CMR), сертифікатів, митних та інших товаросупровідних документів, необхідних для безперешкодного проїзду автомобілем з вантажем через державні кордони і своєчасний розрахунок за перевезення, а також забезпечення проставлення вантажовідправниками і вантажоодержувачами в товарно-транспортній накладній та в завданнях водіїв дати і часу прибуття/ вибуття автопотягу після закінчення операцій завантаження/розвантаження з проставленням у документах штампа про відправку чи прийняття вантажу.

Згідно з п.4.4 Договору перевізник доставляє вантаж до пункту призначення і видає його особі, яка має право на отримання вантажу.

В межах Договору від відповідача до позивача надійшли договори - заявки, а саме: №20 від 30.09.2013р., за яким Перевізник зобов'язувався здійснити перевезення вантажу за маршрутом - Модена (Італія) - Луцьк (Україна), вартість перевезення становить 32 597,00 грн., договір - заявка №21 від 03.10.2013р., за яким Перевізник зобов'язувався здійснити перевезення вантажу за маршрутом - Бологна (Італія) - Луцьк (Україна), вартість перевезення становить 33 629,00 грн., договір - заявка №2 від 10.10.2013р., за яким Перевізник зобов'язувався здійснити перевезення вантажу за маршрутом - Зінціх (Німеччина) - Луцьк (Україна), вартість перевезення становить: 21 687,00 грн., договір - заявка №24 від 11.11.2013р., за яким Перевізник зобов'язувався здійснити перевезення вантажу за маршрутом - Фіорано (Італія) - Луцьк (Україна), вартість перевезення становить: 34 447,00 грн.; договір - заявка №33 від 20.12.2013р., за яким Перевізник зобов'язувався здійснити перевезення вантажу за маршрутом - Бологна (Італія) - Луцьк (Україна), вартість перевезення становить: 35 333,00 грн., договір - заявка №1 від 27.01.2014р., за яким, за яким Перевізник зобов'язувався здійснити перевезення вантажу за маршрутом - Бологна (Італія) - Луцьк (Україна), вартість перевезення становить: 34 719,00 грн., договір - заявка №2 від 07.02.2014р., за яким Перевізник зобов'язувався здійснити перевезення вантажу за маршрутом - Бологна (Італія) - Луцьк (Україна), вартість перевезення становить: 35 408,00 грн., (а.с.21, 25, 28, 32, 36, 42, 46).

Перевізником виконано перевезення вантажу, автотранспортними засобами реєстраційний номер згідно договорів - заявок: №20 від 30.09.2013р. ВК4990ВА/ВК9330ХХ;

№21 від 03.10.2013р. ВК4262АТ/05869РА; №2 від 10.10.2013р. ВК6994АЕ/ВК2452ХХ; №24 від 11.11.2013р. ВК7754АК/ВК4708ХХ; №33 від 20.12.2013р. ВК8118ВА/ВК9327ХХ; №1 від 27.01.2014р. ВК8262АС/ВК1635ХХ; №2 від 07.02.2014р. ВК7575АО/ВК4699ХХ та підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR): №010487, №010518, №010297, №010824, №010962, №011274, №010914 (а.с. 20, 24, 27, 31, 35, 41, 45).

Надання послуг позивачем підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт: №11262 від 04.10.2013р. на суму 32 597,00 грн., №11278 від 09.10.2013р. на суму 33 629,00 грн., №11649 від 19.11.2013р. на суму 34 427,00 грн., №12061 від 31.12.2013р. на суму 35 333,00 грн., №12179 від 31.01.2014р. на суму 34 719,00 грн., №12350 від 14.02.2014р. 35 408,00 грн., які підписані та скріплені мокрими печатками сторін та у яких зазначено про відсутність будь-яких претензій щодо якості наданих Перевізником послуг (а.с.18, 22, 29, 33, 39, 43).

Згідно п. 5.1. Договору, розрахунки за виконані транспортні послуги здійснюються шляхом банківського переказу Замовником грошових коштів на рахунок Перевізника, якщо інше не передбачено сторонами в додаткових угодах. Оплата рахунків проводиться протягом 41-ого дня з дня їх отримання Замовником, якщо інший термін оплати не визначений в заявці.

За результатами здійснення перевезення, позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки за №11262 від 04.10.2013р. на суму 32 597,00 грн., №11278 від 09.10.2013р. на суму 33 629,00 грн., №11339 від 16.10.2013р. на суму 21 687,00 грн., №11649 від 19.11.2013р. на суму 34 427,00 грн., №12061 від 31.12.2013р. на суму 35 333,00 грн., №12179 від 31.01.2014р. 34 719,00 грн., №12350 від 14.02.2014р. на суму 35 408,00 грн. (а.с. 19, 23, 26, 30, 34, 40, 44).

Згідно абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оцінюючи обставини справи, суд виходить з того, що між сторонами спору склалися правовідносини щодо надання послуг, зокрема перевезення, які регламентуються главами 63-64 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1. ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Цивільним кодексом України визначені загальні обв'язки сторін договору перевезення.

Так, згідно з ст. 917 ЦК України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Статтею 918 ЦК України визначено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідач, в порушення умов Договору, покладені на нього зобов'язання з оплати наданих послуг з перевезення в повному обсязі не виконав, проплату провів частково на суму 13 000,00 грн., згідно платіжного доручення за №928 від 14.02.2014р., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 214 800,00 грн. (227 800,00 грн. - 13 000,00 грн. = 214 800,00 грн.) (а.с. 47).

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 214 800,00 грн., належним чином доведена, документально підтверджена і відповідачем не спростована, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №19/09/2013 від 19.09.2013р. в сумі 214 800,00 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за періоди з 15.11.2013р. по 14.02.2014р. у розмірі 1 038,21грн., з 14.02.2013р. по 13.05.2014р. у розмірі 596,73 грн., з 20.11.2013р. - 13.05.2014р. у розмірі 2 036,24 грн., з 27.11.2013р. - 13.05.2014р. у розмірі 1 032,30 грн., з 31.12.2013р. по 13.05.2014р. у розмірі 1 602,58 грн., з 20.01.2014р. - 13.05.2014р. у розмірі 1 385,05 грн., з 14.03.2014р. - 13.05.2014р. у розмірі 705,80 грн. та з 28.03.2014р. - 13.05.2014р. у розмірі 570,07 грн., що в загальній сумі становить 8 966,98 грн. слід зазначити наступне.

Згідно п. 6.2. Договору за прострочення оплати рахунків замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст.ст. 1, 2 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Суд перевіривши правильність нарахування пені, приходить до висновку, що дана вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 8 966,98 грн. підставна та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3 % річних за період з 15.11.2013р. по 14.02.2014р. у розмірі 243,81 грн., з 14.02.2013р. по 13.05.2014р. у розмірі 140,13 грн., з 20.11.2013р. - 13.05.2014р. у розмірі 478,18 грн., з 27.11.2013р. - 13.05.2014р. у розмірі 242,42 грн., з 31.12.2013р. по 13.05.2014р. у розмірі 376,34 грн., з 20.01.2014р. - 13.05.2014р. у розмірі 325,26 грн., з 14.03.2014р. - 13.05.2014р. у розмірі 168,36 грн. та з 28.03.2014р. - 13.05.2014р. у розмірі 133,87 грн., що в загальній сумі становить 2 108,37 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд перевіривши методику та періоди нарахування 3% річних за вищезазначений період часу встановив, що заявлена сума 3% річних - 2 108,37грн., підставна та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 15 250,80 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 15.11.2013р. по 13.05.2014р., слід зазначити наступне.

Суд провівши власний перерахунок інфляційних втрат зазначає, що арифметично вірним розрахунком останніх є сума 15 389,22 грн. Відтак вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 15 250,80 грн. підлягає задоволенню, оскільки суд, при прийняті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Щодо завданих позивачеві збитків пов'язаних із зміною курсу валют, спричинених внаслідок несвоєчасної оплати боргу, що в сумі становить 72 561, 96 грн., слід зазначити наступне: згідно п.5.3 Договору всі розрахунки між замовником та Перевізником проводяться в гривні. Оплата за перевезення, оплата штрафів, пені та інших платежів, здійсненій в іншій валюті окрім гривні, проводиться в гривні по офіційному курсу Національного банку України на день відвантаження автомобіля . Щодо понесених збитків у зв'язку із зміною курсу валют, спричиненої внаслідок несвоєчасної оплати боргу вищезазначеним Договором та законодавством України не передбачено. Тому, підстав у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування збитків пов'язаних із зміною курсу валют, спричинених внаслідок не своєчасної оплати боргу в сумі 72 561,96 грн. не підлягають до задоволення.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, господарський суд, оцінюючи докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 214 800,00 грн. - основної заборгованості, 15 250,80 грн. - інфляційних втрат, 8 996,98 грн.- пені, 2 108,37 грн. - 3% річних.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 4 822,52 грн. судового збору, в іншій частині (2 417,27грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України , господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Торговий Дім»Аміко - Кераміка» (43024, Волинська обл., Луцький р-н, с. Зміїнець, вул. Шкільна 1/5, код ЄДРПОУ 37490542) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" (33028, м. Рівне, вул. Мазепи, 29/20 код ЄДРПОУ 33276798) 241 126,15 (двісті сорок одна тисяча сто двадцять шість гривень п'ятнадцять копійок) грн., з них 214 800,00 грн. - основної заборгованості, 15 250,80 грн. - інфляційних втрат, 8 996,98 грн. - пеня, 2 108,37 грн. - 3% річних та 4 822,52 (чотири тисячі вісімсот двадцять дві гривні п'ятдесят дві копійки) грн. сплаченого позивачем судового збору.

3. У позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетранссервіс» до приватного підприємства «Торговий Дім» Аміко - Кераміка» в частині стягнення 72 561,96 грн. відшкодування збитків пов'язаних із зміною курсу валют, спричинених внаслідок несвоєчасної оплати боргу - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

14.07.2014

Суддя В. О. Кравчук