Рішення

від 07.07.2014 по справі 914/1460/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2014 р. Справа № 914/1460/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюрон Інносьютікалз», м. Київ;

до відповідача: Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область;

про: стягнення 103 774 грн. 75 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Романюк Ю.С. - представник на підставі довіреності № 1 від 08.05.2014 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду від 23.04.2014 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюрон Інносьютікалз» до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» про стягнення 114 227 грн. 85 коп. Розгляд справи призначено на 13.05.2014 року.

У судовому засіданні 13.05.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач явки представника не забезпечив. Вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі сторонами не виконані. Розгляд справи відкладено на 27.05.2014 року.

У судовому засіданні 27.05.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Преставник відповідача не з'явився. Судом відкладено розгляд справи на 24.06.2014 року.

У судове засідання 24.06.2014 року сторони явки представників не забезпечили. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи. Судом задоволено подані клопотання та відкладено розгляд спарви на 07.07.2014 року.

У судовому засіданні 07.07.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення докумертів до матеріалів справи та заяву про зменшення розміру позовних вимог. Судом прийнято до розгляду подану заяву, у зв'язку з чим ціна позову змінилася у бік зменшення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача, що брав участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 07.07.2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньюрон Інносьютікалз» (надалі по тексту рішення - позивач, постачальник згідно з договором) звернулося до суду з позовом до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (надалі по тексту рішення - відповідач, покупець згідно з договором) з вимогою про стягнення 111 988 грн. 09 коп. заборгованості, з яких 92 114 грн. 15 коп. сума основного боргу, 19 873 грн. 94 коп. неустойки.

У процесі розгляду справи позивачем зменшено позовні вимоги, у зв'язку з чим у відповідності до п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» суд вирішує спір з урахуванням нової ціни позову - 103 774 грн. 75 коп., з яких 90 114 грн. 43 коп. сума основного боргу, 13 660 грн. 32 коп. пені.

Спір між сторонами виник внаслідок невиконання Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірми «Едельвейс» умов договору купівлі-продажу, а саме в частині оплати за товар.

Відповідач явки представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, наявність боргу не спростував, докази його сплати повністю чи частково не подав.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 08.08.2008 року сторони уклали договір купівлі-продажу № РЗ-042 (надалі по тексту рішення - договір), згідно з п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати товар для продажу, а покупець зобов'язався прийняти та проводити його оплату на умова цього договору за кількістю, номенклатурою та цінами, зазначеними в накладній, що є частиною цього договору.

У відповідності до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньюрон Інносьютікалз» протягом періоду з 19.02.2010 року по 01.11.2012 року поставило на користь Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» обумовлений договором товар на загальну суму 201 673 грн. 01 коп., про що свідчать видаткові накладні № РН-0000039 від 19.02.2010 року на суму 521 грн. 64 коп., № РН-0000040 від 19.02.2010 року на суму 5 087 грн. 50 коп., № PH-0000041 від 19.02.2010 року на суму 943 грн. 92 коп., № РН-0000042 від 19.02.2010 року на суму 17 721 грн. 00 коп., № РН-0000106 від 01.04.2010 року на суму 13 435 грн. 50 коп., № РН-0000107 від 01.04.2010 року на суму 5 870 грн. 00 коп., № РН-0000121 від 14.04.2010 року на суму 4 076 коп., № РН-0000131 від 28.04.2010 року на суму 12 082 грн., № РН-0000008 від 27.01.2012 року на суму 6 839 грн. 40 коп., № РН- 0000019 від 10.02.2012 року на суму 12 915 грн., № РН-0000034 від 12.03.2012 року на суму 15 449 грн. 40 коп., № РН -0000035 від 12.03.2012 року на суму 1 702 грн. 50 коп., № РН -0000052 від 09.04.2012 року на суму 11 615 грн. 90 коп., № РН-0000042 від 26.03.2012 р. на суму 12 915 грн. 00 коп., № РН-0000043 від 26.03.2012 р. на суму 1 702 грн. 50 коп., № РН-0000066 від 14.05.2012 р. на суму 1 702 грн. 50 коп., № РН-0000068 від 14.05.2012 р. на суму 840 грн. 00 коп., № РН-0000075 від 30.05.2012 р. на суму 6 810 грн. 00 коп., № РН-0000089 від 04.07.2012 р. на суму 18 160 грн. 00 коп., № РН-0000130 від 01.11.2012 р. на суму 32 770 грн. 75 коп. Копії накладних знаходяться в матеріалах справи.

Отримана продукція була оплачена відповідачем лише частково у загальному розмірі 111 558 грн. 80 коп., що підтверджено банківськими виписками клієнта банку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюрон Інносьютікалз» за період 24.11.2010 року (10 000 грн.), 24.12.2010 року (14 274 грн. 06 коп.), 15.04.2011 року (5 870 грн.), 23.05.2011 року (13 435 грн. 50 коп.), 09.06.2011 року (4 076 грн.), 19.10.2011 року (12 082 грн.), 09.04.2012 року (6 839 грн. 40 коп.), 03.07.2012 року (12 915 грн.), 14.08.2012 року (17 151 грн. 90 коп.), 09.10.2012 року (12 915 грн.), 27.02.2013 року (2 000 грн.), копії яких подані представником позивача в судове засідання. Оплата відповідачем 720 грн. згідно з випискою від 15.09.2011 року не здійснювалась за поставлений товар, оскільки призначенням платежу вказано «сплата за маркетингові послуги», відповідно в погашення заборгованості згідно з договором не зараховується.

Відтак, станом на квітень 2014 року розмір заборгованості становить 90 114 грн. 21 коп.

Докази погашення заборгованості у вказаному розмірі у матеріалах справи відсутні.

Про наявність заборгованості відповідач повідомлявся претензією вих. № 01 від 21.01.2013 року та телеграмою від 23.02.2013 року, копії яких з доказами надіслання знаходяться в матеріалах справи.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документально не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, відносини, що існують між сторонами, виникли на підставі договору купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначено в договорі купівлі-продажу (п. 4), покупець зобов'язався до 1 числа кожного місяця надавати продавцю письмову інформацію у вигляді звіту про хід реалізації товару та його залишки. Розрахунок за товар проводиться протягом 7 днів з моменту звіту про хід реалізації.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч. 7 наведеної статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Із матеріалів справи встановлено, що позивачем умови договору виконувались належним чином, натомість відповідач взятих на себе зобов'язань повністю не виконав, оплативши отриманий товар частково, що підтверджено банківськими виписками, дослідженими та описаними вище, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на суму 90 114 грн. 43 коп.

Наявність боргу відповідачем не спростовано та не погашено.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Договором сторони встановили, що покупець зобов'язаний до 1 числа кожного місяця надавати продавцю письмову інформацію у вигляді звіту про хід реалізації товару та його залишки. Розрахунок за товар проводиться протягом 7 днів з моменту звіту про хід реалізації (п. 4 договору).

Враховуючи наведені положення, а також умову договору, передбачену п. 6.3 про стягнення штрафної неустойки в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочки покупцем розрахунків за товар, позивач просить стягнути 13 660 грн. 32 коп. пені.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Формулювання у договорі та позовній заяві «штрафна неустойка», що стягується в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочки, розцінюється як вид забезпечення виконання зобов'язання у формі пені, що також зазначено представником позивача у заяві про зменшення позовних вимог, відповідно порядок її нарахування регулюється ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Договором сторони не передбачили період нарахування пені інший, ніж встановлено законом, відтак, застосовуються положення ст. 232 Господарського кодексу України. Період прострочення, зазначений позивачем при розрахунку пені, становить 407 днів, що не відповідає наведеним вище вимогам.

У матеріалах справи відсутні звіти про хід реалізації товару, що не дає можливості встановити момент прострочення виконання зобов'язання відповідачем у відповідності з положеннями договору. Судом взято до уваги рекомендаційні положення Вищого господарського суду України (факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар), норми ст. 692 Цивільного кодексу України (покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару), здійснено перерахунок пені у відповідності до вимог законодавства та отримано розмір пені більший, ніж зазначено позивачем. Суд також звертає увагу на те, що здійснивши перерахунок суми пені з моменту прострочення, визначеного позивачем, врахувавши шестимісячний термін, передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено, що вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 6 579 грн. 59 коп.

Крім цього, при звернення з позовною заявою до суду позивач просив накласти арешт на розрахункові рахунки боржника та майно, що йому належить, до вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, є одним із заходів до забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Забезпечуючи позивачу можливість реалізації своїх прав, суд зобов'язував його подати належне нормативне обґрунтування клопотання про накладення арешту на розрахункові рахунки боржника та майно, що йому належить, однак, вимог ухвал суду позивач не виконав.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Позивачем не обґрунтовано та не підтверджено заявлене клопотання, відтак суд не вбачає підстав для його задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а у зв'язку зі зменшенням позивачем позовних вимог сума сплаченого судового збору у відповідному розмірі підлягає поверненню позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 66, 67, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (80316, Львівська обл., Жовківський район, місто Рава-Руська, вулиця Калнишевського, будинок 5, код ЄДРПОУ 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюрон Інносьютікалз» (01021, м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 28, код ЄДРПОУ 32380302) 90 114 грн. 43 коп. заборгованості, 6 579 грн. 59 коп. пені та 1 930 грн. 22 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ньюрон Інносьютікалз» (01021, м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 28, код ЄДРПОУ 32380302) з державного бюджету 164 грн. 26 коп. зайво сплаченого судового збору згідно з платіжним дорученням № 2009 від 10.04.2014 року.

У задоволенні позовної вимоги у частині стягнення 7 080 грн. 73 коп. пені відмовити.

У задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на розрахункові рахунки боржника та майно, що йому належить, заявленого позивачем у прохальній частині позовної заяви, відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 11.07.2014 року.

Суддя Матвіїв Р.І.