Постанова

від 14.07.2014 по справі 805/7446/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                 14 липня 2014 р.                                                     Справа № 805/7446/14 приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17  Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до приватного підприємства «Славута» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 9022,84 грн.,-                                                          ВСТАНОВИВ: Позивач, Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Славута» про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 9022,84 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 18.06.2014 року заборгованість відповідача з орендної плати за земельні ділянки складає 9022,84 грн., у тому числі за основним платежем – 8989,64 грн., за пенею – 33,20 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі наданої відповідачем податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки від 06.02.2014 року №9004917760.    Також позивач вказує на те, що ним була направлена відповідачу податкова вимога №81 від 03.12.2012 року. Однак прийняті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу. На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з приватного підприємства «Славута» податкову заборгованість з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 9022,84 грн. Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь – яких клопотань чи заперечень до суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача. Приймаючи до уваги, що всі особи, які беруть участь у справі не прибули до судового засідання та належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні. Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України  є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України. Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа  26 листопада 2003 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи – 32724533, що підтверджується інформаційною довідкою про платника податків, перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Петровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 27.01.2004 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №460/14-ОПП від 03.06.2011 року. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем надана до позивача податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 06.02.2014 року за звітний (податковий) період – 2014 рік, рядком 13 якої нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік усього у розмірі 28758,09 грн., у тому числі по строку сплати 02.03.2014 року у розмірі 2396,51 грн., по строку сплати 30.03.2014 року у розмірі 2396,51 грн., по строку сплати 30.04.2014 року у розмірі 2396,51 грн., по строку сплати 30.05.2014 року у розмірі 2396,51 грн. З урахуванням часткової сплати у розмірі 596,40 грн., сума заборгованості відповідача з орендної плати за земельні ділянки складає 8989,64 грн. У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки, позивачем була нарахована пеня у розмірі 33,20 грн. Позивачем виставлена відповідачу податкова вимога №5-25 від 10 лютого 2014 року, згідно якої станом на 10 лютого 2014 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 4891,28 грн. Вказана податкова вимога отримана відповідачем 10.02.2014 року, що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги. Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України. При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається. Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 10 лютого 2014 року (дата формування податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога №5-25 від 10 лютого 2014 року є чинною. Тобто, на час розгляду справи у відповідача  існує податкова заборгованість з орендної плати за земельні ділянки у загальному розмірі 9022,84 грн., у тому числі за основним платежем – 8989,64 грн., за пенею – 33,20 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікових карток платника податків. Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно статті 36  Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.  Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки. Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та з орендної плати та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку. Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні  від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів. Таким чином, виходячи із змісту  заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з позивача загальної суми податкового боргу у розмірі 9022,84 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 –162, 183-2 КАС України, суд                                                  ПОСТАНОВИВ: Позов Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до приватного підприємства «Славута» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 9022,84 грн. - задовольнити повністю. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «Славута» (ЄДРПОУ 32724533) суму податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 9022 (дев'ять тисяч двадцять дві) грн. 84 коп. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.                      Суддя                                                                            Загацька Т. В.