Постанова

від 08.07.2014 по справі 815/1367/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1367/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЗПК Інзерноекспорт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗПК Інзерноекспорт» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

12.02.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю «ЗПК Інзерноекспорт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеської області (далі - ДПІ), в якому з урахуванням доповнень просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 03.12.2013р. № 0001852203 про збільшення ПДВ на 133 904 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 33 476 грн., від 13.02.2014р. № 0000482203 про зменшення від'ємного значення з ПДВ за січень 2013р. на 57 911 грн., від 13.02.2014р. № 0000492203 про збільшення ПДВ на 26 679 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 6 420 грн. (а.с.38). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи про нереальність господарських операцій з ТОВ «Вторметекспорт» у жовтні 2012р. та ТОВ «Ферко» у січні 2013р. ґрунтуються на припущеннях, без врахування первинних документів. Крім того, помилки в податкових накладних, виданих зазначеними контрагентами, в зв'язку із невірним зазначенням адреси покупця, не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, оскільки адреса покупця не є обов'язковим реквізитом податкових накладних.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивача ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, та прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» по взаємовідносинам з ТОВ «Вторметекспорт» у жовтні 2012р. та ТОВ «Ферко» у січні 2013р., за наслідками якої 18.11.2013р. складений акт № 986/15-54-22-03/31893739, встановлено порушення позивачем вимог п.п.198.1 - 198.3, п.198.6, ст.198, п.201 ст.201 ПК України, в результаті чого занижений ПДВ на 133 904 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок непідтвердження господарських операцій з ТОВ «Вторметекспорт» у жовтні 2012р. та ТОВ «Ферко» у січні 2013р., відносно яких наявні податкова інформація про непідтвердження господарських операцій із своїми контрагентами-постачальниками, первинні документи, а саме податкові накладні, містять невірну податкову адресу ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт», як покупця. Так, замість адреси, зазначеної в ЄДРПОУ - Одеса, Хлібна Гавань,5 зазначена адреса: Одеса, вул.Посмітного, 10. Зазначені обставини, на думку податкового органу, виключають можливість для позивача як покупця товару (послуг) включати до складу податкового кредиту суми ПДВ по зазначеним господарським операціям.

На підставі акту перевірки ДПІ 03.12.2013р. прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001852203 про збільшення грошового зобов'язання ПДВ на 167 380 грн., в т.ч. за основним платежем на 133 904 грн. та штрафними санкціями в розмірі 33 476 грн.

За результати розгляду скарги позивача на прийняте податкове повідомлення-рішення, Головне управління Міндоходів в Одеській області 07.02.2014р. прийняло рішення № 315/1-/15-32-10-02-07, яким збільшена сума грошового зобов'язання з ПДВ на 25 679 грн. та розмір штрафних санкцій на 6 420 грн., та визнано завищення суми від'ємного значення з ПДВ за січень 2013р. на 57 911 грн. (а.с.8-15).

13.02.2014р. на підставі акту перевірки та рішення за результатами розгляду скарги ТОВ «Інзерноекспорт» ДПІ залишила без змін ППР від 03.12.2013р. № 0001852203 та прийняла нові ППР:

- 0000492203 про збільшення грошового зобов'язання ПДВ на 32 099 грн., в т.ч. за основним платежем на 25 679 грн. та штрафними санкціями в розмірі 6 420 грн.,

- 0000482203 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ за січень 2013р. на 57 911 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з

недоведеності позивачем реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Вторметекспорт» у жовтні 2012р. та ТОВ «Ферко» у січні 2013р. Крім того, суд погодився з доводами податкового органу, що податкові накладні, видані зазначеними контрагентами, складені з порушенням п.201. ст.201 ПК України, в зв'язку з чим суми ПДВ по ним незаконно включені позивачем до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту у періоді, що перевірявся, визначається ст.198 ПК України, відповідно до якої не дозволяється включати до складу податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В ході перевірки встановлено, що податковий кредит по операції із ТОВ «Вторметекспорт» на суму ПДВ 100 000 грн. та по операції із ТОВ «Ферко» на суму ПДВ 117 494,16 грн. сформований на підставі податкових накладних відповідно від 26.10.2012р. № 111 та від 18.01.2013р. № 111 (а.с.43,49). У зазначених податкових накладних адреса покупця, тобто позивача, зазначена: Одеса, вул.Посмітного,10, в той час, як адреса згідно даних ЄДРПОУ є: Одеса, Хлібна Гавань,5.

У п.201.1 ст.201 ПК України визначені обов'язкові реквізити податкової накладної, серед яких відсутнє визначення місцезнаходження або податкова адреса юридичної особи-покупця.

Відтак, доводи податкового органу про те, що податкові накладні від контрагентів ТОВ «Вторметекспорт» та ТОВ «Ферко» оформлені з порушенням вимог ст.201 ПК України є недоведеними та спростовуються змістом норми Закону.

До того ж судова колегія враховує, що адреса ТОВ «ЗПК Інзерноекспорт» як Одеса, вул.Посмітного,10 зазначена у договорі купівлі-продажу та додатку до нього, укладених з ТОВ «Вторметекспорт», а також у агентському договорі з ТОВ «Ферко» (а.с. 40-42,47-48), що і стало підставою для визначення в податкових накладних адреси позивача, відмінної від адреси, за якою ТОВ «ЗПК Інзерноекспорт» зареєстрований в Єдиному реєстрі.

Щодо нереальності вчинених господарських операцій з ТОВ «Вторметекспорт» та ТОВ «Ферко», які стали другою підставою для зменшення позивачу податкового кредиту відповідно за листопад 2012р. та січень 2013р., судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Предметом договору купівлі-продажу № 2706 від 27.06.2011р. та додатковою угодою до нього № 1 від 01.12.2011р., укладених між позивачем (покупцем) та ТОВ «Вторметекспорт» (продавцем) є сільгосппродукція, а саме горіх врожаю 2011-2014р. На виконання умов договору позивачем 26.10.2012р. перерахована на адресу свого контрагента грошова сума в розмірі 600 000 грн., в т.ч. ПДВ - 100 000 грн.(а.с.40-42, 44-45).

Враховуючи положення п.198.2 ст.198 ПК України, позивач відніс до податкового кредиту листопада 2012р. суму ПДВ по операції з ТОВ «Вторметекспорт» за першою подією - списання коштів з банківського рахунку.

Відсутність документів про отримання придбаного товару пояснюється позивачем відсутністю такої поставки, оскільки строк виконання договору ще не настав.

01.07.2011р. позивач уклав з ТОВ «Ферко» агентський договір, відповідно до якого останній зобов'язується надати позивачу допомогу в пошуку продавців зернових культур на експорт, а також в укладанні договорів на транспортно-експедиційне обслуговування з врахуванням вищевказаного вантажу через виробничі потужності ТОВ «ЗПК Інзерноекспорт» в Одеському морському торгівельному порту.

На виконання умов договору позивачем надані акти надання послуг, з яких вбачається на які морські судна був навантажений товар, відомості по рахунку, з яких вбачається, що оплата за надані послуги здійснена в безготівковій формі (а.с.50,52).

Відсутність замовлень з боку позивача для надання агентських послуг ТОВ «Ферко», на що посилався податковий орган, не є беззаперечним доказом нереальності цих господарських операцій.

Судова колегія також зазначає, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Ферко» як до січня 2013р., так і після цього строку, що підтверджується наданими позивачем актами виконаних послуг. Проте, податковий орган вважав нереальними лише решту з них.

Придбання зернових культур та отримання послуг щодо пошуку продавців зернових культур на експорт, а також в укладанні договорів на транспортно-експедиційне обслуговування безпосередньо пов'язано з основною діяльності позивача, якою є оптова торгівля зерном, транспортне оброблення вантажів (стор 3 акту перевірки).

Підставою для висновку податкового органу про нереальність операцій позивача з ТОВ «Вторметекспорт» та ТОВ «Ферко» стала податкова інформація, а саме акти ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 13.09.2013р. № 953/22-01/30127924 та № 952/22-01/31681342 про результати документальних позапланових невиїзних перевірок, за висновками яких зазначені підприємства безпідставно завищили податковий кредит по контрагентам постачальникам, що мають ознаки фіктивних, та необґрунтовано завищили дохід від реалізації товару, отриманого від своїх контрагентів (а.с.81-119).

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з ТОВ «Вторметекспорт» та ТОВ «Ферко» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою зменшення податкових зобов'язань. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Таким чином, ДПІ не довела наявність умислу у сторін по договору при його укладанні та виконанні на порушення публічного порядку, посягання на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Крім посилань на акт ДПІ про проведення перевірок ТОВ «Вторметекспорт» та ТОВ «Ферко», відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій із зазначеними контрагентами. В той же час зазначені акти ДПІ не можуть бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія приходить до висновку про недоведеність обставин, що позивачем надані належні докази, які підтверджують реальне вчинення господарських операцій з ТОВ «Вторметекспорт» та ТОВ «Ферко».

Будь-яких інших доводів щодо неправомірного формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по операціям з ТОВ «Вторметекспорт» та ТОВ «Ферко» податковим органом на надано. Тому судова колегія вважає необґрунтованими висновки щодо збільшення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ та зменшення від'ємного значення з ПДВ, в зв'язку з чим прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи призвела до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким позовні вимоги задовольняє.

Частина 1 ст.94 КАС України передбачає, що в разі ухвалення рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, їй присуджуються всі здійснені та документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позову та апеляційної скарги понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 7 308 грн., які і підлягають відшкодуванню з Держбюджету України.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЗПК Інзерноекспорт» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЗПК Інзерноекспорт» задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 03.12.2013р. № 0001852203, від 13.02.2014р. № 0000492203 та № 0000482203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗПК Інзерноекспорт» (код за ЄДРПОУ 31893739) судовий збір в розмірі 7 308 (сім тисяч триста вісім) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко