Постанова

від 15.07.2014 по справі 813/4018/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 року справа № 813/4018/14

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Держспоживінспекції України Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ЗЕУС" про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

прокурор Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Держспоживінспекції України Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ЗЕУС", в якому просить суд стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 1700грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем самовільно розміщено зовнішню рекламу та, в порушення вимог п.6 ст.27 Закону України "Про рекламу" від 19.04.2011р. №3235-VI, не подано інформації щодо вартості розповсюдження реклами і виготовлення реклами, у зв'язку з чим позивачем винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. В передбачений законом строк, рішення про накладення штрафу не оскаржено, а сума штрафу відповідачем не сплачена, що зумовило звернення прокурора до суду з адміністративним позовом в інтересах держави.

Ухвалою від 04.06.2014 року суддя відкрив скорочене провадження у цій справі, надав відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову та роз'яснив наслідки такого неподання.

Судом встановлено, що позовні вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.

Суд належним чином виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача. Проте, відповідач заперечення проти позову чи заяву про визнання позову до суду не подав, хоча належним чином був повідомлений суддею про наслідки такого неподання.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Департаментом економічної політики Львівської міської ради скеровано відповідачу вимогу №23/Р-9-4028 від 26.12.2013р., якою запропоновано у строк до 05.01.2014р. усунути порушення ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», яке полягає в самовільному встановленні спеціальної конструкції зовнішньої реклами рекламоносія на фасаді будинку по вул. Б.Хмельницького, 10. Вказана вимога у встановлений строк не виконана, у зв'язку з чим Департаментом економічної політики Львівської міської ради винесено подання №23/Р-9-329 від 31.01.2014р. про порушення Закону України «Про рекламу» ТзОВ «ІНТЕР ЗЕУС».

Судом встановлено, що на підставі подання Департаменту економічної політики Львівської міської ради №23/Р-9-329 від 31.01.2014р. про порушення Закону України "Про рекламу" Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області проведено засідання щодо справи про порушення законодавства про рекламу.

За результатами засідання складено:

1)протокол №0072 від 13.02.2014р. про порушення законодавства про рекламу, з якого вбачається, що відповідачем, в порушення п. 1 ст.16 Закону України "Про рекламу" від 19.04.2011 р. №3235-VI самовільно розміщено зовнішню рекламу за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 10 без дозволу органів місцевого самоврядування;

2)протокол №0073 від 25.03.2014р. засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, з якого вбачається, що відповідачем, в порушення п. 1 ст.16 Закону України "Про рекламу" від 19.04.2011 р. №3235-VI, самовільно розміщено зовнішню рекламу на фасаді будинку (одне місце) за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 10 без дозволу органів місцевого самоврядування. А також не подано інформації про вартість розповсюдження реклами в порушення ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу».

З наведеного випливає, що відповідачем, в порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу", розміщено зовнішню рекламу без дозволу органів місцевого самоврядування та в порушення п.6 ст.27 Закону України «Про рекламу» не подано інформації щодо вартості розповсюдження реклами.

На підставі вказаних протоколів про порушення законодавства про рекламу Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області прийнято рішення №0091 від 05.03.2014р. про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та рішення №0073 від 25.03.2014 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за самовільне встановлення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування та неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами або її виготовлення на відповідача накладено штраф у розмірі 1700грн.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу рішення №0073 від 25.03.2014 року Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу вручене відповідачу 07.04.2014р.

Виходячи з характеру спірних правовідносин, суд зазначає, що базовим законом, який визначає засади рекламної діяльності, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 року № 270/96-ВР.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про рекламу", визначення терміну зовнішня реклама, в цьому Законі, дається в наступному розумінні: це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.16 вказаного Закону, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу, відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про рекламу", здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів реклами.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу передбачена положеннями ст.27 Закону України "Про рекламу". Так, згідно з ч.6 вказаної статті, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або її виготовлення та/або вартості її розповсюдження.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст.9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст.94 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ЗЕУС" (код ЄДРПОУ - 37205914) до бюджету суму штрафу в розмірі 1700 (тисяча сімсот) грн. 00 коп.

3.Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

4.Постанову суду звернути до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ч. 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя А.Г. Гулик