Постанова

від 10.06.2014 по справі 808/1895/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № 808/1895/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління Міндоходів України

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2014 № 0000224700 та № 0000254700,-

за участі представників сторін:

від позивача - Левченко В.В. (довіреність №19/3 від 01.01.2014)

Зінченко М.В. (довіреність № 19/5 від 01.01.2014)

від відповідача - Коваленко С.В. (довіреність № 76/10 від 11.09.2013)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління Міндоходів України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2014 № 0000224700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5139 грн., та податкового повідомлення-рішення від 05.03.2014 № 0000254700, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 70357 грн.

Ухвалою суду від 18.03.2014 відкрито провадження у адміністративній справі №808/1895/14 та призначено до судового розгляду на 02.04.2014. В судовому засіданні була оголошена перерва до 08.04.2014. Провадження у справі за клопотанням сторін було зупинено до 14.05.2014, потім до 10.06.2014.

Відповідно до ст.160 КАС України, 10.06.2014 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкової про заниження податку на прибуток є необґрунтованими, оскільки спростовуються наданими позивачем первинними документами та даними бухгалтерського обліку, які підтверджують факт придбання товарів та послуг по взаємовідносинам з контрагентами позивача ТОВ "БУ "Укрбудмонтаж", ТОВ "Топаз", ТОВ "Зваркомплект", ТОВ "Фірма Джой Інк", НВП "Конверсія-Південь", ТОВ "Фірма Дніпроспецремонт" та використання їх у господарській діяльності. Отже, висновки податківців про відсутність реального факту вчинення господарських операцій з поставки товару та надання послуг зазначеними контрагентами позивача є необґрунтованими, а спірні податкові повідомлення - рішення є протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилася з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначає, що при проведенні перевірки було встановлено відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст договорів, укладених позивачем з його контрагентами ТОВ "БУ "Укрбудмонтаж", ТОВ "Топаз", ТОВ "Зваркомплект", ТОВ "Фірма Джой Інк", НВП "Конверсія-Південь", ТОВ "Фірма Дніпроспецремонт", а саме: відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання матеріалів. Податковий орган дійшов вірного висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та, відповідно - відсутність права позивача на їх врахування при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Вважає висновки податківців про порушення позивачем п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України такими, що ґрунтуються на законодавстві, а спірні податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими.

Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що, підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ "Запоріжкокс" з питання реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин з платниками податків: ТОВ "БУ Укрбудмонтаж" (ЄДРПОУ 33610949) за періоди червень, серпень-грудень 2011р., ТОВ "Топаз" (ЄДРПОУ 23363567) за вересень 2011р., ТОВ "Зваркомплект" (ЄДРПОУ 32875836) за квітень 2012р., ТОВ "Фірма Джой Інк" (ЄДРПОУ 33652549) за травень 2012р., НВП "Конверсія-Південь" (ЄДРПОУ 24231081) за жовтень-листопад 2012р., ТОВ "Фірма Дніпроспецремонт" (ЄДРПОУ 23846679) за червень 2012р.

За результатами проведеної перевірки був складений акт № 75/28-04-47/00191224 від 19.02.2014 р. (далі - Акт перевірки).

В ході проведеної перевірки встаноалено порушення ПАТ "Запоріжкокс":

1. п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями) ПАТ "Запоріжкокс" занижено податок на прибуток за 2-4 квартал 2011р. всього у сумі 5139 грн., в тому числі по періодам:

- 2 квартал 2011р - на 3632 грн.,

- 2-3 квартали 2011р - на 3633 грн.,

- 2-4 квартали 2011 рік - на 5139 грн.

2. п.138.1, п.138.2, п.138.8, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями) ПАТ "Запоріжкокс" завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за 2012 рік всього на суму 70357 грн., в тому числі в розрізі періодів:

- 1 квартал 2012р. - на 5018 грн.,

- півріччя 2012р - на 57095 грн.,

- три квартали 2012р - на 57945 грн.,

- 2012 рік - на 70357 грн.

На підставі матеріалів перевірки, зважаючи на виявлені порушення, СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі винесено, зокрема, податкові повідомлення - рішення:

№ 0000224700 від 05.03.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні санкції, всього на суму 5139,00 грн., в тому числі сума грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 5139,00 грн.;

№ 0000254700 від 05.03.2014, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, всього на суму 70357,00 грн., в тому числі зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 70357,00 грн.

Не погодившись з винесеними спірними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням відповідача, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, згідно з висновками акту перевірки, у позивача відсутнє право на врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку за договорами, укладених позивачем з його контрагентами ТОВ "БУ "Укрбудмонтаж", ТОВ "Топаз", ТОВ "Зваркомплект", ТОВ "Фірма Джой Інк", НВП "Конверсія-Південь", ТОВ "Фірма Дніпроспецремонт".

Однак, суд не погоджується з такими висновками податкового органу з наступних підстав.

Згідно з п. 44.1 ст.44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Витратами у розумінні ПКУ є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Разом з тим, відповідно до пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПКУ, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Обов'язковою умовою формування підприємством валових витрат з податку на прибуток є здійснені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) з підтвердженням належним чином оформленими первинними документами та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника податку.

І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що господарські операції між ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" і

- ТОВ "Топаз" здійснювались на підставі договору поставки № 742 від 22.03.2011, та специфікацій до договору,

- ТОВ "Зваркомплект" здійснювались на підставі договору поставки № 211 від 20.01.2012 р., та специфікацій до договору,

- ТОВ "Фірма Джой Інк" здійснювались на підставі договору поставки № 882 від 12.04.2012 р., та специфікацій до договору.

Відповідно до "Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.99 № 291 на рахунку 20 ведеться облік запасів. Таким чином товар, який надійшов (був отриманий) до ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" від постачальників - ТОВ "Топаз", ТОВ "Зваркомплект", ТОВ "Фірма Джой Інк" був належним чином оформлений, оприбуткований і відображений у бухгалтерському обліку товариства відповідно до існуючих правил бухгалтерського обліку.

Отже відбулося реальне придбання товару у вигляді сплати грошових коштів і кореспондуючій їй передачі товару від постачальників: ТОВ "Топаз", ТОВ "Зваркомплект", ТОВ "Фірма Джой Інк" до ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС", а також відбулось реальне використання придбаних зазначених товарів у господарській діяльності, а зокрема зазначені товари були видані та списані у виробництво у 2011 та у 2012 роках.

При цьому податковий орган в Акті перевірки також зазначає про документальне підтвердження здійснення господарських операцій.

ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" здійснювались господарські операції з придбання робіт з ремонту приміщень по з підрядниками ТОВ "БУ "Укрбудмонтаж", НВП "Конверсія- Південь", ТОВ "Фірма Дніпроспецремонт".

При цьому придбання робіт з ремонту між ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" і ТОВ "Фірма Дніпроспецремонт" здійснювались на підставі договору підряду № 1161 від 01.05.2012.

Придбання робіт з ремонту між ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" і ТОВ "БУ "Укрбудмонтаж" здійснювались на підставі договорів підряду: № 1209 від 09.06.2010, № 2603 від 15.12.2010, № 1802 від 20.06.2011, № 1887 від 24.06.2011, № 2182 від 25.07.2011, № 2597 від 05.09.2011, № 2620 від 07.09.2011.

Придбання робіт з ремонту між ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" і НВП "Конверсія- Південь" здійснювались на підставі договору підряду № 28/04/1097 від 15.05.2012.

Як встановлено судом, зазначені послуги були отримані та віднесені як витрати по ремонту до складу витрат у бухгалтерському обліку на бухгалтерський рахунок 23 на підставі актів приймання виконаних будівельно-монтажних робіт, тобто відображені у бухгалтерському обліку товариства відповідно до існуючих правил бухгалтерського обліку.

Отже, відбулося реальне придбання послуг у вигляді сплати грошових коштів і кореспондуючій їй надання послуг з ремонту від підрядникиків: ТОВ "БУ "Укрбудмонтаж", НВП "Конверсія-Південь", ТОВ "Фірма Дніпроспецремонт" до ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС", а також відбулось реальне використання придбаних зазначених послуг у господарській діяльності, а зокрема зазначені послуги були отримані та використані у виробництво у 2011, 2012 роках.

Також слід зазначити, що підтвердженням факту реальності поставки товарів та послуг є первинні документи (прибуткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення на перерахування грошових коштів) по взаємовідносинах з ТОВ "БУ "Укрбудмонтаж", ТОВ "Топаз", ТОВ "Зваркомплект", ТОВ "Фірма Джой Інк", НВП "Конверсія-Південь", ТОВ "Фірма Дніпроспецремонт".

Про факт наявності первинних документів, що посвідчують поставку товарів від ТОВ "Топаз", ТОВ "Зваркомплект", ТОВ "Фірма Джой Інк", а також надання робіт від ТОВ "БУ "Укрбудмонтаж", НВП "Конверсія-Південь", ТОВ "Фірма Дніпроспецремонт", та проведення розрахунків із зазначеними підприємствами також безпосередньо зазначено податковим органом в акті перевірки.

При цьому, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій були зареєстровані як платники ПДВ.

Таким чином, позивач мав належним чином оформлені податкові накладні, які одержані від постачальників, та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами.

Будь-які порушення щодо форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій з постачання товару між позивачем та ТОВ "БУ "Укрбудмонтаж", ТОВ "Топаз", ТОВ "Зваркомплект", ТОВ "Фірма Джой Інк", НВП "Конверсія-Південь", ТОВ "Фірма Дніпроспецремонт" в акті перевірки відсутні.

Витрати пов'язані з придбанням у ТОВ "БУ "Укрбудмонтаж", ТОВ "Топаз", ТОВ "Зваркомплект", ТОВ "Фірма Джой Інк", НВП "Конверсія-Південь", ТОВ "Фірма Дніпроспецремонт" товарів та послуг, використовувались позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується самим актом перевірки та валовим доходом, задекларованим позивачем.

За приписами ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з ч.2 ст.9 цього ж Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених відповідно з вимогами законодавства.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про "нереальність" здійснених позивачем господарських операцій є безпідставним, оскільки на його підтвердження відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу. Відповідачем не надано також доказів підробки документів або їх фіктивності на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що зміст вказаних вище договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків.

З наведеного випливає, що в разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податків до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки і докази позивача не спростовані.

Таким чином, суд вважає що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління Міндоходів України від 05.03.2014 № 0000224700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5139 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління Міндоходів України від 05.03.2014 № 0000254700, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 70357 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (код ЄДРПОУ 00191224) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 14.07.2014.

Суддя О.М. Нечипуренко