Рішення

від 09.07.2014 по справі 910/10060/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10060/14 09.07.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Босенко Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп", м. Київ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Центробудпостач", м. Київ, простягнення заборгованості 30 000,12 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Андреєва В.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Груп" (надалі - ТОВ "МД Груп") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центробудпостач" (надалі - ТОВ "Центробудпостач") про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 20 000,10 грн., за послуги пов'язані з реалізацією товару у розмірі 6 000,00 грн. та штрафу у розмірі 4000,02 грн.

Ухвалою від 28.05.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Паламаря П.І. порушено провадження у справі № 910/10060/14 та призначено її до розгляду на 10.06.2014 р.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р., у зв'язку із перебуванням судді Паламаря П.І. у відпустці, справу №910/10060/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р. суддею Князьковим В.В. прийнято до провадження справу №910/10060/14

У судовому засіданні 10.06.2014 р. господарським судом міста Києва задоволено клопотання позивача від 04.06.2014 р. та відкладено розгляд справи на 25.06.2014 р.

Представники відповідача у судове засідання, призначене на 25.06.2014 р. не з'явивився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 09.07.2014р.

Представник позивача у судовому засіданні 09.07.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

09.07.2014 р. уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог відповідачем не надано.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від сторін до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/10060/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.12.2012 р. між ТОВ "МД Груп" (постачальник, позивач) та ТОВ "Центробудпостач" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 1422/12, за умовами якого продавець зобов'язується в порядку та у строки, встановлені даним договором, передати товар у власність покупцю, кількість, якість та ціна якого вказуються в специфікаціях та/або у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у даному договорі. (п.п. 1.1, 1.2.)

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту виписки постачальником документів на відвантаження, а сам товар поставляється партіями на умовах FCA - франко-перевізник м. Київ, вул. Промислова,4/7, відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 р.

На кожну партію товару, поставленого згідно умов п. 3.1. даного договору постачальник передає разом із товаром або направляє документи поштою протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати поставки: а) рахунок-фактуру (оригінал); б) видаткову накладну (оригінал); в) податкову накладну (оригінал); г) сертифікат якості (за вимогою покупця - завірену постачальником копію) (п. 3.2 договору).

У пункті 3.3 договору сторонами погоджено, що якщо інше не обумовлено сторонами в специфікації, то постачальник зобов`язується надати покупцеві товар протягом 60 (шести десяти) днів з дати заявки покупця на дану партію товару чи підписання специфікації, а покупець зобов`язується прийняти й вивезти даний товар зі складу постачальника протягом трьох робочих днів з моменту одержання повідомлення.

Допускається дострокова поставка товару постачальником.

Поставка нержавіючих і легованих марок сталі - 70 (сімдесят) днів, якщо інший строк не був погоджений з покупцем додатково.

Згідно п. 4.1. договору оплата проводиться покупцем в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур на кожну окрему партію товару. За домовленістю сторін допускається оплата готівкою (в касу підприємства) або розрахунок банківською платіжною карткою.

Відповідно до п. 4.2 договору вартість товару визначається у специфікаціях та/або у видаткових накладних та/або у рахунках-фактурах, які є невід`ємними частинами договору.

Умови оплати товару: 100% оплата вартості кожної партії товару на умовах відстрочення платежу.

Покупець здійснює оплату протягом 10 (десять) банківських днів з дати відвантаження товару, про що свідчить підписана представниками обох сторін видаткова накладна.

Днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (або внесення грошових коштів до каси підприємства). За домовленістю сторін ними може бути встановлено інші умови оплати товару, що сторони зазначають в специфікаціях або інших додатках, які укладаються сторонами (п. 4.4 договору).

У п. 4.5 договору сторони визначили, що підписання особою, уповноваженою покупцем на прийняття матеріальних цінностей, видаткової накладної, свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у цій видатковій накладній.

Згідно п. 4.8 договору у випадку наявності заборгованості за товар, отриманий покупцем раніше (на підставі іншого документа, ніж вказаного у платіжному дорученні покупця), постачальник має право отриману оплату за відповідним документом, вказаним у платіжному дорученні.

Відповідно до п. 6.2.2. покупець зобов`язаний оплатити товар на умовах цього договору. В платіжному дорученні вказати: призначення платежу, номер і дату цього договору, номер та дату рахунку-фактури.

У випадку невиконання зобов`язань у термін, зазначений у п. 4.4. цього договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми (п. 7.2 договору).

Окрім штрафу, зазначеного у п. 7.2. договору, за несвоєчасну оплату вартості товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов`язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення (п. 7.3. договору).

У п. 11. 1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2012 року. У випадку, якщо жодна з сторін за місяць до припинення дії договору не дасть письмове повідомлення про припинення дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік з 1 січня по 31 грудня. Дана умова діє на кожний наступний рік.

До припинення дії договору сторони зобов`язані завершити (виконати) всі фактично взяті на себе зобов`язання по договору, в тому числі - провести взаєморозрахунки по дійсному договору, розрахуватись за фактично отриманий товар, оплатити штрафні санкції, тощо (п. 11.2 договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідачу поставлено товар на загальну суму 223 705,65 грн. та надані послуги пов`язані з реалізацією товару (порізка металлу) на суму 6000,00 грн., однак внаслідок порушення умов договору в частині проведення розрахунків, у ТОВ «Центробудпостач» станом на 01.05.2014р. утворилась заборгованість в розмірі 26 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриману продукцію.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткових накладних №РН1-007667 від 14.12.2012р. на суму 126 742,00 грн., №РН1-007745 від 24.12.2012р. на суму 14 072,82 грн., №РН-1-000029 від 10.01.2013р. на суму 82 308,22 грн.; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №1 від 14.12.2012р., №2 від 24.12.2012р., №1 від 09.01.2013р. та рахунків-фактур №СФ1-10357 від 19.12.2012р., №СФ1-10245 від 12.12.2012р., №СФ1-10446 від 25.12.2012р. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали досліджено у судовому засіданні), які підписано представниками позивача та відповідача і скріплено печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 223 123,04 грн. Окрім того, позивачем надано послуги із порізки металу загальною вартістю 6 000,00 грн., що підтверджується актом №АКТ-07767 здачі-прийняття робіт від 26.12.2012р.

13.02.2013р. ТОВ "МД груп" звернулось з претензією №121/1 до ТОВ "Центробудпостач" сплатити заборгованість у строк до 23.02.2013р., яка отримана відповідачем 19.02.2013р. та залишена без відповіді.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов договору здійснює оплату протягом 10 (десять) банківських днів з дати відвантаження товару.

Отже по видатковій накладній №РН1-007667 від 14.12.2012р. на суму 126 742,00 грн. строк оплати настав 28.12.2012р. , №РН1-007745 від 24.12.2012р. на суму 14 072,82 грн. строк оплати настав 11.01.2013р. , №РН-1-000029 від 10.01.2013р. на суму 82 308,22 грн. строк оплати настав 24.01.2013р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем здійснено частково оплату отриманого товару лише на суму 203 705,45 грн. (банківські виписки за період з 20.12.2012р. по 25.12.2013р.), в порушення умов п. 4.4 договору відповідачем не здійснено оплату отриманого товару на суму 19 417,59 грн.

Окрім того, не оплаченими залишились послуги виконані за актом №АКТ-07767 здачі-прийняття робіт від 26.12.2012р. на суму 6 000,00 грн.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.. 526 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства..

Як вбачається із матеріалів справи, умовами договору, укладеного між сторонами не передбачено надання послуг, із порізки металу, однак дії позивача та відповідача по справі свідчать про волевиявлення сторін до вчинення правочину (акт №АКТ-07767 здачі-прийняття робіт від 26.12.2012р. на суму 6 000,00 грн.).

Позивач звертався до відповідача з претензією від 13.02.2013р. за №121/1 про сплату боргу. Однак, відповідачем борг сплачено не було.

Таким чином, строк платежу, з урахуванням ст.ст. 530 ЦК України, за надані послуги з порізки металлу, настав 23.02.2013р.

При цьому, судом встановлено, що згідно додаткової угоди від 02.09.2013р. до договору №1422/12 від 12.12.2012р., ТОВ «Центробудпостач» визнало заборгованість у розмірі 54 000,20 грн. (у тому числі і за актом №АКТ-07767) та зобов'язувалось оплатити у строк до 31.10.2013р.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "МД груп" про стягнення з ТОВ «Центробудпостач» заборгованості у розмірі 25417,59 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 000,02 грн.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачена загальна позовна давність у три роки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність в один рік, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, господарський суд зазначає наступне, що вимоги щодо стягнення штрафу за порушення строків оплати по видаткових накладних за 2012 рік, позивачем заявлено лише 26.05.2014р., тобто за межами річного строку позовної давності, проте, оскільки ТОВ "Центробудпостач" не заявлялось про застосування позовної давності, то в силу ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України господарським судом позовна давність не застосовується.

Як встановлено судом, в п. 7.2 договору сторони передбачили відповідальність за прострочення оплати за поставлений товар, встановивши, що у випадку невиконання зобов`язань у термін, зазначений у п. 4.4. цього договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розмір штрафних санкцій згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги щодо стягнення штрафу підлягають задоволенню у розмірі 3 883,52 грн.

19 417,59 х 20% = 3 883,52 грн.

Разом з тим, господарський суд зазначає наступне, як вбачається із матеріалів справи, предметом даного позову є вимога про захист майнових прав, порушених внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №1422/12 від 12.12.2012р. та зобов`язання з оплати послуг наданих за актом №АКТ-007767 від 26.12.2012р.

Частиною 1 статті 58 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами..

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу).

Порушення правил об'єднання позовних вимог має наслідком повернення судом позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду.

У п. 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

При цьому, порушення об'єднання позовних вимог господарським судом м. Києва виявлено вже після порушення провадження у справі, а тому позовні вимоги позивача підлягають розгляду по-суті, що не суперечить позиції викладеній у п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті. У разі необхідності розгляд справи може бути відкладено (стаття 77 ГПК), зокрема, з метою: одержання необхідних доказів чи обґрунтованого розрахунку стягуваної (оспорюваної) суми; надіслання відповідачеві чи іншим особам, які беруть участь у справі, копій позовних матеріалів. Повне найменування і поштові адреси сторін може бути з'ясовано безпосередньо у судовому засіданні. Не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи (п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МД груп" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центробудпостач" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, б. 12 , ідентифікаційний номер 38260651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД груп" (01013, м. Київ, вул. Промислова, б. 4/7, ідентифікаційний код 31991010) основний борг у розмірі 25 417 (двадцять п`ять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 59 коп., штраф у розмірі 3 883 (три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 52 коп. судовий збір у розмірі 1 729 (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять) грн. 33 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 14.07.2014р.

Суддя В.В. Князьков