Рішення

від 08.07.2014 по справі 910/12634/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12634/14 08.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту

бізнесу «Дельта М»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ейдж Лаб»

Про стягнення 11 278,20 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Воронцов Д.Ю. - по дов. № б/н від 29.08.2013

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ейдж Лаб» про стягнення 9 426,00 грн. основного боргу та 1 852,20 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 233-Д від 23.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 порушено провадження у справі з присвоєнням № 910/12634/14 та призначено її до розгляду на 08.07.2014.

Позивач в судовому засіданні 08.07.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 08.07.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.06.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Депутатська, 23-А, кв. 164, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.06.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.07.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Ейдж Лаб» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» (замовник) було укладено договір № 233-Д (далі - договір).

Відповідно до п. 1. договору замовник замовляє, а виконавець зобов'язується виконати роботи з розробки дизайну Web-системи.

1.1. Етапи, зміст робіт, строки розробки Web-системи узгоджуються сторонами і визначаються планом робіт (додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору.

1.2. Вартість робіт, що є договірною, включає в себе авторську винагороду за Виняткові авторські права на Web-систему і порядок оплати визначаються у додатку № 2, що є невід'ємною частиною договору.

1.3. Технічні вимоги (ТВ) визначаються в додатку № 3, що є невід'ємною частиною договору.

1.4. За завданням виконавець може виконувати інші види робіт, умови виконання і вартість яких визначаються сторонами в додатках до договору.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2., 2.3. договору виконавець зобов'язаний

- розробити дизайн Web-cиcтeми в строки і на умовах, визначених договором і планом робіт.

- забезпечити при розробці дизайну Web-cиcтeми повну відповідність корпоративним вимогам і стандартам замовника, у процесі розробки дизайну Web-cиcтeми враховувати і впроваджувати запропоновані замовником зміни.

- в день прийому-передачі робіт повернути замовникові всі отримані від останнього матеріали для виконання таких робіт.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору роботи не виконав, а тому має повернути сплачені за них позивачем грошові кошти в розмірі 9 426,00 грн. Також за неналежне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в розмірі 1 852,20 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 9.6. договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє один рік, а в частині закінчення і виконання сторонами (за виключенням п. 4.4. даного договору) - до повного закінчення і виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінченням робіт є підписання замовником акту прийому-передачі виконаних робіт з розробки Web-системи і здійснення замовником остаточного розрахунку з виконавцем за виконані роботи, відповідно до додатку № 2 до договору.

Відповідно до п. 1 додатку № 2 до договору вартість робіт з розробки Web-системи становить 18 852,00 грн.

Згідно з п. 2 додатку № 2 до договору замовник проводить попередню оплату у обсязі 50% від суми договору у розмірі 9 426,00 грн. протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання договору та отримання рахунку-фактури від виконавця.

З банківської виписки від 31.01.2014 вбачається, що згідно платіжного доручення № 119 від 31.01.2014 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 9 426,00 грн. з призначенням платежу «часткова оплата за розробку дизайну Web-системи по договору № 233-Д від 23.01.2014».

Відповідно до п. 3.1. договору Web-система розробляється виконавцем поетапно, відповідно до плану робіт, викладеного в додатку № 1 до договору. Роботи з розробки Wеb-системи вважаються виконаними виконавцем у повному обсязі з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

В додатку № 1 до договору визначено строк виконання проекту з урахуванням паралельного виконання деяких видів робіт - 35 календарних днів з моменту внесення попередньої оплати вказаної у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням того, що попередня оплата перерахована позивачем 31.01.2014 відповідач мав виконати роботи в строк до 08.03.2014.

Згідно з п. 3.2. договору акт прийому-передачі виконаних робіт з розробки Wеb-системи і акт прийому-передачі виняткових майнових прав підписується замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від виконавцем двох підписаних примірників актів прийому-передачі виконаних робіт з розробки Wеb-системи і актів прийому-передачі виняткових майнових прав при умові відсутності недоліків виконаних робіт.

Матеріали справи акту прийому-передачі виконаних робіт з розробки Wеb-системи не містять.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, у визначені строки, роботи з розробки дизайну Web-системи не здійснив.

Згідно з п. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

З огляду на те, що положеннями Цивільного кодексу України не врегулювано питання попередньої оплати за договором про надання послуг, суд приходить до висновку про застосування аналогії закону, зокрема ст. 693 Цивільного кодексу України (постанова Вищого господарського суду України від 04.05.2006, справа № 44/363).

Так, відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 18.01.2010, справа № 42/423).

Відповідно до рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п'ята статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.

Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 9 426,00 грн. на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки роботи не виконав, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до п. 5.2. договору у випадку прострочення виконання виконавцем зобов'язань по виконанню робіт з розробки Web-системи до виконавця застосовується пеня у розмірі 0,5% від суми передоплати за кожний день прострочення робіт, відповідно, виконання яких затримується та/або в яких допущені недоліки, але не більше 10% від загальної суми договору, за умови надання всіх необхідних інформаційних матеріалів.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо виконання робіт.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по виконанню робіт відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню відповідно до п. 5.2. договору розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, складає 1 885,20 грн. та становить 10% від суми договору - 18 852,00 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 885,20 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ейдж Лаб» (м. Київ, вул. Депутатська, 23-А, кв. 164, код ЄДРПОУ 32670279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» (м. Київ, вул. М.Раскової, 21, код ЄДРПОУ 35199148) 9 426 (дев'ять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 00 коп. основного боргу, 1 885 (одну тисячу вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 20 коп. пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 15.07.2014.

СуддяВ.В. Сівакова