Рішення
від 07.07.2014 по справі 924/713/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2014 р.Справа № 924/713/14

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом сільськогосподарського кооперативу ім. Щорса с. Ладиги, Старокостянтинівського району, Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мука Сервіс" м. Хмельницький

про стягнення 36318,00 грн.

Представники сторін:

позивача: - Драчук С.Л. - за довіреністю від 01.09.2013р.

відповідач: Якимчук О.В. - за довіреністю від 10.06.2014р.

Рішення виноситься 07.07.2014р., оскільки в судовому засіданні 24.06.2014р., оголошувалась перерва.

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи :

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 19645,00 грн. основного боргу за пшеницю (товар) відповідно до накладних №2674 від 31.10.2011р. та № 2333 від 21.09.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволені.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві проти позову заперечує. Посилається на ті обставини, що вимоги позивача з приводу стягнення 19645,00 грн. заборгованості не обгрунтовані доказами, а саме, що відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99, товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів (п. 2)., довіреність № 24 від 28.10.2011р. зазначена у накладній № 2674 від 31.10.2011 р. в матеріалах справи відсутня, а отже накладна № 2674 від 31.10.2011р. не може бути прийнята судом як доказ, оскільки вона підписана невідомо ким.

Крім того, вимоги позивача про стягнення «штрафу у вигляді пені» в сумі 16673,00 грн. відповідач не визнає з огляду на наступне, згідно п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка (пеня) є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання - «Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком». Згідно з положеннями ст. 547 Цивільного кодексу України - «Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним». У відповідності із ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Оскільки між сторонами даної справи відсутні договірні зобов'язання, договір не укладався, то вимоги позивача про стягнення 16673,00 грн. пені є неправомірними і не підлягають задоволенню, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі наведеного просить в позові відмовити.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

ВСТАНОВИВ:

Між сільськогосподарським кооперативом ім. Щорса, с. Ладиги, Старокостянтинівського району та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мука Сервіс», м. Хмельницький укладено усну угоду, відповідно до якої, за накладною № 2333 від 21.09.2011р. по довіреності № 33 від 10.09.2011р., ТОВ «Торговий дім «Мука Сервіс» отримало від СГК ім. Щорса пшеницю в кількості 87,343 тонни на суму 138000,00 грн.

Відповідно до банківських виписок, за отриману пшеницю ТОВ «Торговий дім «Мука Сервіс» провів розрахунок з СГК ім. Щорса 09.09.2011 року на суму 50000 грн., 15.09.2011 року на суму 58000 грн., 20.09.2011 року на суму 30000 грн.

21.09.2011 року СГК ім. Щорса видано для ТОВ «Торговий дім «Мука Сервіс» податкову накладну № 103/2 на суму 138000 грн.

За накладною № 2674 від 31.10.2011 року ТОВ «Торговий дім «Мка Сервіс» отримало від СГК ім. Щорса пшеницю в кількості 37,750 тонн на суму 59645 грн.

Згідно банківської виписки, за отриману пшеницю ТОВ «Торговий дім «Мука Сервіс» провів розрахунок з СГК ім. Щорса частково на суму 20000 грн. 10.10.2011 року.

31.10.2011 року СГК ім. Щорса видано для ТОВ «Торговий дім «Мука Сервіс» податкову накладну № 127/2 на суму 59645 грн.

04.10.2013 року позивачем надіслано на адресу ТОВ «Торговий дім «Мука Сервіс» претензію № 1 з вимогою сплати п'яти банківських днів на рахунок СГК ім. Щорса суму заборгованості, яка відповідачем виконана частково. Розрахунок проведено на суму 20000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 228 від 10.10.2013 року на суму 10000 грн., № 238 від 16.10.2013 року на суму 5000 грн., № 248 від 24.10.2013 року на суму 50000 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 19645,00грн. та 16673,00 грн. пені. обрахованої на підставі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив таке:

Як встановлено судом, між сторонами у спірний період існували господарські правовідносини, що виникли у спрощений спосіб на основі вільного волевиявлення сторін.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином, згідно п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Судом, враховуючи видану видаткову накладну 2674 від 31.10.2011 року та податкову накладну від 31.10.2011 № 127/2 встановлено, та відповідачем не спростовано, що на час вирішення спору товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мука Сервіс» має заборгованість за поставлене сільськогосподарським кооперативом ім. Щорса зерно пшениці, по накладній на загальну суму 19645,00 грн.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, а за відсутності таких вказівок - у відповідності до звичайно пред'явлених вимог.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, з врахуванням наведеної норми законодавства, 04.10.2013 року позивачем на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мука Сервіс» направлено претензію № 1 з вимогою погасити суму боргу за поставлений товар, яку відповідач задовольнив частково, сплативши 20000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 228 від 10.10.2013 року на суму 10000 грн., № 238 від 16.10.2013 року на суму 5000 грн., № 248 від 24.10.2013 року на суму 50000 грн.

Виходячи з наведеного, господарський суд прийшов до висновку про існування між сторонами господарських правовідносин і неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за усною домовленістю по оплаті поставленої продукції, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 19645 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, посилання відповідача на те, що між сторонами не існувало господарських відносин, пшеницю відповідач від позивача не отримував та на те, що накладна № 2674 від 31.10.2011 року не є належним доказом у справі, оскільки відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996р. № 99, товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів (п. 2)., довіреність № 24 від 28.10.2011р. зазначена у накладній № 2674 від 31.10.2011р. в матеріалах справи відсутня, а отже накладна № 2674 від 31.10.2011р. не може бути прийнята судом як доказ, оскільки вона підписана невідомо ким судом не приймаються, з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Матеріалами справи встановлено, та відповідачем не спростовано, що на виконання усної угоди, за отриману пшеницю згідно накладної № 2674 від 31.10.2011р. в кількості 37,750 тонн на суму 59645 грн., відповідачем вчинено дії, які свідчать про схвалення останнім усного правочину, так як до надіслання претензії про сплату боргу відповідачем проведено частковий розрахунок за накладною № 2674 від 31.10.2011р., що підтверджується банківською випискою на суму на суму 20000 грн. від 10.10.2011 року, так і проводились розрахунки після отримання вимоги про сплату боргу, що підтверджується платіжними дорученнями № 228 від 10.10.2013 року на суму 10000 грн., № 238 від 16.10.2013 року на суму 5000 грн., № 248 від 24.10.2013 року на суму 50000 грн.

Щодо нарахованої позивачем пені в сумі 16673 грн. на підставі вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», судом зазначається.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною першою ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Враховуючи, що сторонами не укладено договір та не передбачено застосування штрафних санкцій у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, а правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання слід вчиняти у письмовій формі, суд прийшов до висновку, що в частині стягнення 16673,00 грн. пені слід відмовити.

Положеннями ст. ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 19645,00грн. заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 4-5, 4-7, 12, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов сільськогосподарського кооперативу ім. Щорса с. Ладиги, Старокостянтинівського району, Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мука Сервіс» м. Хмельницький про стягнення 36318,00 грн. задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мука Сервіс» (м. Хмельницький, вул. Достоєвського, 43, код 37016943) на користь сільськогосподарського кооперативу ім. Щорса (с. Ладиги, Старокостянтинівського району, Хмельницької області, код 03788313) - 19645,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок п'ять гривень 00 коп.) основного боргу та 988,23 грн. (дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 23 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 16673,00 грн. пені відмовити.

Повний текст складено 08.07.2014р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (с. Ладиги, Старокостянтинівського р-ну, Хмельницької обл.)

3 - відповідачу.(м. Хмельницький, вул. Достоєвського,43)

Дата ухвалення рішення07.07.2014
Оприлюднено17.07.2014
Номер документу39753589
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —924/713/14

Рішення від 07.07.2014

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладій С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні