Рішення

від 14.07.2014 по справі 907/631/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.2014 Справа № 907/631/14

Розглянувши матеріали справи

За позовом Прокурора м. Ужгорода, м. Ужгород

в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ, Закарпатського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Ужгород

До відповідача Фермерського господарства „Ростока", с. Діброва Тячівського району

Про стягнення 31 878,58 грн.,

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

За участю сторін:

Від позивача - Коцур Т.В., довіреність № 13 від 15.01.2014

Від відповідача - не з'явився

Від прокуратури - Дюдя О.Р., старший прокурор відділу прокуратури міста Ужгорода

СУТЬ СПОРУ: Прокурором м. Ужгорода, м. Ужгород заявлено позов в інтересах держави в особі Українського Державного фонду державної підтримки фермерських господарств, м. Київ, Закарпатського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Ужгород до відповідача Фермерського господарства „Ростока", с. Діброва Тячівського району про стягнення 31 878,58 грн.,

Правовою підставою для звернення із даною позовною заявою до суду прокурор зазначив ст.ст. 20, 36 1 Закону України „Про прокуратуру" та вказав на те, що допущена відповідачем заборгованість порушує конституційні вимоги щодо чіткого і неухильного дотримання всіма суб'єктами суспільного життя Конституції та Законів України, внаслідок чого завдається шкода державним інтересам, представництво яких відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України покладено на органи прокуратури. Підставою представництва інтересів держави є неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань перед Українським державним фондом державної підтримки фермерських господарств та його структурним підрозділом Закарпатським відділенням Українського Державного фонду підтримки фермерських господарств, створених відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України, а саме з повернення коштів фінансової підтримки, тому неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань з повернення наданих коштів, завдає шкоди державним інтересам фонду з реалізації державних програм щодо підтримки інших фермерських господарств.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі укладеного між Українським Державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством „Ростока", договору № 36 від 16.12.2008 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, позивачем було надано, а відповідачем отримано 90 000 грн. строкової поворотної фінансової допомоги.

Відповідач повернув 2500 грн., а рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.08.2013 по справі № 907/756/13 стягнуто заборгованість в сумі 57 500 грн., залишається борг в сумі 30 000грн.

У зв'язку з цим, відповідно до умов договору та закону позивач просить стягнути на його користь суму 31 878,58 грн., в т.ч. 30 000 грн. суми наданої позики 1 755,60 грн. - пені та 122,98 грн. інфляцих.

У ході судового розгляду прокурор та уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи (ухвала суду від 27.06.2014 року надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з відповідною відміткою органу зв'язку про вручення), проте своїми процесуальними правами не скористався - у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалою суду докази та документи не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача,

суд встановив:

Між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством „Ростока" 16 грудня 2008 року укладено договір № 36 про надання фінансової підтримки фермерському господарству.

Згідно умов даного договору Закарпатське відділення Укрдержфонду зобов'язалося надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству „Ростока" в сумі 90 000 грн. для виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, а фермерське господарство зобов'язалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений договором строк (п. 1 договору).

Відповідно до п. 4.1. договору встановлено, що фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення до 16 грудня 2013 року та повертається згідно зі встановленим графіком, який передбачений п. 3.4.3. Умовами п. 3.4.3. договору встановлено графік повернення відповідачем фінансової підтримки із визначенням періодичності платежів, а саме: до 16 грудня 2011 року - 30 000 грн., до 16 грудня 2012 року - 30 000 грн., до 16 грудня 2013 року - 30 000 грн.

Виконання відповідачем зобов'язань по договору № 36 про надання фінансової підтримки фермерському господарству від 16.12.2008 забезпечено шляхом укладення між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (заставодержателем) та фермерським господарством „Ростока" (заставодавцем) договору застави від 29.12.2008.

Позивачем взяті на себе зобов'язання згідно договору № 36 від 16.12.2008 виконано в повному обсязі, зокрема позивачем згідно платіжного доручення № 510 від 22.12.2008 перераховано фермерському господарству „Ростока" суму 90 000 грн. як надання фінансової підтримки на поворотній основі.

Крім того, відповідач повернув позивачу 2500 грн., а рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.08.2013 по справі № 907/756/13 стягнуто з Фермерського господарства „Ростока" на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заборгованість 57 500 грн. Залишилась неповернута сума 30 000 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення суми 30 000 грн. боргу належним чином доведені матеріалами справи, відповідачем в установленому порядку, належними та допустимими доказами не спростовані та не заперечені.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідач у встановлений п.3.4.3 договору строк (до 16.12.2013) суму 30 000 грн. фінансової допомоги не повернув, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача суми 30 000 грн.

Позивач, відповідно до п. 5.2 Договору, яким передбачено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період прострочення, нарахував відповідачу пеню за період з 17.12.2013 - 15.05.2014 у сумі 1 755,60 грн. з урахуванням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, розрахунок перевірений судом, тому заявлена сума підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 5.1. договору позивач провів нарахування інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення фінансової допомоги у сумі 122,98 грн. за період з 01.01.2012 по 15.05.2014.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені в зазначеній частині вимоги, обґрунтовані Законом, належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи), тому підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, становить 1 827 грн. і підлягає стягненню до державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Ростока", (с. Діброва, вул. Шевченка, 11 Тячівського району , код ЄДРПОУ 13597301) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ в особі Закарпатського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, (м. Ужгород, вул. Гойди, 8, код ЄДРПОУ 20448582) суму 31 878 (Тридцять одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) грн. 58 коп. заборгованості , з яких 30 000 грн. суми наданої позики, 1 755,60 грн. - пені та 122,98 грн. інфляцих.

3. Стягнути з Фермерського господарства „Ростока", (Тячівський район, с. Діброва, вул. Шевченка, 11, код ЄДРПОУ 13597301) в доход Державного бюджету України (банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1 827 грн. (Одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2014 року.

Суддя Якимчкук Л.М.