Ухвала

від 01.07.2014 по справі 810/5688/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5688/13-а (6-ти томах) Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сіті" до Тетіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Еко-Сіті" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2013 року №0000252200 та №0000262200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 р. адміністративний позов ТОВ "Еко-Сіті" задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом Тетіївською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Еко-Сіті" з питань правильності і правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток під час здійснення фінансово-господарських відносин з ПП "Капітал і СТ" за період з 01.07.2012 по 31.08.2012, ТОВ "УВГ Груп" за період з 01.09.2011 по 31.12.2012, ТОВ "Голден Брідж" за період з 01.03.2012 по 30.09.2012, ТОВ "НВП "Природа і Світ" за період з 01.12.2011 по 31.12.2011. Результати перевірки оформлені актом від 11.09.2013 №78/220/36787293.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки та згідно висновків цього Акту, відповідачем порушено вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 83210 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 4842 грн., за жовтень 2011 року в сумі 4258 грн., за листопад 2011 року в сумі 8517 грн., за грудень 2011 року в сумі 9000 грн., за січень 2012 року в сумі 4958 грн., за лютий 2012 року в сумі 4958 грн., за березень 2012 року в сумі 1527 грн., за квітень 2012 року в сумі 8816 грн., за травень 2012 року в сумі 12167 грн., за липень 2012 року в сумі 3500 грн., за серпень 2012 року в сумі 7500 грн., за вересень 2012 року в сумі 9667 грн., за грудень 2012 року в сумі 3500 грн.; - п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 90032 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року на суму 5568 грн., за ІV квартал 2011 року на суму 25042 грн., за І квартал 2012 року на суму 12015 грн., за ІІ квартал 2012 року на суму 22032 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму 21701 грн., за ІV квартал 2012 року на суму 3674 грн.

25 вересня 2013 року на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000262200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 104014 грн., з яких: 83210 грн. - за основним платежем; 20804 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; - №0000252200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 104888 грн., з яких: 90032 грн. - за основним платежем; 14856 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, про те, що твердження податкового органу про відсутність факту надання послуг (робіт) не були доказані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарської операції.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Разом з тим, колегія суддів вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, колегія суддів вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем було надано належним чином засвідчені копії договорів з ТОВ "НВП "Природа і Світ", ТОВ "УВГ Груп", ТОВ "Голден Брідж", ПП "Капітал і СТ", на виконання яких надавались належним чином засвідчені копії податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових накладних, рахунків на оплату, банківських виписок, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Також, позивачем було надано копії первинних документів щодо подальшої реалізації отриманих послуг від ТОВ "НВП "Природа і Світ", ТОВ "УВГ Груп", ТОВ "Голден Брідж", ПП "Капітал і СТ" іншим суб'єктам господарювання, а саме: договори, акти надання послуг, рахунки на оплату послуг, банківські виписки, що підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі послуг у контагентів.

Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі послуг у ТОВ "НВП "Природа і Світ", ТОВ "УВГ Груп", ТОВ "Голден Брідж", ПП "Капітал і СТ".

Крім того, податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Так, при проведенні документальної перевірки позивача податковим органом використано Акт від 09.08.2013 №13/04-03-22-03 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "УВГ Груп", Акт від 09.08.2013 №15/04-03-22-03 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Голден Брідж", Акт від 09.08.2013 №14/04-03-22-03 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Капітал і СТ" та матеріали кримінального провадження, отримані від ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області щодо відпрацювання ТОВ "НВП "Природа і Світ", ТОВ "УВГ Груп", ТОВ "Голден Брідж", ПП "Капітал і СТ", відповідно до яких, фінансово-господарська діяльність ТОВ "НВП "Природа і Світ", ТОВ "УВГ Груп", ТОВ "Голден Брідж", ПП "Капітал і СТ" здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної право-дієздатності цими підприємствами, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "НВП "Природа і Світ", ТОВ "УВГ Груп", ТОВ "Голден Брідж", ПП "Капітал і СТ" та їх контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Як зазначено з правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 13.12.2012 №К/9991/32048/12, акт перевірки відповідного контрагента позивача є лише носієм доказової інформації та сам по собі не свідчить про наявність чи відсутність тих чи інших фактів та обставин, а тому не може бути підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Таким чином, доводи податкової служби щодо відсутності реального характеру операцій позивача є необґрунтованими, а доводи позивача щодо реальності та товарності операцій підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Отже, фінансово-господарські операції позивача з ТОВ "НВП "Природа і Світ", ТОВ "УВГ Груп", ТОВ "Голден Брідж", ПП "Капітал і СТ" здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту для отримання доходу та підтверджується необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

З наведеного слідує, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори були укладено з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Таким чином, за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ "НВП "Природа і Світ", ТОВ "УВГ Груп", ТОВ "Голден Брідж", ПП "Капітал і СТ" позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та визначено валові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведений факт здійснення господарських операцій.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.