Рішення

від 07.07.2014 по справі 910/8511/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8511/14 07.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Краснодонський"

до Приватного підприємства "Юридична компанія "Центр правової підтримки"

про стягнення 13 282,50 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Севост’янов С.С. (за довіреністю від 02.04.2014);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 07 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

06.05.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява вих.№119 від 30.04.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Краснодонський" до Приватного підприємства "Юридична компанія "Центр правової підтримки" про стягнення 13 282,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 26.05.2014.

Ухвалою суду від 26.05.2014 розгляд справи відкладений на 07.07.2014 в зв'язку з неявкою представників сторін.

У судовому засіданні 07.07.2014, з'явився представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За приписами ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 11 Листа № 01-8/123 від 15.03.2007 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Краснодонський" (далі за текстом - ТОВ "Вітряний парк Краснодонський") та Приватним підприємством "Юридична компанія "Центр правової підтримки" (далі за текстом - ПП "ЮК "Центр правової підтримки") укладено Договір № 06/01 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання розробити та оформити бізнес-план проекту позивача згідно стандартів, норм та вимог Banque Privee Edmond De Rothschild, а позивач - оплатити бізнес-план в порядку та на умовах, встановлених Договором.

В позовній заяві позивач посилається на те, що 21.11.2012 помилково оплатив на користь відповідача відповідно до платіжного доручення №101 суму 11 500,00 грн. На підставі викладеного позивач звертався до відповідача з листом-вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів. Однак, станом на час звернення до суду з позовною заявою вказаний лист відповідачем залишено без уваги.

Зважаючи на те, що позивачем помилково проведено оплату на користь відповідача без достатніх підстав, ТОВ "Вітряний парк Краснодонський" звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача суму безпідставно отриманих коштів у розмірі 11 500,00 грн., пеню у сумі 1 782,50 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 08.05.2014, 26.05.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правового обґрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог суду відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2012 між ТОВ "Вітряний парк Краснодонський" (замовник) та ПП "ЮК "Центр правової підтримки" (виконавець) було укладено Договір № 06/01.

У відповідності до п.1.1. вказаного Договору, виконавець зобов'язується розробити та оформити бізнес-план проекту замовника згідно стандартів, норм та вимог BANQUE PRIVEE EDMOND DE ROTHSCHILD, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві бізнес-план в порядку та на умовах, встановлених цим Договором, а також прийняти від виконавця бізнес-план.

Строк дії Договору, відповідно до п. 2.1. Договору, починає свій перебіг 08.10.2014 та закінчує 19.11.2012.

Ціна Договору, згідно з п. 3.1. Договору, становить 23 000,00 грн.

У розділі 3 Договору сторони погодили наступні умови оплати послуг за договором.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що замовник повинен протягом трьох робочих днів з моменту підписання Договору оплатити на банківський рахунок Відповідача 11 500,00 грн., в тому числі ПДВ.

У відповідності до п.3.3. Договору замовник зобов'язаний сплатити наступні 50% від загальної суми Договору, що складає 11 500,00 грн., в тому числі ПДВ, протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта приймання - передачі виконаних робіт.

Згідно з п.3.4. Договору, несплата замовником протягом п'яти робочих днів, що слідують за останнім днем, коли Позивач Замовник мав сплатити передбачену Договором суму, буде вважатися достатньою підставою для негайного розірвання Договору Відповідачем в односторонньому порядку.

Відповідно до п.3.5. якщо Договір було оплачено частково та до 19.11.2012 не була оплачена повністю сума Договору, то Договір анулюється та вважається таким, що втратив юридичну силу, часткова оплата поверненню не підлягає. Сторони претензій один до одного не мають.

З матеріалів справи вбачається, що 21.11.2012 у відповідності до платіжного доручення №101 позивачем було сплачено на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 11 500,00 грн., відповідно до призначення платежу - сплата за розробку та оформлення бізнес-плану згідно Договору.

Враховуючи той факт, що строк дії Договору закінчився 19.11.2012 у відповідності до п.2.1. Договору, позивач звернувся до відповідача, з метою досудового врегулювання спору, з вимогою № 177 від 21.12.2012 про повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 11 500,00 грн. Зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

В той же час, враховуючи той факт, що зазначена сума сплачена позивачем лише 21.11.2012, тобто після закінчення строку дії Договору, а відповідачем не надано доказів виконання передбачених договором робіт, то є підстави вважати, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти від позивача.

Відтак, сплата позивачем на користь відповідача грошових коштів в сумі 11 500,00 грн. здійснена ним без достатньої правової підстави.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України закріплено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Позивачем належним чином доведено факт сплати ним на користь відповідача грошових коштів в сумі 11 500,00 грн. Доказів повернення відповідачем одержаних від позивача сум суду не надано.

Відтак, вимога позивача щодо стягнення з Відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 11 500,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно заявленої Позивачем вимоги про стягнення пені в сумі 1 782,50 грн., слід зазначити наступне.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до преамбули зазначеного Закону, цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

За змістом п. 1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013, грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

У даному випадку стягнення з Відповідача безпідставно отриманих грошових коштів не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а є лише способом повернення таких коштів. За своєю суттю зобов'язання повернути безпідставно набуті кошти не можна розцінювати як грошові зобов'язання в розумінні ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України.

Як було зазначено вище, зобов'язання сторін за Договором між сторонами припинилися 19.11.2012, а грошові кошти у сумі 11 500,00 грн. були перераховані 21.11.2012 згідно з платіжним дорученням №101.

Зобов'язання Відповідача повернути Позивачеві безпідставно набуті грошові кошти є позадоговірним зобов'язанням і не відноситься до сфери регулювання Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відтак, вимога Позивача про стягнення пені відповідно до приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Крім того, суд зауважує, що у відповідності до ч. 1. ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно вимог ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Таким чином, пеня має бути встановлена в договорі в письмовій формі.

В свою чергу, Договором №06/01 від 05.10.2012 неустойка у вигляді пені взагалі не передбачена.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано належних доказів, які спростовували б обставини, викладені у позовній заяві, а також не надано доказів повернення безпідставно отриманих коштів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати у сумі 1 581,82 грн., відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Краснодонський" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Юридична компанія "Центр правової підтримки" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 10; ідентифікаційний код 33942610) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Краснодонський" (94483, Луганська обл., Краснодонський р-н., с. Верхньошевирівка, вул. Леніна, 5а; ідентифікаційний код 37942702) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду грошові кошти: суму безпідставно отриманих коштів у сумі 11 500,00 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 581,82 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят одна гривня 82 копійки). Видати наказ.

3. В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Краснодонський" - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.07.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало