Рішення

від 07.07.2014 по справі 910/9208/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9208/14 07.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладобуд" (відповідач-2)

про тягнення 587 654,16 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Войтович М.М. (адвокатське посвідчення);

від відповідача-1: Захаров П.М, (за довіреністю від 06.03.2014);

від відповідача-2: не з'явилися.

В судовому засіданні 07 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

15.05.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява № 79 від 12.05.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ульма Опалубка Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» про солідарне стягнення 587 654,16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 16.06.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 розгляд справи відкладено на 07.07.2014 в зв'язку з неявкою представника відповідача.

16.06.2014 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 797 768,12 грн.

Судом вищевказана заява позивача прийнята до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 ГПК України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.

У судовому засіданні 07.07.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За приписами ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 11 Листа № 01-8/123 від 15.03.2007 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З огляду на неявку представника відповідача 2 у судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача 2 не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача 1, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ульма Опалубка Україна» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» (далі - Відповідач 1) укладено Договір оренди № 138/11-13 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався передати у строкове платне користування об'єкт оренди, а Відповідач - прийняти об'єкт оренди та вносити орендну плату відповідно до умов Договору.

У забезпечення виконання Відповідачем зобов'язань за Договором між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» (далі - Відповідач 2) 29.11.2013 укладено Договір поруки № 138/11-13-П (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого Відповідач 2 зобов'язався відповідати за належне виконання Відповідачем 1 зобов'язань за Договором.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань зі сплати орендної плати та інших платежів за Договором, за Відповідачем 1 утворилася заборгованість за період листопад 2013 - травень 2014, яка станом на 31.05.2014 складає 797 768,12 грн.

На підставі викладеного Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 заборгованість в сумі 797 768,12 грн.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2013 між Позивачем та Відповідачем 1 укладено Договір оренди № 138/11-13 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався передати у строкове платне користування опалубку згідно специфікацій, вказаних у додатках до Договору, що є його невід'ємною частиною, а Відповідач - прийняти об'єкт оренди та вносити орендну плату відповідно до умов Договору.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до дати, зазначеної у Додатковій угоді до Договору оренди № 1 від 26.11.2013 (далі - Додаткова угода), а саме до 31.12.2014, але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами зобов'язань за Договором.

У Розділі 7 Договору сторони погодили умови оплати і порядок розрахунків, а саме:

п. 7.1. За користування об'єктом оренди Відповідач 1 зобов'язаний щомісячно сплачувати Позивачу орендну плату;

п. 7.2. Ставка орендної плати на місяць вказується у Додатковій угоді до Договору. Встановлений розмір (ставка) орендної плати може бути змінено у порядку та на умовах, визначених Договором.

п. 7.4. При застосуванні у Договорі терміну «орендна плата» розуміється місячна орендна плата з урахуванням її індексації та з урахуванням ПДВ з розрахунку 30 днів на місяць. Розмір орендної плати визначається за ставкою, визначеною у Додатковій угоді до Договору - у відсотках від вартості об'єкта оренди, вказаної у специфікаціях до Договору. При більшій або меншій кількості днів в місяці орендна плата збільшується або зменшується відповідно на кількість днів у відповідному місяці користування об'єктом оренди. При цьому день передачі об'єкта оренди та день повернення об'єкта оренди вважаються одним днем.

п. 7.7. Відповідач 1 зобов'язаний сплачувати орендну плату за поточний місяць оренди не пізніше 10 числа кожного поточного місяця користування об'єктом оренди. За перші 30 календарних днів оренди Відповідач 1 сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати.

п. 7.9. Усі розрахунки за Договором здійснюються у безготівковій формі у гривні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 Договору, Відповідач 1 зобов'язаний сплатити Позивачу передоплату за перші 30 календарних днів користування об'єктом оренди, що буде переданий Відповідачу 1 за Актом приймання-передачі в оренду, у розмірі, вказаному у рахунку-фактурі на попередню оплату. Сторони погодили, що протягом 5 календарних днів з дня підписання Договору Відповідач 1 зобов'язаний перерахувати на поточний банківський рахунок Позивача платежі, розмір яких вказується останнім у рахунках-фактурах, відповідно до умов підписаної сторонами Додаткової угоди до Договору, суми яких встановлюються як гарантійний платіж. Під «Гарантійним платежем» Сторони розуміють грошову суму (грошові суми), які перераховуються Відповідачем 1 на поточний банківський рахунок Позивача згідно з п.п. 2.4., 2.5. Договору, у розмірі, вказаному у Додатковій угоді до Договору. Внесення гарантійного платежу (платежів) здійснюється Відповідачем 1 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача у розмірі, визначеному згідно Додаткової угоди до Договору, у виставлених ним рахунках-фактурах. Гарантійний платіж не є попередньою оплатою, а є погодженим сторонами згідно з ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України способом забезпечення виконання грошових зобов'язань Відповідача 1 щодо сплати орендної плати, відшкодування вартості втраченого об'єкта оренди та інших грошових зобов'язань за Договором.

Пунктом 2.4.1. Додаткової угоди сторони погодили, що Відповідач 1 буде перераховувати на рахунок Позивача гарантійні платежі у розмірі не менше ніж 3,5 % від сукупної вартості майна (об'єкта оренди), переданого Відповідачу 1 в оренду за Актом (актами) приймання-передачі в оренду.

Відповідно до п. 7.2.1. Додаткової угоди, ставка орендної плати на місяць становить: специфікація № 1 (вертикальна система опалубки) - 3,5 %; специфікація №2 (горизонтальна система опалубки) - 3,5 %; специфікація №3 (башти Т-60) - 2,6%; специфікація №4 (консольна система НО-180, К8Р ) - 3,5 %; специфікація №5 (система модульних риштувань ВКІО) - 3,5 %; специфікація №6 (В і га, Опна, 080, Сотаіп) - 3,5 %; специфікація №7 (транспортувальна тара) - 0,01 %.

В підтвердження належного виконання Позивачем умов Договору, в матеріалах справи наявні підписані сторонами Акти прийому-передачі майна в оренду №483/UA300 від 28.11.2013, № WZ484/UA300 від 29.11.2013, № WZ487/UA300 від 02.12.2013, № WZ488/UA300 від 03.12.2013, № WZ490/UA300 від 05.12.2013, № WZ499/UA300 від 09.12.2013, № WZ498/UA300 від 09.12.2013, № WZ502/UA300 від 11.12.2013, № WZ503/UA300 від 12.12.2013, № WZ504/UA300 від 12.12.2013, № WZ506/UA300 від 13.12.2013, № WZ515/UA300 від 17.12.2013, № WZ518/UA300 від 19.12.2013, № WZ522/UA300 від 20.12.2013.

Загальна вартість наданих Позивачем в період листопада 2013 - травня 2014 р. послуг за Договором, в тому числі з очистки об'єкта оренди відповідно до п.3.4. Договору, становить 1 207 768,12 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00951 від 30.11.2013 на 4 560,42 грн., № ОУ-01066 від 31.12.2013 на 170 500,08 грн., № ОУ-00014 від 17.01.2014 на 367,03 грн., № ОУ-00055 від 31.01.2014 на 218 996,21 грн., № ОУ-00137 від 28.02.2014 на 189 780,36 грн., підписаних сторонами без зауважень.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00201 від 31.03.2014 на 210 113,96 грн., № ОУ-00271 від 30.04.2014 на 203 336,10 грн., № ОУ-00403 від 31.05.2014 на 210 113,96 грн., направлені Позивачем на адресу Відповідача 1 27.03.2014, 30.04.2014 та 10.06.2014, відповідно (повідомлення про вручення Відповідачеві 1 рекомендованих листів від 04.04.2014, 08.05.2014 та 20.06.2014), але Позивачу не повернені.

Пунктами 8.1, 8.3, 8.4 Договору встановлено, що приймання-передача послуг з користування об'єктом оренди здійснюється щомісячно за Актом приймання-передачі наданих послуг. Відповідач 1 зобов'язаний розглянути проект кожного Акту, підписати кожний його примірник та скріпити своєю печаткою і повернути один підписаний і скріплений своєю печаткою примірник Акту Позивачеві не пізніше 3 календарних днів з моменту отримання Акту від Позивача. У разі, якщо Відповідач 1 вчасно не повертає Позивачеві належним чином оформлений Акт приймання-передачі наданих послуг, послуги вважаються наданими Відповідачеві 1 належним чином та прийнятими ним без будь-яких зауважень та претензій з боку Відповідача 1. Датою приймання-передачі послуг вважається дата, яка вказана в Акті приймання-передачі послуг.

Таким чином, на Відповідача 1 покладений обов'язок прийняти надані послуги шляхом підписання складених Позивачем актів приймання-передачі таких послуг.

В той же час, Відповідач 1 не здійснив жодних дій, спрямованих на прийняття послуг, і не скористувався своїм правом заявити про виявлені недоліки, які б обґрунтовували його відмову від прийняття виконаних послуг.

Відтак, враховуючи, що Позивачем належним чином доведений факт направлення ним на адресу Відповідача 1 Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00201 від 31.03.2014, № ОУ-00271 від 30.04.2014 та № ОУ-00403 від 31.05.2014, зазначені Акти слід вважати підписаними, а надані за ними послуги - прийнятими Відповідачем 1 без будь-яких зауважень та претензій. Датами приймання-передачі послуг, відповідно до п. 8.4 Договору, за Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00201 від 31.03.2014, № ОУ-00271 від 30.04.2014 та № ОУ-00403 від 31.05.2014 слід вважати 31.03.2014, 30.04.2014 та 31.05.2014, відповідно.

Відповідач 1 свої зобов'язання за Договором з оплати наданих послуг виконав лише частково, що підтверджується виписками за особовим рахунком Позивача (п/р № 26000334809200) від 28.11.2013, 25.03.2014, 27.03.2014, на суму 410 000,00 грн., та Довідкою АТ «УкрСіббанк» № 05-61-1/1327 від 13.06.2014 про надходження на рахунок Позивача грошових коштів від Відповідача 1 за період з 26.11.2013 по 12.06.2014.

Відтак, враховуючи часткове виконання Відповідачем 1 зобов'язань за Договором, заборгованість останнього перед Позивачем на час розгляду спору складає 797 768,12 грн. (1 207 768,12 - 410 000,00 = 797 768,12).

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, в забезпечення виконання зобов'язань Відповідача 1 за Договором та Додатковою угодою, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» (далі - Відповідач 2), 29.11.2013 укладено Договір поруки № 138/11-13-П (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався відповідати за належне (повне та своєчасне) виконання Відповідачем 1 зобов'язань перед Позивачем за Договором, Додатковою угодою та Додатками до них в повному обсязі боргових зобов'язань, за умови, якщо такі зобов'язання виникли стосовно об'єкта оренди, переданого за Договором Відповідачу 1.

Пунктом 1.2 Договору поруки передбачено, що Відповідач 2 та Відповідач 1 відповідають перед Позивачем як солідарні боржники, тобто Позивач має право звернутись з вимогою про виконання зобов'язань частково або в повному обсязі як до Відповідача 1, так і до Відповідача 2, чи до них обох одночасно, у разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем 1 зобов'язань за належне (повне та своєчасне) виконання Відповідачем 1 зобов'язань перед Позивачем за Договором, Додатковою угодою та Додатками до них.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3, 3.4 Договору поруки, Відповідач 2 зобов'язався у випадку невиконання або неналежного виконання Відповідачем 1 зобов'язань перед Позивачем, здійснити виконання таких зобов'язань в обсязі, вказаному Позивачем у направленій Відповідачу 2 письмовій вимозі, протягом 3 робочих днів з дати пред'явлення відповідної письмової вимоги Позивача. Виконання боргових зобов'язань здійснюється Відповідачем 2 шляхом перерахування відповідної грошової суми на банківський рахунок Позивача. Сторони дійшли згоди про те, що вимога Позивача до Відповідача 2 про виконання боргових зобов'язань вважається пред'явленою Відповідачеві 2 з моменту відправлення такої вимоги на зазначену в Договорі поруки адресу місцезнаходження Відповідача 2. Обов'язок Відповідача 2 виконати боргові зобов'язання виникає з моменту отримання ним відповідної письмової вимоги. Вимога вважається отриманою в тому випадку, якщо Позивач відправив таку вимогу рекомендованим листом і має повідомлення про вручення такого поштового відправлення Відповідачу 2.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звернувся до Відповідача 1 з Вимогою про виконання зобов'язань № 77 від 26.03.2014 (повідомлення про вручення Відповідачеві 1 рекомендованого листа від 04.04.2014). Однак, Відповідач 1 зазначену вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Крім того, Позивач звернувся до Відповідача 2 із Вимогою № 94 від 01.06.2014 про виконання зобов'язань за Договором поруки (повідомлення про вручення Відповідачеві 2 рекомендованого листа від 25.06.2014). Однак, зазначену вимогу Відповідач 2 залишив без відповіді та задоволення.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчили б про виконання Відповідачами вимог Позивача.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, Позивач, користуючись наданим йому законом правом, вимагає виконання встановленого Договором та Додатковою угодою обов'язку від Відповідачів, як солідарних боржників, в повному обсязі.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, та не надано доказів виконання ними, як солідарними боржниками, зобов'язань, які виникли на підставі Договору оренди № 138/11-13 від 26.11.2013, Додаткової угоди до Договору оренди № 1 від 26.11.2013 та Договору поруки № 138/11-13-П від 29.11.2013.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що Позивачем належними доказами доведений факт неналежного виконання Відповідачами зобов'язань за Договором оренди №138/11-13 від 26.11.2013, Додатковою угодою до Договору оренди № 1 від 26.11.2013 та Договором поруки № 138/11-13-П від 29.11.2013.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку Відповідачів, а також те, що доказів сплати заборгованості Відповідачами станом на час розгляду справи суду не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, в сумі 797 768,12 грн.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідачів у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, б. 9, оф. 2; ідентифікаційний код 36068634, п/р 26000056100726, філія "Київсіиі" ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд» (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, б. 4; ідентифікаційний код 32620212, п/р 26005053101957 в КРУ КБ "Приватбанк", МФО 321842) або з будь-яких інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ульма Опалубка Україна» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, б. 9, к. 414; ідентифікаційний код 31563803, п/р 2600601014084 в КФ ПАТ "Кредобанк", МФО 321897) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: заборгованість в сумі 797 768 (сімсот дев'яносто сім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 15 955 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 37 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.07.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало