Рішення

від 07.07.2014 по справі 910/8960/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8960/14 07.07.14

За позовом Приватного підприємства "Територія безпеки і охорони"

до Приватного підприємства "ЛІЗАРД ФІЛМС"

про стягнення 29 660,37 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Настиченко В.А. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 07 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Територія безпеки і охорони» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного підприємства «Лізард Філмс» про стягнення 29 660,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг щодо підтримання порядку № 600 від 16.12.2013 в частині оплати наданих послуг за грудень 2013, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 29 660,37 грн., з яких 27 120,00 грн. - сума основного боргу, 1 421,39 грн. - пені, 813,60 грн. - інфляційні втрати, 305,38 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Ухвалою від 15.05.2014 суддею Цюкало Ю.В. порушено провадження у справі № 910/9324/14 та призначено її до розгляду на 11.06.2014. На сторони покладено зобов'язання надати суду додаткові матеріали.

Ухвалою суду від 11.06.2014 розгляд справи № 910/9324/14 відкладений до 07.07.2014 в зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 07.07.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч. 4 ст. 89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Наразі, всю судову кореспонденцію було направлено за адресою відповідача, що зазначена у позовній заяві та повністю узгоджуються з відомостями з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на неявку відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2013 між Приватним підприємством «Територія безпеки і охорони» (далі - Позивач) та Приватним підприємством «Лізард Філмс» (далі - Відповідач), укладено Договір № 600 про надання послуг щодо підтримання порядку (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1. Договору, Позивач зобов'язався надавати Відповідачу послуги щодо підтримання порядку на об'єкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 10-12 (вул. І. Мазепи, 28-30) (далі - Об'єкт).

Згідно з п. 2.1.1. Договору, Позивач зобов'язався надавати послуги з підтримання порядку за наступним графіком: з 18:00 год. 16.12.2013 по 23.12.2013 року - дві особи цілодобово (включаючи робочі, вихідні та святкові дні) та з 10:00 год. 18.12.2013 по 29.12.2013 - дві особи цілодобово (включаючи робочі, вихідні та святкові дні).

Відповідно до п. 4.1. Договору, оплата за послуги Позивача складає 27 120,00 грн. без ПДВ за один місяць надання послуг з підтримання порядку.

Відповідач, відповідно до п. 4.2. Договору, зобов'язався оплатити послуги Виконавця авансом, не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Оплата, відповідно до п. 4.5. Договору, відбувається шляхом перерахування грошових коштів на наданий Позивачем розрахунковий рахунок у відповідності до чинного законодавства України (відповідно до п. 9. Договору, поточний рахунок 26007060408219 в Печерській філії «Приватбанк»).

Пунктом 5.5. Договору зазначено, що при простроченні проведення розрахунків за Договором з вини Відповідача, Відповідач має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

З урахуванням того, що Договір сторонами укладений у грудні 2013 року, Відповідач мав здійснити розрахунки до 20.12.2013, але свої зобов'язання за Договором не виконав.

Позивач звернувся до Відповідача з Вимогою про належне виконання зобов'язань вих. № 3012/ТБО від 30.12.2013 (цінний лист від 08.01.2014) із долученим до неї Актом приймання-передачі наданих послуг № ОУ-0000056. Відповідач зазначену Вимогу залишив без відповіді та задоволення, підписаний Акт здачі-приймання робіт Позивачу не надіслав, відмови від його підписання не висловив.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що послуги за договором вважаються наданими після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Позивач кожного місяця надає Відповідачу Акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник протягом 5 днів підписує Акт приймання-передачі наданих послуг, або направляє Виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акти наданих послуг не будуть підписані чи Позивачем не буде одержано мотивованої відмови, то Акти наданих послуг вважаються підписаними, а послуги - такими, що надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій зі сторони Відповідача. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Актів наданих послуг.

Таким чином, на Відповідача покладений обов'язок прийняти надані послуги, а за наявності претензій - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта приймання-передачі).

В той же час, Відповідач не здійснив жодних дій, спрямованих на прийняття послуг, і не скористувався своїм правом заявити про виявлені недоліки, які б обґрунтовували його відмову від прийняття виконаних послуг.

Відтак, враховуючи положення п. 4.3. Договору, Акт приймання-передачі послуг слід вважати підписаним, а послуги - такими, що надані належним чином і в повному обсязі, що свідчить про належне виконання Позивачем обов'язків за Договором.

На час звернення Позивача до суду Відповідач зобов'язань за Договором не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 27 120,00 грн., яка разом із нарахованими Позивачем штрафними санкціями, передбаченими умовами Договору, складає 29 660,37 грн. Зазначений факт підтверджується Довідкою № 08.7.0.0.0/1140603112518 від 03.06.2014, наданою Печерською філією ПАТ КБ «Приватбанк» на підтвердження того, що станом на 03.06.2014 на рахунок Позивача не надходили грошові кошти від Відповідача за Договором № 600 від 16.12.2013.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір про надання послуг щодо підтримання порядку № 600 від 16.12.2013, укладений між Позивачем та Відповідачем, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Позивачем належним чином виконано умови Договору. Однак, Відповідач, в порушення умов договору та норм чинного законодавства України не виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 27 120,00 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що Позивачем належним чином доведено факт існування заборгованості Відповідача за Договором та розмір такої заборгованості, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 27 120,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий Позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 305,38 грн. та інфляційних втрат в сумі 813,60 грн. за січень-березень 2014 року судом перевірено та встановлено, що останній відповідає нормам чинного законодавства та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За приписами ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.5.5. Договору, при простроченні проведення розрахунків за Договором з вини Відповідача, Відповідач має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Наданий Позивачем розрахунок пені в сумі 1 421,39 грн. за період з 21.12.2013 по 06.05.2014 судом перевірено та встановлено, що останній відповідає нормам чинного законодавства та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку Відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості Відповідачем станом на час розгляду справи суду не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: 27 120,00 грн. - сума основного боргу, 1 421,39 грн. - пені, 813,60 грн. - інфляційні втрати, 305,38 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Територія безпеки і охорони» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Лізард Філмс» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21; ідентифікаційний код 32347045, п/р 26006394149 в КРД ПАТ в «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Територія безпеки і охорони» (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 56, кв. 724; ідентифікаційний код 37961725) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 27 120 (двадцять сім тисяч сто двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 1 421 (одна тисяча чотириста двадцять одна) грн. 39 коп. пені, 813 (вісімсот тринадцять) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 305 (триста п'ять) грн. 38 коп. 3% річних від простроченої суми та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.07.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало