Постанова

від 25.06.2014 по справі 804/7816/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 р. Справа № 804/7816/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представника позивача: Зарвія І.Л.

представника відповідача: Петрашку О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберум»

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліберум» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання декларації з податку на додану вартість позивача за квітень 2014 року як податкової звітності; скасувати рішення відповідача від 23.05.2014р. №9703/10/04-17-11 про неприйняття цієї податкової звітності; зобов'язати відповідача визнати декларацію з податку на додану вартість позивача за квітень 2014 року податковою звітністю, прийняти її до обліку та включити декларацію до баз даних Міністерства доходів і зборів України; визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість позивача за квітень 2014 року засобами електронного зв'язку в електронній формі; зобов'язати відповідача відновити подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності позивача; встановити судовий контроль в порядку ст.267 КАС України.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що позивачем з дотриманням строків, встановлених приписами п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Проте відповідач безпідставно відмовив у прийнятті вказаної декларації, надіславши позивачу квитанцію №1 із зазначенням у ній у якості підстави неприйняття звітності «можливо відсутній договір з МДСУ». При цьому договір про визнання електронних документів, укладений позивачем з податковим органом є чинним. Крім того, згідно чинного податкового законодавства, якщо податкова декларація складена із порушенням, то контролюючим органом обов'язково надсилається квитанція №2, у якій і зазначаються причини не прийняття, а квитанція №1 свідчить лише про передачу платником податків податкових документів до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Отже, відповідач, не надіславши позивачу квитанції №2, а відмовивши у прийнятті декларації лише квитанцією №1, порушив означену процедуру. Також позивач зазначав, що через неприйняття відповідачем декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року засобами електронного зв'язку в електронній формі, ТОВ «Ліберум» подало її до контролюючого органу у паперовому вигляді кур'єрською службою, що підтверджується повідомленням про вручення від 20.05.2014р. Однак, листом від 23.05.2014р. за вих.№9703/10/04-17-11 відповідач знову відмовив позивачу у прийнятті декларації, посилаючись на те, що надана податкова декларація та реєстр виданих та отриманих податкових накладних не підписані посадовою особою. Проте вказане твердження відповідача є перекручуванням фактів, оскільки вся податкова звітність з податку на додану вартість за квітень 2014 року була складена належним чином та підписана відповідною посадовою особою, тому у контролюючого органу не було законодавчо визначених підстав для відмови у її прийнятті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав. Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що на підставі п.п.4 п.6 договору про визнання електронних документів від 14.10.2013р. №373/2013, укладеного з ТОВ «Ліберум», а саме: у зв'язку із неповідомленням платником податків органу ДПС про зміну свого місцезнаходження (у разі відсутності платника за місцезнаходженням, вказаним в установчих документах), а також через отримання від Головного оперативного управління Лівобережньої ОДПІ довідки про відсутність ТОВ «Ліберум» за податковою адресою, відповідачем було прийнято рішення про розірвання означеного договору в односторонньому порядку, про що повідомлено позивача листом від 20.05.2014р. за вих. № 845/10/04-17-18-25. Оскільки договір про визнання електронних документів було розірвано, відповідачем правомірно не було прийнято подану позивачем 20.05.2014р. засобами електронного зв'язку в електронній формі декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року. Також відповідачем правомірно відмовлено у прийнятті цієї декларації у паперовій формі, поданої кур'єрською службою, тому що ця декларація була складена із порушенням приписів п.п.48.3, 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: в ній не зазначено обов'язковий реквізит - підпис головного бухгалтера. За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліберум» (далі - ТОВ «Ліберум») (код ЄДРПОУ 38873216) перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) та, зокрема, є платником податку на додану вартість.

На виконання приписів ст.ст. 49, 203 Податкового кодексу України 20 травня 2014 року ТОВ «Ліберум» було подано до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року засобами електронного зв'язку в електронній формі.

Так, п.49.1 та п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.49.5 ст.49 цього Кодексу у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Пунктом 49.8 ст.49 Податкового Кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за №320/15011 (далі - Інструкція), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до п.2 Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 7 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Судом встановлено, що 14.10.2013р. між ТОВ «Ліберум» та Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було укладено договір про визнання електронних документів №373/2013, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих ТОВ «Ліберум» в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с.150-154).

Згідно п.п.3 п.6 цього Договору він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Судом також встановлено та відповідачем не заперечується, що строк чинності посилених сертифікатів відкритих ключів ТОВ «Ліберум» спливає лише 11.09.2015р., що підтверджується оглянутими у судовому засіданні оригіналами сертифікатів.

Як зазначалося вище, 20.05.2014р. ТОВ «Ліберум» на підставі наявності договору про визнання електронних документів від 14.10.2013р. №373/2013 було подано до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року засобами електронного зв'язку в електронній формі.

Відповідно до квитанції №1 від 20.05.2014р. означена податкова звітність була доставлена до контролюючого органу 20.05.2014р. о 12год. 08 хвил. 25 сек., однак не прийнята через виявлені помилки, а саме: для платника заборонено прийом звітності по електронній пошті, оскільки можливо відсутній договір з МДСУ (а.с.81).

При цьому п.7.3, п.7.4 та п.7.5 Інструкції встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п.7.6 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що друга квитанція, в якій би значилося про наявність помилок у поданій позивачем податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року, ТОВ «Ліберум» не надсилалася.

При цьому як пояснив суду представник відповідача, причиною не прийняття податкових документів позивача в електронному вигляді стало розірвання в односторонньому порядку Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області укладеного з ТОВ «Ліберум» договору про визнання електронних документів від 14.10.2013р. №373/2013 на підставі п.п.4 п.6 вказаного Договору, а саме: у зв'язку із неповідомленням платником податків органу ДПС про зміну свого місцезнаходження (у разі відсутності платника за місцезнаходженням, вказаним в установчих документах), а також через отримання відповідачем від Головного оперативного управління Лівобережньої ОДПІ довідки про відсутність ТОВ «Ліберум» за податковою адресою. Про розірвання договору від 14.10.2013р. №373/2013 відповідач повідомив позивача листом від 20.05.2014р. за вих. №845/10/04-17-18-25 (а.с.149).

Разом з тим, суд критично ставиться до означених пояснень представника відповідача, оскільки з наданих ним доказів вбачається, що акт про встановлення місцезнаходження ТОВ «Ліберум» складено 21.05.2014р. і в ньому значиться, що станом саме на 21.05.2014р. черговий вахтер пояснив працівникам контролюючого органу про те, що ТОВ «Ліберум» та його посадові особи відсутні за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, буд. 25 І (податкова адреса позивача); запит №21/15.1 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків до т.в.о. начальника ВПМ Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо ТОВ «Ліберум» також подано 21.05.2014р. і довідка №1974 на цей запит про не встановлення місцезнаходження ТОВ «Ліберум», на яку посилається Дніпропетровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області у своєму листі від 20.05.2014р. за вих. №845/10/04-17-18-25 про розірвання договору від 14.10.2013р. №373/2013, також датована саме 21.05.2014р. (а.с.143-145).

Інший акт про встановлення місцезнаходження ТОВ «Ліберум» та запит №31/04-17-15-01-41 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) цього платника податків, надані представником відповідача, взагалі датовані17.06.2014р. (а.с.147-148).

За таких обставин, взагалі незрозуміло яким чином договір про визнання електронних документів від 14.10.2013р. №373/2013, укладений з ТОВ «Ліберум», було розірвано Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 20.05.2014р. на підставі документів, складених саме 21.05.2014р, тобто днем пізніше за розірвання.

Зважаючи на вищенаведене та враховуючи порушення відповідачем приписів Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку в частині щодо не надіслання позивачеві квитанції №2, суд приходить до висновку про визнання протиправними дій Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року ТОВ «Ліберум», поданої у електронному вигляді засобами електронного зв'язку, а, отже, про задоволення цієї частини позовних вимог.

Крім того, суд також вбачає підстави для визнання протиправною відмови відповідача у визнанні податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року ТОВ «Ліберум», викладеної у листі від 23.05.2014р. за вих. №9703/10/04-17-11, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у зв'язку із не прийняттям Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року ТОВ «Ліберум», поданої в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, позивач подав до відповідача означену звітність у паперовому вигляді кур'єрською службою з описом вкладення до цінного листа (а.с.85).

Відповідно до поштового повідомлення про вручення вищевказаного поштового відправлення Дніпропетровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області отримала податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року ТОВ «Ліберум» - 20 травня 2014 року, що відповідачем визнається (а.с.84).

Однак, листом від 23.05.2014р. за вих. №9703/10/04-17-11 відповідач повідомив позивача про те, що надані ТОВ «Ліберум» реєстр виданих та отриманих податкових накладних та декларація з податку на додану вартість за звітний період «квітень 2014р.», не вважаються податковою звітністю, а саме: надана декларація та реєстр виданих та отриманих податкових накладних не підписані посадовою особою (а.с.86).

Так, п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 ст.48 цього Кодексу також передбачено, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно п.п.48.5.1 п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

З оглянутого у судовому засіданні оригіналу податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року ТОВ «Ліберум» з додатками та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за цей період, а також з копій цих документів, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що означена податкова звітність складена з дотриманням приписів ст.48 Податкового кодексу України та, зокрема, підписана керівником підприємства Сінікіді А.Г., при цьому навпроти посади головного бухгалтера замість підпису значиться, що така посада на підприємстві не передбачена (а.с.14-80).

Наведене відповідачем не заперечується.

При цьому на підтвердження відсутності в ТОВ «Ліберум» посади головного бухгалтера позивачем надано копію штатного розпису підприємства (а.с.142).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно та протиправно було відмовлено у визнанні податкової декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2014 року податковою звітністю.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином і підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України відсутні.

З огляду на наведене, керуючись приписами ч.2 ст.11 та абз.10 ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, відповідно до яких позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, поданої позивачем, як податкової звітності; скасувати рішення відповідача від 23.05.2014р. №9703/10/04-17-11 про неприйняття цієї податкової звітності та зобов'язати відповідача визнати цю податкову декларацію податковою звітністю, прийняти її до обліку та включити декларацію до баз даних Міністерства доходів і зборів України, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, а спосіб захисту, обраний позивачем, є недостатнім для цього, тому суд визнає протиправною відмову відповідача у визнанні податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року ТОВ «Ліберум», викладену у листі від 23.05.2014р. за вих. №9703/10/04-17-11, а також визнає цю декларацію прийнятою відповідно до п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 20 травня 2014 року.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо зобов'язання відповідача відновити подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності позивача, оскільки подання звітності у такий спосіб, відповідно до розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, безпосередньо передбачає наявність договору про визнання електронних документів, що укладається між контролюючим органом та платником податків, а як зазначалося вище, відповідачем такий договір з ТОВ «Ліберум» розірвано в односторонньому порядку, дія цього договору не поновлювалася, а новий договір між сторонами не укладався.

Також задоволенню не підлягають позовні вимоги в частині щодо встановлення судового контролю в порядку ст.267 КАС України, оскільки у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення такого контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 73 грн. 08 коп., що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 73 грн. 08 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберум» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберум» (код ЄДРПОУ 38873216), поданої у електронному вигляді засобами електронного зв'язку.

Визнати протиправною відмову Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у визнанні податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберум» (код ЄДРПОУ 38873216), викладену у листі від 23.05.2014р. за вих. №9703/10/04-17-11.

Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберум» (код ЄДРПОУ 38873216) прийнятою відповідно до п.49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 20 травня 2014 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберум» (код ЄДРПОУ 38873216) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова