Рішення

від 15.07.2014 по справі 904/3781/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.14р. Справа № 904/3781/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮМЕН-ЛАЙТ", м.Бровари, Київська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 119 083,37 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Бабенчук В.П., представник за довіреністю № б/н від 14.07.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 02.06.14р. порушено провадження у справі № 904/3781/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮМЕН-ЛАЙТ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ" (далі - відповідач) про стягнення 119083,37 грн. Справу призначено до розгляду в засіданні на 24.06.14р.

Ухвалою господарського суду від 24.06.14р. відкладено розгляд справи на 15.07.14р.

15.07.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав але зазначив про те, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було частково погашено суму основного боргу, у зв'язку з чим станом на 14.07.14р. відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 95 083,37 грн. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи акт звірки та докази належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджують надані позивачем докази.

Повноважний представник позивача наполягав на розгляді справи в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки судом та позивачем буди вчинені всі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.07.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір постачання № 1 (далі - Договір поставки), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар в асортименті, кількості за ціною відповідно до рахунку-фактури або специфікації, які є невід'ємним доповненням даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар і сплатити цей товар на умовах даного договору згідно рахунків-фактур або специфікації.

В п. 2.1. Договору поставки зазначено про те, що ціна на товар вказана у рахунку-фактурі або специфікації до цього договору.

Загальна сума договору визначається сумою всіх підписаних рахунків-фактур або специфікацій що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2. Договору поставки).

Відповідно до п. 2.3. Договору поставки, оплата здійснюється відповідачем перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок позивача згідно рахунків-фактур або специфікацій.

Згідно з п. 3.1. Договору поставки позивач зобов'язався поставити товар в розпорядження відповідача на умовах, обумовлених в рахунках-фактурах або специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.2. Договору поставки передбачено, що позивач здійснює постачання товару в терміни, обговорені сторонами усно або обговорені в додатковій угоді. Дата постачання вказана у видатковій накладній і скріплюється підписом представника відповідача в день приймання товару. Умови постачання розуміються сторонами відповідно до Інкотермс-2010, за винятком положення обговорених цим договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.13р., або у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 8.1. Договору поставки).

Так, на виконання умов вищезазначеного Договору поставки, позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними (а.с.14-27) та довіреністю на отримання цінностей (а.с.28) .

Позивач зазначає про те, що відповідач за отриманий товар розрахувався не у повному обсязі, у зв'язку з чим між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, відповідно до якої відповідач має заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 204 083,37 грн., що підтверджує акт, який був підписаний відповідачем без будь-яких зауважень (а.с.30).

З метою досудового врегулювання спору, 18.02.14р. позивачем був направлений на адресу відповідача лист № 26/02 з вимогою у продовж 5 банківських днів з моменту отримання вимоги, перерахувати на рахунок позивача заборгованість за Договором поставки у розмірі 194 083,37 грн. (а.с.29). Як зазначає позивач, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 194 083,37 грн.

Але, 15.07.14р. повноважний представник позивачу у судовому засіданні зазначив про те, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було частково погашено суму основного боргу, у зв'язку з чим станом на 14.07.14р. відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 95083,37грн., що підтверджує акт звірки взаєморозрахунків, яку останній просив стягнути.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договору поставки виконав належним чином, а саме позивач поставив відповідачу товар без будь-яких зауважень, що підтверджують видаткові накладні та довіреність на отримання цінностей.

В свою чергу, відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Крім того, господарський суд бере до уваги той факт, що відповідач визнав суму боргу перед позивачем, що підтверджує акт звірки взаєморозрахунків станом на 27.01.14р. Таким чином, відповідач своїми діями у повному обсязі прийняв умови Договору поставки.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору поставки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 24 000,00 грн. підлягають припиненню, а частині стягнення 95 083,37 грн. стягненню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 258, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48-49, 75, 80, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Володі Дубініна, буд. 14, кв. 44, код ЄДРПОУ 36441363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮМЕН-ЛАЙТ" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул.Чкалова, буд. 5, код ЄДРПОУ 37284289) заборгованість за поставлений товар у розмірі 95083,37 грн. (дев'яносто п'ять тисяч вісімдесят три грн. 37 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 381,67 грн. (дві тисячі триста вісімдесят одну грн. 67 коп.).

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 24 000,00 грн. провадження у справі - припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 15.07.14р.