Ухвала

від 14.07.2014 по справі 2а-1555/11 (2а/761/11/13)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 липня 2014 року м. Київ В/800/2666/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Мороз Л.Л. Сороки М.О., Шведа Е.Ю.

розглянувши заяву Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року, прийнятої за результатами розгляду справи за позовом Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» до Київської міської ради, Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», за участі третіх осіб - Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Фонду Державного майна України про визнання відсутності повноважень, визнання протиправним рішення, відновлення повного господарського відання об'єктом державної власності і необхідність вчинення певних дій,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року залишено без змін судові рішення у справі за позовом Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» до Київської міської ради, Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП «Київжитлоспецексплуатація», за участі третіх осіб - Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Фонду Державного майна України про визнання відсутності повноважень, визнання протиправним рішення, відновлення повного господарського відання об'єктом державної власності і необхідність вчинення певних дій.

Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, КП «Київжитлоспецексплуатація» звернулося до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України вищезазначеної ухвали.

На підтвердження різного застування норм матеріального права судом касаційної інстанції заявник надав:

- ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2013 року у справі № К/9991/79825/12 за позовом Колективного підприємства «Експрес» до Житомирської міської ради, за участі третьої особи - Житомирської обласної ради, про визнання незаконним та скасування рішення;

- ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2013 року у справі № К/9991/77685/12 за позовом Черкаської обласної ради до Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення;

- ухвалу від 06 лютого 2014 року у справі № К/800/51106/13 за позовом Державного підприємства спеціального зв'язку в особі Полтавського обласного вузла спеціального зв'язку до Полтавської міської ради, треті особи: приватне підприємство «Кампус плюс», Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру, комунального підприємства «Архбудконтроль», приватного підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області про скасування окремих положень рішення сесії Полтавської міської ради.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних причин.

Відповідно до пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зі змісту зазначеної норми слідує, що обов`язковою умовою, при яких заява про перегляд судових рішень може бути допущена до її перегляду Верховним Судом України є: 1) неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права; 2) ухвалення різних за змістом судових рішень; 3) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Згідно із позицією Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладеній у пункті 4 постанови від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства» (надалі - Постанова № 2), з якою погоджується і колегія суддів, під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема:

різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі;

різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню;

різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню;

різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Конкретизуючи зміст викладених у пункті 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України умов, необхідних для допуску справи до провадження Верховного Суду України, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові № 2 роз`яснив, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Скаржник стверджує про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме - постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року № 311 «Про розмежування державного майна між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» (далі - Постанова КМУ № 311).

Як вбачається зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року, зазначене судове рішення обґрунтовано тим, що нерухоме майно, що є державною власністю і знаходиться в користуванні ДП «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» було неправомірно передано у комунальну власність. При цьому суд виходив з того, що зазначене підприємство не входило до книготорговельної мережі Держкомпреси України, майно якого підлягало переданню у комунальну власність відповідно до Постанови КМУ № 311.

Водночас судові рішення, на які КП «Київжитлоспецексплуатація» посилається як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, ухвалені у справах з іншими обставинами виникнення спірних правовідносин, а саме усі вони стосуються передання з державної до комунальної власності майна інших галузей господарства, кожна з яких відрізняється одна від одної певною специфікою.

Так у справі № К/9991/79825/12 предметом спору було передання у власність відповідача Житомирського міськпобуткомбіната № 1 та його структурних підрозділів, у справі № К/9991/77685/12 - автобази Черкаського обкому Компартії України, а у справі № К/800/51106/13 - магазину Союздруку.

Оскільки усі ці справи відрізняються конкретними обставинами передання майна у комунальну власність, а отже відсутня подібність у цих правовідносинах, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що передбачені статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України - відсутні.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» до Київської міської ради, Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», за участі третіх осіб - Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Фонду Державного майна України про визнання відсутності повноважень, визнання протиправним рішення, відновлення повного господарського відання об'єктом державної власності і необхідність вчинення певних дій для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року за заявою Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис) М.І. Смокович

Судді (підписи)

З оригіналом згідно

В.о. помічника судді М.А. Оксаковська