cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
07 липня 2014 року м. Київ В/800/2893/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В., Степашко О.І., Федоров М.О.,
розглянувши заяву державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України
ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.03.2014
у справі № 826/6870/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила»
до ДПІ
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.04.2013 № 0003052240 та № 0003062240.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2014 вказані судові акти попередніх інстанцій залишено без змін.
ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.03.2014, в якій просить скасувати рішення усіх судових інстанцій зі спору та відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано постанову Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 у справі № 2а-3378/11/2670.
Розглянувши заяву про перегляд ухвади суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах рішення Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник.
Адже, як вбачається зі змісту ухвали від 25.03.2014, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України, виходячи з установлених судами обставин справи щодо реальності виконання господарських операцій з поставки позивачеві підрядних робіт, зазначив, що доводи, на які посилається ДПІ не обґрунтування правомірності оспорюваних рішень (як-от - подальше анулювання реєстрації контрагента платником ПДВ, умови провадження цим постачальником своєї господарської діяльності та його правовідносини з іншими постачальниками по ланцюгу) не можуть бути підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди позивача у справі.
Водночас у постанові від 20.02.2013 у справі № 2а-3378/11/2670, на яку посилається заявник, висновок касаційного суду про відсутність у платника права на податковий кредит мотивований безтоварним характером спірних операцій з поставки сільськогосподарської продукції, які оформлювалися штучним документообігом з метою імітації виконання поставок та отримання завдяки цьому податкових переваг.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справи щодо фактичного виконання господарських операцій, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.
З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/6870/13-а до провадження Верховного Суду України.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько О.І. Степашко М.О. Федоров
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2014 |
Оприлюднено | 16.07.2014 |
Номер документу | 39760084 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Костенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні