Рішення

від 14.07.2014 по справі 461/4400/14-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/4400/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2014 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюк В.Ф.

при секретарі Куц Н.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виділення часток у спільній сумісній власності, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виділення часток у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 по 1/8 частині кожному із співвласників.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру №23489 від 19.07.1994 року співвласниками спірної квартири є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. Батько - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВТР №185255, від 13.03.2014р. спадкоємцем майна ОСОБА_11 є його дружина ОСОБА_5. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: 1/6 частина квартири АДРЕСА_1. Зазначена частина квартири належала спадкодавцю: 1/8 частина на підставі Свідоцтва про право власності № 23489, та 1/24 частина на підставі вищевказаного свідоцтва належала ОСОБА_10, його батькові, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2., спадкоємцем якого був його син ОСОБА_9, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Із свідоцтва про право власності на квартиру та державного акту про право власності на земельну ділянку, вбачається, що частки кожного із співвласників у спільній сумісній власності не визначено, у зв'язку з чим він позбавлений можливості у визначеному законом порядку розпорядитися належною йому на праві власності частиною земельної ділянки та частиною у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, а тому виникла необхідність визначити належну йому та відповідачам частину земельної ділянки, та частину квартири, яка перебуває у спільній сумісній власності.

У судовому засіданні позивач позов позовні вимоги підтримав повністю, давши пояснення, аналогічні до викладеного у позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявленого позову заперечив. Пояснив, що ним планується оскаржувати приватизацію вказаної квартири з тих підстав, що при проведенні приватизації не було враховано інтереси інших осіб, які були зареєстровані на той час у вказаній квартирі, що є підставою для її скасування. В той же час повідомив, що жодних позовів та спорів з цього приводу на час розгляду вкуазаної справи в судах немає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру № 23489 від 19.07.1994 р., виданого Львівською міською адміністрацією, на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Квартира складається з чотирьох житлових кімнат житловою площею 109,2 кв.м. та кухні. Загальна площа квартири складає 177,8 кв.м. До квартири належить комора в підвалі площею 163,7 кв.м.

Відповідно до рішення 10 сесії 4 скликання Львівської міської ради від 25.03.2004р., №1159, земельна ділянка по ІНФОРМАЦІЯ_1, площею 0,1000 га була передана позивачу та відповідачам у власність. На підтвердження права спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 516366 від 24.07.2008 року, кадастровий номер: 4610136600:07:003:0014, цільове призначення земельної ділянки - обслуговування житлового будинку.

Батько позивача ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про прийняття спадщини за заповітом (а.с. 8).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВТР №185255, від 13.03.2014р. спадкоємцем майна ОСОБА_11 є його дружина ОСОБА_5. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: 1/6 частина квартири АДРЕСА_1.Зазначена частина квартири належала спадкодавцю: 1/8 частина на підставі Свідоцтва про право власності № 23489, та 1/24 частина на підставі вищевказаного свідоцтва належала ОСОБА_10, його батькові, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2., спадкоємцем якого був його син ОСОБА_9, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Із свідоцтва про право власності на квартиру та державного акту про право власності на земельну ділянку, вбачається, що частки кожного із співвласників у спільній сумісній власності не визначено, у зв'язку з чим позхивач позбавлений можливості у визначеному законом порядку розпорядитися належною йому на праві власності частиною земельної ділянки та частиною у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, а тому суд дійшов всиновку визначити належну йому та відповідачам частину земельної ділянки, та частину квартири, яка перебуває у спільній сумісній власності.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно дост.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу

Так, відповідно до ст. 41 Конституції кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруд.

Крім того, ч. 1 ст. 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із ч. 4 ст. 86 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Відповідно до ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: подружжя; членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; співвласників жилого будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної зласності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають лраво на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно із роз'ясненнями пп. 19-21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок.

Таким чином, у разі наявності спору між співвласниками щодо порядку користування земельною ділянкою, який раніше ними не визначався, визначення такого порядку чи поділ земельної ділянки здійснюється в залежності від розміру ідеальних часток на час виникнення спільної часткової власності.

Крім того, згідно із п. г ч. 1 ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Статтею 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Таким чином, частки кожного співвласника у даній квартирі становлять: ОСОБА_3 - 1/8 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4 - 1/8 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 - 7/24 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_6 - 1/8 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_7 - 1/8 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_8 - 1/8 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи вищенаведене, право спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку підлягає припиненню із визначенням часток кожного із співвласників у земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га, відповідно в розмірах: ОСОБА_3 - 1/8 частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4 - 1/8 частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 - 7/24 частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_6 - 1/8 частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_7 - 1/8 частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_8 - 1/8 частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши всі обставини справи та належні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задоволити.

Судові витрати у відповідності до ст. 88 ЦПК України покласти на відповідачів.

На підставі ст. ст. 86, 87, 89, 120, 125, 368 ЗК України, ст.ст. 319, 370, 372 ЦК України, керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 209, 212, 215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Виділити ОСОБА_3 - 1/8 ідеальну частку квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Вилілити ОСОБА_4 - 1/8 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_5 - 7/24 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_6 - 1/8 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_7 - 1/8 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_8 - 1/8 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_3 частку у земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610136600:07:003:0014, загальною площею 0,1000 га в розмірі 1/8 частини.

Виділити ОСОБА_4 частку у земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610136600:07:003:0014, загальною площею 0,1000 га в розмірі 1/8 частини.

Виділити ОСОБА_5 частку у земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610136600:07:003:0014, загальною площею 0,1000 га в розмірі 7/24 частини.

Виділити ОСОБА_6 частку у земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610136600:07:003:0014, загальною площею 0,1000 га в розмірі 1/8 частини.

Виділити ОСОБА_7 частку у земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610136600:07:003:0014, загальною площею 0,1000 га в розмірі 1/8 частини.

Виділити ОСОБА_8 частку у земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610136600:07:003:0014, загальною площею 0,1000 га в розмірі 1/8 частини.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова протягом 10-ти днів після його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Романюк В.Ф.