Рішення

від 07.07.2014 по справі 910/6113/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6113/14 07.07.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю ЕЙ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ»

до Товариства з обмеженою відповідністю «Прайм-Інжиніринг»

про стягнення 108 412,40 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача: Усіченко І.Г. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 99 597,34 грн. основного боргу, 8 815,06 грн. штрафних санкцій, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 було порушено провадження у справі №910/6113/14, розгляд справи було призначено на 12.05.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 розгляд справи відкладено до 02.06.2014, а ухвалою від 02.06.2014 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, а розгляд справи відкладено до 10.06.2014.

У зв?язку з перебуванням судді Спичака О.М. у відрядженні, судове засідання, призначене на 10.06.2014 - не відбулось.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 10.06.2014, у зв?язку з перебуванням судді Спичака О.М. у відрядженні, справу №910/6113/14 передано на розгляд судді Бойку Р.В., який ухвалою від 10.06.2014 прийняв справу № 910/6113/14 до свого провадження, а розгляд справи призначив на 07.07.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 07.07.2014, справу №910/6113/14 передано на розгляд судді Спичаку О.М., який ухвалою від 07.07.2014 прийняв справу № 910/6113/14 до свого провадження, а розгляд справи вирішив здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні - 07.07.2014.

07.07.2014 позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 99 597,34 грн. основного боргу, 985,06 грн. пені та 155,54 грн. 3% річних.

Судом, відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийнято дану заяву до розгляду як заяву про зменшення позовних вимог, і розгляд справи відбувається з урахуванням нової ціни позову, заявленою позивачем у вищенаведеній заяві.

В судовому засіданні 07.07.2014 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог. Вимога позивача в частині стягнення 99 597,34 грн. основного боргу мотивована тим, що позивачем на виконання умов укладеного з відповідачем договору було перераховано 478 800,00 грн. у якості передоплати за товар, а відповідачем було здійснено поставку товару лише на суму 379 202,66 грн. Поставка товару на суму 99 597,34 грн. здійснена відповідачем не була, у зв?язку з чим позивач відмовився від поставки товару на вказану суму і просив суд стягнути з відповідача 99 597,34 грн. грошових коштів, поставка товару на які здійснена не була. Крім того, посилаючись на прострочення відповідачем виконання свого обов?язку по поставці товару на суму 99 597,34 грн. , позивач просив суд стягнути з відповідача 985,06 грн. пені за несвоєчасну поставку товару з посиланням на пункт 4.3 договору, а також 155,54 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення коштів.

Відповідач в судове засідання 07.07.2014 повторно представників не направив, причин неявки представника суд не повідомив про розгляд справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання повідомлявся належним чином за адресою юридичного місцезнаходження, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений в своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України , а неявка представників відповідача в судове засідання, про яке відповідач був обізнаний (про що свідчить зокрема те, що представник ознайомлювався з матеріалами спрви), не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2013 між відповідачем - ТОВ «Прайм-Інжиніринг», як постачальником, та позивачем - ТОВ «Ю ЕЙ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ», як покупцем, було укладено договір поставки № 2401-1/13 (далі - договір поставки № 2401-1/13 від 24.01.2013), за умовами якого постачальник зобов?язався передати (поставляти) партіями, а покупець приймати грунт піщаний (пісок річковий намивний) ДСТУ БВ.2.7.-32-95 (товар) у кількості, визначеній у додаткових угодах до договору і оплачувати його на умовах договору (п. 1.1).

Умовами договору поставки № 2401-1/13 від 24.01.2013 сторони також узгодили, що поставка товару здійснюється на умовах DDP (згідно міжнародних правил Інкотермс 2010 року) - пункт поставки покупця, що знаходиться за адресою: прибережна частина оз. Вирлиця у Дарницькому районі міста Києва (п. 2.1), покупець здійснює оплату за кожну партію товару (частину партії товару) , що постачатиметься, на підставі та згідно рахунків постачальника (п. 3.2), оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.3), за несвоєчасну поставку товару відповідно до замовлень покупця, постачальник сплачує на користь покупця пеню за кожний день прострочення поставки, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення поставки; пеня нараховується на вартість непоставленого товару з першого дня прострочення (п. 4.3), у разі невиконання постачальником своїх зобов?язань щодо поставки партії товару н протязі 3-х днів з дня отримання заявки покупцем, постачальник впродовж 3-х банківських днів повертає кошти на розрахунковий рахунок покупця (п. 4.5).

Додатковою угодою № 1 до договору поставки № 2401-1/13 сторони визначили, що ціна 1 тони товару становить 31,50 грн. з ПДВ з урахуванням вартості доставки (п. 1).

Відповідно до банківських виписок по особовому рахунку позивача, останнім було перераховано на рахунок відповідача загалом 478 800,00 грн. у якості передоплати товару за договором поставки № 2401-1/13 від 24.01.2013.

Згідно з видатковими накладними до договору поставки № 2401-1/13 від 24.01.2013, а саме: № 6 від 01.02.2013 на суму 28 270,30 грн., № 7 від 02.02.2013 на суму 41 060,25 грн., № 8 від 03.02.2013 на суму 9 419,45 грн., № 10 від 15.02.2013 на суму 30 352,45 грн., № 11 від 15.02.2013 на суму 3 365,76 грн., № 12 від 16.02.2013 на суму 32 647,55 грн., № 13 від 16.02.2013 на суму 14 691,92 грн., № 14 від 17.02.2013 на суму 32 558,08 грн., № 15 від 17.02.2013 на суму 16 589,79 грн., № 16 від 18.02.2013 на суму 73 192,77 грн., № 17 від 19.02.2013 на суму 59 254,34 грн., які підписані представниками постачальника та покупця і посвідчені печатками обох сторін, відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом на суму 379 202,66 грн.

23.07.2013 позивач звернуся до відповідача з претензією № 1-24/04-2013, в якій заявив вимогу про повернення грошових коштів в сумі 99 597,34 грн., поставка товару на які за договором поставки № 2401-1/13 від 24.01.2013 - здійснена не була.

Також, претензіями № 20/2014 від 06.03.2014 (направлення якої підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 07.03.2014 № 1393 та описом), № 36/2014 від 27.03.2014 (направлення якої підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 31.03.2014 № 3443), від 03.06.2014 № 56 (яка отримана відповідачем згідно наданого повідомлення про вручення поштового відправлення), позивач просив відповідача повернути грошові кошти в сумі 99 597,34 грн., поставка товару на які за договором поставки № 2401-1/13 від 24.01.2013 - здійснена не була.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як покупцем, було перераховано відповідачу грошові кошти за товар на загальну суму 478 800,00 грн. у якості передоплати товару за договором поставки № 2401-1/13 від 24.01.2013, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача, а відповідачем, як постачальником, було здійснено поставку товару лише на суму 379 202,66 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Таким чином, відповідачем не було поставлено товар на суму 99 597,34 грн., у зв'язку з чим позивач на підставі статті 693 ч. 2 Цивільного кодексу України, якою передбачено право покупця вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, на яку товар поставлено не було, заявив відповідачу про повернення останнім 99 597,34 грн. коштів, на які не було поставлено товар по договору, направивши відповідні письмові вимоги. Але відповідачем сума у розмірі 99 597,34 грн. повернута позивачу - не була, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Також, суд враховує і те, що матеріали справи не містять і доказів виконання відповідачем свого обов?язку з поставки товару на суму 99 597,34 грн. за договором поставки № 2401-1/13 від 24.01.2013.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 99 597,34 грн., на які товар не було поставлено відповідачем - є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, посилаючись на прострочення відповідачем виконання свого обов?язку по поставці товару на суму 99 597,34 грн. за договором поставки № 2401-1/13 від 24.01.2013, позивач просив суд стягнути з відповідача 985,06 грн. пені за несвоєчасну поставку товару з посиланням на пункт 4.3 договору за період прострочення з 18.06.2014 по 06.07.2014, а також 155,54 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення коштів за період прострочення з 18.06.2014 по 06.07.2014.

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем всупереч умов договору поставки № 2401-1/13 від 24.01.2013 не було здійснено своєчасно поставку на користь позивача товару на суму 99 597,34 грн., як не було здійснено своєчасно і повернення коштів в сумі 99 597,34 грн. на які поставка товару здійснена не була, відповідачем допущено прострочення як з виконання зобов'язання по поставці товару на суму 99 597,34 грн., так і в подальшому у зв'язку з відмовою позивача від поставки товару , відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов'язання з повернення позивачу коштів в сумі 99 597,34 грн., що є підставами для застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені за порушення зобов'язання з поставки товару і застосування до відповідача відповідальності за невиконання грошового зобов'язання по поверненню коштів в сумі 99 597,34 грн., а тому вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних - є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Так, розмір 3% річних за несвоєчасне повернення коштів в сумі 99 597,34 грн. за період прострочення з 18.06.2014 по 06.07.2014 (з визначенням якого суд погоджується) складає 155,54 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 99597.34 18.06.2014 - 06.07.2014 19 3 % 155.54 Розмір пені за порушення зобов'язання з поставки товару на суму 99 597,34 грн. за період прострочення з 18.06.2014 по 06.07.2014 (з визначенням якого суд погоджується) складає 985,06 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 99597.34 18.06.2014 - 06.07.2014 19 9.5000 % 0.052 %* 985.06 З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 99 597,34 грн. основного боргу, 155,54 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення коштів за період прострочення з 18.06.2014 по 06.07.2014, а також 985,06 грн. пені за несвоєчасну поставку товару за період прострочення з 18.06.2014 по 06.07.2014 .

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача. Також, у зв'язку з зменшенням позивачем позовних вимог, позивачу з державного бюджету України підлягає поверненню судовий збір в сумі 154,19 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 37897021; місцезнаходження: 04074 м.Київ, вул..Лугова, 2 (літера «А»)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю ЕЙ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 38119638, місцезнаходження: 04073 м.Київ, вул.. Сирецька,9; корп. 1-Ф) 99 597 (дев?яносто дев?ять тисяч п?ятсот дев?яносто сім) грн.34 коп. основного боргу, 155 (сто п?ятдесят п?ять) грн.. 54 коп. 3% річних, 985 (дев?ятсот вісімдесят п?ять) грн. 06 коп. пені, а також 2 014 (дві тисячі чотирнадцять) грн. 76 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ю ЕЙ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 38119638, місцезнаходження: 04073 м.Київ, вул.. Сирецька,9, корп. 1-Ф) з Державного бюджету України 154 (сто п?ятдесят чотири) грн.. 19 коп. судового збору.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення - 14.07.2014 р.

Суддя Спичак О.М.