Рішення

від 09.07.2014 по справі 916/2292/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2014 р.Справа № 916/2292/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Никифорчука М.І.

При секретарі Ніколаєві П.В.

За участю представників:

від позивача: Сидоренко В.В. за довіреністю від 04.07.2014 р.;

від відповідача: Юдова Л.В. за довіреністю № 40.08-01 від 02.01.2014 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2292/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Гарант";

До відповідача: Одеської державної академії будівництва та архітектури;

про стягнення 317368,6 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергосервіна компанія „Гарант" (далі - Позивач) звернулось до Одеської державної академії будівництва та архітектури (далі - Відповідач) із позовом про стягнення 317368,6 грн., посилаючись на наступне.

26.04.2013 р. між ТОВ „Енергосервіна компанія „Гарант" (Підрядник) та Одеською державною академією будівництва та архітектури (Замовник) укладено Договір № 10-01 ОВ ІТП на розробку проектно-кошторисної документації (далі-Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Підрядник взяв на себе зобов'язання засобами за рахунок Замовника виконати зазначені в пункті 1.2 Договору роботи, а Замовник зобов'язався прийняти результат таких робіт і сплатити Підрядникові вартість виконаних робіт.

Загальна вартість робіт за Договором визначається Протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 4, який є невід'ємною частиною даного Договору) і становить 228 637,56 грн. (крім того ПДВ 20% - 45 727,51 грн.), а всього 274 365,07 грн.

Згідно з пунктами 6.3, 6.4 Договору Підрядник зобов'язався після настання кінцевого терміну передати Замовникові результати виконаних проектних робіт та скласти й підписати зі свого боку Акт здачі-приймання виконаних робіт. При відсутності зауважень Замовник зобов'язується підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт протягом 3 (трьох) календарних днів з дати його отримання та направити один екземпляр Акту Підряднику.

Підтверджуючи факт належного виконання робіт за Договором, 05 липня 2013 року сторонами підписано Акт № ОУ 10-01 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Вказаний акт свідчить про те, що Підрядник дійсно виконав роботи у відповідності до умов Договору, передавши їх Замовнику, при цьому останній не мав жодних претензій щодо якості, дефектів та недоліків у виконаних роботах, внаслідок чого в останнього виникло грошове зобов'язання пов'язане з оплатою цих робіт.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору розрахунок здійснюється у безготівковій формі шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Підрядника у строки, передбачені даним Договором (Додаток № 5, який є невід'ємною частиною даного Договору). За виконані проектні роботи Замовник зобов'язаний здійснити оплату загальної вартості робіт за Договором, не пізніше трьох днів з моменту підписання акта здачі-приймання виконаних робіт, але не пізніше строку вказаного у Додатку №5 до даного Договору.

Згідно з Додатком № 5 до Договору «Графік оплати робіт» останній строк платежу в розмірі 274 365,07 грн. мав бути здійснений 10 липня 2013 року. Однак до цього часу, Замовник не оплатив винагороду Підряднику за виконані роботи, внаслідок чого вказана сума перетворилася на суму основного боргу.

На заявлену претензію Відповідач відповів визнанням боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачеві нараховано індекс інфляції в сумі 18464,77 грн. 3% річних в сумі 7 351,48 грн.. а згідно п. 7.3 Договору пеню в розмірі 17 187,28 грн.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 525, 526, 625 позивач просить стягнути вказані суми з відповідача.

Під час розгляду справи 07.07.2014 р. позивач надав заяву про уточнення позову з якими від відмовляється від вимог про стягнення індексу інфляції, пені та 3 % річних з чим погодився представник відповідача про що зазначила у цій заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а в разі відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У відповідності до ст. 629 зазначеного кодексу Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно із абз. 1 ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами - вказаним договором, додатками до нього, актом прийняття - здачі робіт № ОУ10-01, розрахунком заборгованості.

Проаналізувавши надані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача та наявності у відповідача боргу перед позивачем в зазначеній сумі. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Таким чином, з боку відповідача було порушені як умови договору так і вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору або закону та забороняють односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Під час розгляду справи 07.07.2014 р. позивач надав заяву про уточнення позову, відповідно до якої він відмовляється від вимог про стягнення індексу інфляції, пені та 3 % річних, з чим погодився представник відповідача, про що зазначено у цій заяві.

Таким чином, стягненню підлягає лише сума основного боргу.

Підсумовуючи викладене, господарський суд вважає вимоги позивача законними, в цілому обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами та підлягаючими задоволенню повністю враховуючи заяву позивача про уточнення позову.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України. господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергосервісна компанія „Гарант" задовольнити повністю.

Стягнути з Одеської державної академії будівництва та архітектури (65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4, код ЄДРПОУ 02071033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергосервіна компанія „Гарант" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52, код ЄДРПОУ 38293734) - суму основного боргу за договором № 10-01 ОВ ІТП на розробку проектно - кошторисної документації від 26 квітня 2013 р. в розмірі 274 365 (двісті сімдесят чотири тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 07 коп. та судовий збір в сумі 5487 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 30 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2014р.

Суддя Никифорчук М.І.