Постанова

від 15.07.2014 по справі п/811/1598/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 року справа №П/811/1598/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,

за участі представників позивача Панасенко І.Б.

та відповідача Шумського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Кіровоградській області до житлово-експлуатаційної контори №13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому (далі - Контора) про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Податковий орган звернувся до суду з позовом до Контори про стягнення з рахунків у банківських установах боргу з податку на додану вартість у загальній сумі 263474,54 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги заяви.

Пояснила, що сума заборгованості складається із задекларованих зобов'язань та пені за несвоєчасну сплату попередніх боргів.

Представник відповідача заперечив стосовно задоволення позову.

Зазначив, що Контора періодично сплачувала задекларовані зобов'язання з податку на додану вартість, однак податковий орган протиправно спрямовував кошти на погашення попередніх боргів.

Стверджував, що відповідач не може сплачувати пеню, оскільки у кошторисі юридичної особи не передбачено таких витрат.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

16 жовтня 2013 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 28206 грн. (Том 1 а.с.20-21).

18 листопада 2013 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 31602 грн. (Том 1 а.с.22-23).

11 грудня 2013 року відповідач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2012 року у сумі 51 грн. (Том 1 а.с.24-25).

20 грудня 2013 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 28221 грн. (Том 1 а.с.26-27).

16 січня 2014 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 29135 грн. (Том 1 а.с.28-29).

17 лютого 2014 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 31250 грн. (Том 1 а.с.30-31).

19 березня 2014 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 30916 грн. (Том 1 а.с.32-33).

18 квітня 2014 року відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 29612 грн. (Том 1 а.с.34-35).

Задекларовані суми податкових зобов'язань не можуть бути оскаржені відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України.

Також відповідачу нарахована пеня у сумі 54481,54 грн. (Том 1 а.с.14-18).

При перевірці розрахунку пені судом не виявлено порушені порядку обчислення.

Таким чином, загальна сума податку на додану вартість складає 263474,54 грн.

У встановлений законом строк відповідач не сплатив податковий борг.

Дійсно, упродовж жовтня 2013 року по травень 2014 року Контора сплачувала кошти, зазначаючи у платіжних дорученнях, як погашення боргу з податку на додану вартість за згадані періоди (Том 1 а.с.91-185, 207-240, Том 2 а.с.28-45).

Податковий орган зараховував ці кошти, як сплату попередніх задекларованих зобов'язаннь (Том 2 а.с.2-26).

Такі дій податкового органу узгоджуються з приписами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

03 червня 2008 року податковим органом сформовано першу податкову вимогу на суму 13197,94 грн., котра вручена Конторі того ж дня (Том 1 а.с.19).

11 липня 2008 року податковим органом сформовано другу податкову вимогу на суму 10408,22 грн., котра вручена Конторі 26 липня 2008 року (Том 1 а.с.16).

Частиною 2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

З часу надіслання відповідачу податкової вимоги минуло більш як 60 календарних днів.

Пунктом 1.4 статті 16 цього ж Кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела погашення податкового боргу платника податків (загальна норма, яка стосується всіх платників податків).

Такими джерелами є будь-які власні кошти або майно платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, спочатку податковий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів, а лише потім, у разі їх відсутності або недостатності, реалізовує майно платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Пунктом 1 статті 96 того ж кодексу України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття певного рішення.

Приписи цієї ж норми права регулюють процедуру, яка застосовується виключно до комунальних підприємств і лише після того, як буде реалізоване майно платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що позивач може реалізувати майно Контори, яке перебуває у податковій заставі, лише після встановлення відсутності або недостатності у нього коштів.

Це питання можна з'ясувати у випадку виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з платника податків з рахунків у банківських установах.

Отже, позов ґрунтується на вимогах закону і його належить задовільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Стягнути з житлово-експлуатаційної контори №13 управління житлово-комунального господарства міськвиконкому (код ЄДРПОУ 13756515, вул.Зінченка,7 м.Кіровоград) з рахунків у банківських установах на користь Державного бюджету України (в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Кіровоградській області) податковий боргу з податку на додану вартість у сумі 263474,54 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2014 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей