Рішення

від 15.07.2014 по справі 297/1235/14-ц

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/1235/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого Ільтьо І. І.,

при секретарі Куні О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радгосп-заводу «Мужіївський» Берегівського району Закарпатської області в особі голови ліквідаційної комісії представленого відділом розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Міністерства аграрної політики та продовольства України та Головного управління Держземагентства України в Закарпатській області про визнання права власності на багаторічні насадження винограду площею 1,5891 га в урочищі «Феньвеш» на території Мужіївської сільради Берегівського району Закарпатської області за межами населеного пункту,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності на багаторічні насадження винограду площею 1,5891 га в урочищі «Феньвеш» на території Мужіївської сільради Берегівського району за межами населеного пункту за набувальною давністю з таких підстав.

Сім'я позивачки, починаючи з 1986 р. на умовах договорів оренди чоловіка позивачки з Радгосп-заводом «Мужіївський» (надалі - «радгосп») обробляла та доглядала виноградник площею 1,5891 га в урочищі «Феньвеш» на території Мужіївської сільради Берегівського району Закарпатської області.

Поруч з виноградником знаходиться успадкований позивачкою після чоловіка житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і двором на ділянці площею 0,3462 га.

Чоловік позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після якого єдиним спадкоємцем стала позивачка.

Орендні правовідносини після смерті чоловіка позивачки продовжувалися тільки до сезону 2002 р., оскільки на той час радгосп попав у господарську скруту, не зміг забезпечувати орендарів засобами обробітку виноградника, що призвело до припинення оренди.

З 2002 р. сім'я позивачки продовжувала обробку виноградника під власні затрати, маючи у власності трактор з іншими технічними засобами. Радгосп зі свого боку з 2002 року перестав вимагати від колишніх орендарів здачі частини врожаю, обумовленого раніше укладеними договорами оренди, не вимагав повернення виноградника радгоспу.

Після 2002 року радгосп через труднощі обробки всіх переданих йому площ звернувся до Берегівської райдержадміністрації про відмову від права користування частиною земельних ділянок, серед яких знаходилася також і ділянка, оброблювана сім'єю позивачки, що і стало підставою для надання позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення оброблюваної нею земельної ділянки площею 1,9352 га. у власність для ведення особистого селянського господарства.

При передачі плантації виноградника в оренду у 1986 році основна маса кущів винограду була застарілою. Для покращення врожайності сім'я позивачки щороку омолоджувала виноградник молодими саджанцями, оновивши його на даний час на 95 %. Незважаючи на припинення орендних відносин, радгосп не пред'явив вимоги про повернення плантації виноградника і тому сім'я позивачки до цього часу продовжує самостійно обробляти її, користується врожаєм своєї праці. Добросовісно заволодівши виноградником, з 2002 року позивачка з сім'єю продовжує до цього часу відкрито і безперервно володіти ним. Тому вважає, що це дає підстави на пред'явлення вимог про набуття права власності на ці багаторічні насадження на підставі ч. 1, 2 та ч. 3 ст. 344 ЦК.

У зв'язку з письмовою відмовою радгоспу від частини земель, у тому числі від ділянки, оброблюваної позивачкою, головою Берегівської РДА її клопотання про надання дозволу на виготовлення вказаного вище проекту землеустрою було задоволене шляхом видання розпорядження № 378 від 13.09.2012 р. (а.с. 4).

Однак 15 квітня 2014 р. всупереч раніше наданому висновку Управління Держземагентства у Берегівському районі письмово відмовило позивачці у погоджені проекту землеустрою через відсутність підтверджуючих документів щодо припинення права користуванні радгосп-заводом «Мужіївський» даною земельною ділянкою» (а.с. 34).

Позивачка вважає підставним визнання свого права власності на виноградник, оскільки її сім'я з 1986 року безперервно обробляла цю ділянку на умовах оренди, а з 2002 року і до цього часу - як добросовісний володілець.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує і просить суд задовольнити його у повному обсязі.

Представник ліквідаційної комісії Радгосп-заводу «Мужіївський» у судове засідання не з'явився, хоча про день і час судового засідання був належним чином повідомленим, заперечень проти позову суду не надіслав.

Представник Головного управління Дерржземагентства України у Закарпатській області у судове засідання не з'явився, однак від управління Держземагенства у Берегівському районі надійшла заява, згідно якої вони просять розглянути справу без участі їх представника.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як випливає з позовної заяви, не спростованої жодною з сторін, позивачка з сім'єю обробляла виноградник площею 1,5891 га в урочищі «Феньвеш» на території Мужіївської сільради Берегівського району за межами населеного пункту з 1986 р. Орендні відносини тривали до 2002 року, після чого сім'я позивачки продовжувала безперешкодно і відкрито володіти виноградником, обробляла його своїм трактором та технічними засобами, омолоджувала його, фактично здійснивши його перезакладку, охороняла його і після 2002 р. і до цього часу позивачка разом з чоловіком розпоряджалися здобутками своєї праці.

Безпосередньо біля плантації виноградника знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями і двором на ділянці площею 0,3462 га., який після смерті чоловіка по праву спадкування за законом перейшов у власність позивачки і за нею зареєстрований (а.с.- 11-13, 15).

Матеріалами справи не спростовано твердження у позовній заяві щодо припинення оренди після 2002 року через неспроможність радгоспу брати участь у обробці виноградника. З цього часу позивачка з своєю сім'єю добросовісно заволоділа виноградником, продовжувала відкрито безперервно володіти ним. Згідно ч. 2 і 3 ст. 344 ЦК України чоловік позивачки, правонаступником якого є позивачка, заволоділа виноградником на підставі договору з радгоспом, який не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності на рухоме майно через п'ять років після спливу строку позовної давності, тобто з 1 січня 2011 року.

Факт належної обробки плантації виноградника позивачкою до цього часу підтверджується агрохімічним паспортом земельної ділянки з пояснювальною запискою до нього та довідкою про існуючий стан угідь (а.с. 8-10; 19).

Важкий економічний стан радгоспу та неспроможність належної обробки плантацій виноградника підтверджується станом його теперішнього процесу ліквідації. У той же час багаторічні насадження повинні належати тому, хто їх насправді обробляє.

Оскільки позивачка займається вирощуванням с/г продукції та успадкований нею від чоловіка будинок знаходиться за межами населеного пункту поряд з оброблюваним виноградником, вона у 2012 році звернулася до Берегівської райдержадміністрації з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення оброблюваної нею земельної ділянки у власність площею 1,9352 га., розташованої на території Мужіївської сільради за межами населеного пункту, для ведення особистого селянського господарства.

У матеріалах справи міститься пакет документів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Погоджено межі з суміжними землекористувачами, включаючи Мужіївську сільраду, отримано витяг Держземкадастру (присвоєний кадастровий № 2120486400:01:000:0034); виготовлено агрохімічний паспорт ділянки; 27.06.2013 р. отримано висновок № 2144 районного управління Держземагентства щодо погодження проекту землеустрою цієї ділянки за умови дотримання чинного законодавства та використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Через письмову відмову радгоспу від частини земель, у тому числі від ділянки, оброблюваної позивачкою, головою Берегівської РДА клопотання позивачки про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі позивачці 1,9353 га для ведення особистого селянського господарства було задоволене шляхом видання розпорядження № 378 від 13.09.2012 р.

Таким чином, надання дозволу позивачці на виготовлення пакету документів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства стало можливим саме завдяки тому, що Берегівська райдержадміністрація та Управління Держземагентства у Берегівському районі мали у своєму розпорядженні письмову відмову радгоспу від вказаної земельної ділянки та були обізнані з тим, що виноградник фактично перезакладений сім'єю позивачки, а з 2002 року повністю оброблявся сім'єю позивачки без участі радгоспу у процесі догляду за виноградником.

Суд вважає, що вилучення правоохоронними органами у 2012 році від Управління Держземагентства України у Берегівському районі великої кількості оригіналів землевпорядних документів, які неможливо повернути, не може бути підставою для перешкоди у визнанні за позивачкою права власності на багаторічні насадження, якими її сім'я добросовісно заволоділа з 2002 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 330, 344 ЦК України та 10, 11, 60, 197 ч.2, 213, 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити

Визнати за ОСОБА_1 право власності на багаторічні насадження винограду площею 1,5891 га. в урочищі «Феньвеш» (кадастровий № 2120486400:01:000:0034) на території Мужіївської сільради Берегівського району Закарпатської області за межами населеного пункту.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ільтьо І. І.