Постанова

від 30.01.2007 по справі 14/311-06-9310а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА  ІМЕНЕМ 

УКРАЇНИ

"30" січня 2007 р.

Справа № 14/311-06-9310А

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача: Картере В.І.

суддів: Пироговського В.Т., Жекова

В.І.

при секретарі судового засідання -

Буравльовій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1,

від відповідача -Султанов Т.З.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду

Одеської області від 13.11.06р.

по справі № 14/311-06-9310А

за позовом Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_2

до скаржника

про визнання нечинним рішення ДПІ

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

звернулась до господарського суду Одеської області з позовом та уточненнями до

позову, відповідно до яких просить скасувати рішення ДПІ у Приморському районі

м. Одеси НОМЕР_1.

Вказаним рішенням податковий орган

у зв'язку з відсутністю у позивача патентів на кожне гральне місце грального

автомату застосував до нього штрафні (фінансові) санкції у сумі 21 350 грн.,

оскільки вважає, що в даному випадку позивач порушив приписи ст.5 Закону

України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

В позові позивач заперечує

наявність з його боку порушень вказаної вище норми закону, оскільки вважає, що

він не зобов'язаний придбавати патенти на кожне гральне місце грального

апарату, який має декілька гральних місць, та стверджує про здійснення

перевірки, за результатами якої прийнято оспорюване рішення, із порушенням

приписів чинного законодавства.

Постановою господарського суду

Одеської області від 13.11.06р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним

судовим рішенням ДПІ у Приморському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, в

якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та

прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволені позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу

відповідач, із посиланням на роз'яснення надані у листі ДПА України НОМЕР_2,

стверджує, про невірне тлумачення місцевим господарським судом приписів Закону

України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», які

передбачають видачу торгового патенту на кожне окреме гральне місце.

Позивач заперечень на апеляційну

скаргу не надав.

Заслухавши представників сторін,

розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній

фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при

прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права,

апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає

задоволенню з наступних підстав:

Рішення про застосування

штрафних(фінансових) санкцій НОМЕР_1 прийняте Ізмаїльською ОДПІ на підставі

акту перевірки НОМЕР_3, складеного за результатами перевірки господарських

одиниць, що належить позивачу, а саме -5 гральних автоматів у вигляді стовпа,

що розташований на території Центрального ринку м. Ізмаїл.

У вказаному акті перевірки

зазначено, що позивач в порушення ст.5 Закону України «Про патентування деяких

видів підприємницької діяльності»здійснює господарську діяльність з надання

послуг у сфері грального бізнесу з 14.02.2006р. без придбання відповідних

патентів на три гральних місця на кожному гральному автоматі.

При цьому, податковий орган виходив

з тієї обставини, що перевірені гральні автомати в розумінні вказаної норми

закону мають по чотири гральних місця, оскільки на них можуть грати одночасно

чотири гравця.

Втім, такі висновки податкового

органу не ґрунтуються на законі.

Так, згідно статтею 1 Закону

України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»під гральним

бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням  казино, інших гральних місць (домів),

гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім

державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій

формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 цього ж

Закону, об'єктами оподаткування є наступні види грального бізнесу: гральний

автомат з грошовим або майновим виграшем; гральний стіл з кільцем рулетки для

казино; інші гральні столи (спеціальні столи для казино, крім столів для

більярду); кегельбани, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без

них; столи для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без

них, (окрім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських

змагань); інші види грального бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових

виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі і на

місці.

Частиною четвертою ст.5 названого

Закону визначено, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у

сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце

(гральний автомат, гральний стіл).

Отже, в цій нормі законодавець

ототожнює терміни «гральне місце», «гральний автомат» та «гральний стіл», що

дозволяє дійти висновку про те, що на один гральний автомат незалежно від

кількості гравців, які можуть на цьому автоматі грати одночасно, повинно

видавати один патент.

Як вбачається з договору оренди

гральних автоматів від 01.04.06р. позивач орендував гральні автомати „Містер

Твистер”.

Згідно з наявними у справі

технічними умовами, протоколом сертифікаційних випробувань, сертифікатом

відповідності на вказані гральні автомати кількість гравців, що можуть

одночасно прийняти участь у грі на одному гральному автоматі „Містер Твистер”

складає від 1 до 10, що спростовує ствердження податкового органу про наявність

на даному гральному автоматі чотирьох окремих гральних місць.

З огляду на викладене, цілком

обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність в даному випадку

законодавчо встановленого обов'язку позивача придбавати патенти у кількості яка

відповідає кількості гравців, що одночасно можуть грати на гральному автоматі.

Апеляційний господарський суд не

приймає до уваги посилання відповідача на роз'яснення надані у листі ДПА

України НОМЕР_2, оскільки дане роз'яснення суперечить наведеним вище нормам

Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а

також не зареєстроване у встановленому законодавством України порядку, а тому

носить не нормативний, а лише інформаційний характер.

Також, слід зазначити, що перевірка

позивача здійснена із порушенням принципу законності, визначеного у статті 19

Конституції Україні, відповідно до якого органи державної влади, органи

місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише

на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Проведена податковим органом

перевірка за своєю суттю має ознаки позапланової перевірки, в той час як

підстави проведення такої перевірки визначені Законом України «Про державну

податкову службу в Україні»та Законом України «Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в

даному випадку були відсутні.

З огляду на викладене оскаржена

постанова є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її зміни або

скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 195,

196, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Постанову господарського суду

Одеської області від 13.11.2006 р. по справі № 14/311-06-9310А залишити без

змін а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала в порядку ст. 254 КАС

України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку.

Суддя-доповідач:                                                                     

В.І. Картере

Судді:                                                                               

В.Т. Пироговський

В.І. Жеков