Постанова

від 16.07.2014 по справі 815/3887/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа № 815/3887/14 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                      14 липня 2014 року           Одеський окружний адміністративний суд у складі:    головуючого судді         Катаєвої Е.В. секретаря                        Швеця В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Російсько-Українська Паливна Компанія «РУТА І К» (товариство з обмеженою відповідальністю) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: До суду звернулось Російсько-Українська Паливна Компанія «РУТА І К»  (товариство з обмеженою відповідальністю) (далі ТОВ «Рута і К») з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ), в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2014 року №0000732208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23461,25 гривен.   Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються винесені на підставі акту №1194/15-53-22-8/30128556 від 20.02.14 року «Про результати проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість «РУТА І К», код ЄДРПОУ 30128556 за грудень 2013 року», в якій зазначено, що податкова накладна від 27.12.2013 року №57, яку включено до складу податкового кредиту за грудень 2013 року, та яка отримана ним від постачальника ТОВ «БАМ-2000» не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає, що дії відповідача про нарахування йому податкових зобов'язань є необґрунтованим, оскільки ним була подана податкова декларація з ПДВ 16.01.2014 року разом із заявою про відмову постачальника надати податкову накладку належним чином заповнену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Право на подання такої заяви зі скаргою до ДПІ відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, якому не надано податкову накладу) або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших «рахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Ним були таки документи надіслані відповідачу листом від 14.01.2014 року. Позивач зазначив, що ним здійснена господарська операція та сплачений податок на додану вартість в ціні наданих послуг, що надає йому право на податковий кредит. Та просив врахувати положення п.56.21 ст.56 ПК України що у разі коли норми нормативно правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та зазначив, що у податковій декларації з ПДВ ним було враховано податковий кредит по податковій накладній від 27.12.2013 року №57, отриманої від контрагента, якій її не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки разом з декларацією була подана заява  про відмову постачальника надати податкову накладну – додаток 8 до податковій декларації. В додатку 5 реєстру отриманих податкових накладних цю податкову накладну не відображено, як не зареєстровану в Єдиному реєстрі. Представник позивача вважає, що підприємство має право на податковий кредит, оскільки ним виконані умови його отримання, у зв'язку з чим просить задовольнити позов.            Представник відповідача – суб'єкта владних повноважень в судове засідання не з'явився, був повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутністю до суду не надав. Суд визнав його неявку до суду неповажною та вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.    Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено, що ДПІ провело камеральну перевірку податкової звітності позивача, за результатами якої був складений акт від 20.02.14 №1194/15-53-22-8/30128556 «Про результати проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «РУТА І К» , код ЄДРПОУ 30128556 за грудень 2013 року» (а.с.7-10). На підставі акту перевірки ДПІ 18.03.2014 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0000732208 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23461,25грн.(а.с.11) Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0000732208 від 18.03.2014 року до ГУ Міндоходів в Одеській області та Міндоходів України, рішеннями яких від 29.05.2014 року та від 20.06.2014 року скарги залишені без задоволення. Згідно акту при перевірки було використано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2013 року (від 16.01.2014року №9087471701) із додатками; реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2013 року  (від 16.01.2014року №908742020 надані до ДПІ в електроному вигляді та бази даних Міністерства доходів і зборів України. В Акті зазначено, що перевіркою встановлено відсутність факту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 27.12.2013 № 57 за грудень 2013 року на суму ПДВ 18709,10 грн., отриманої від постачальника  TOB «БАМ - 2000», яку було включено до складу податкового кредиту ТОВ «РУТА І К» за грудень 2013 року на суму ПДВ 18769,10грн. Також в акті зазначено, що TOB «РУТА І К» до декларації за грудень 2013 року надано Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8), а саме: на постачальника TOB «БАМ - 2000» (код за ЄДРПОУ 31379542) відповідно податкової накладної від 27.12.2013 № 57 за грудень 2013 року на суму ПДВ 18709,10 грн., разом з тим, у додатку 8 відсутня податкова накладна ТОВ «БАМ - 2000» від 27.12.2013 № 57 за грудень 2013 року на суму ПДВ 18709,10 грн. Зазначене на думку перевіряючого є порушенням вимог п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого було занижено суму податкового зобов'язання, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за грудень 2013 року у розмірі 18769,10 грн. (а.с.9) Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового Кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Абзацом 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Проте право платника податку на податковий кредит від недобросовісного контрагента захищено положеннями абз.11-12 п. 201.10 ст. 201 ПК України, згідно яких у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. Пунктом  14.8 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N 1492,  додатками до декларації є, зокрема, заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8). Відповідно п. 21 р. III Порядку № 1492 у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та відповідні документи, передбачені п. 201.10 ст. 201 ПКУ. Судом достовірно встановлено, що не заперечується в акті перевірки позивач при отриманні податкової накладної від 27.12.2013 № 57 за грудень 2013 року на суму ПДВ 18709,10 грн., отриманої від постачальника  TOB «БАМ - 2000», яка не була зареєстрована Єдиному реєстрі, включив до складу податкового кредиту за грудень 2013 року суму ПДВ 18769,10грн. за вказаної податкової накладної, при цьому подав заяву зі скаргою на свого постачальника за формою згідно з (Д8). Суд вважає, що зазначення в акті перевірки про порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України, що виразилось у  не наданні до додатку 8  податкової накладної від 27.12.2013 № 57 не ґрунтується на положеннях законодавства, оскільки відповідно до абз.11 .201.10 ст.201 ПК України до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, тобто законодавець не вимагає від платника податків до заяви зі скаргою надавати саму податкову накладну, яка зазначена в цій заяві зі скаргою. При цьому суд враховує, що позивач листом від 14.01.2014 року, якій отриманий ДПІ 20.01.2014 року, надав відповідачу копію платіжного доручення, що підтверджує факт сплати послуг контрагенту ТОВ «БАМ-2000» та копію податкової накладної від 27.12.2013 № 57 (а.с.36). Також суд вважає обґрунтованим посилання позивача на встановлений п.4.1.4 ст.4,п.56.21 ст.56 ПК України принцип презумпції правомірності рішень платника податку, відповідно до якого у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Враховуючи, що відповідно до ст.198 ПК України у позивача виникло право на податковий кредит у зв'язку з придбанням послуг у контрагента, якій не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, та виконання позивачем при включенні сум даної податкової накладної до податкового кредиту умови встановленої законом – подачу скарги до ДПІ на такого платника податку, суд дійшов до висновку обґрунтованості  позовних вимог позивача, які підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000732208 від 18.03.2014 року.   Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо. З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.         Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином судові витрати позивача у сумі  182,70грн.  підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Адміністративний позов Російсько-Українська Паливна Компанія «РУТА І К» (товариство з обмеженою відповідальністю) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення  - задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.03.2014 року №0000732208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23461,25грн  (18769,00грн. за основним платежем; 4692,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) Стягнути з Російсько-Українська Паливна Компанія «РУТА І К» (товариство з обмеженою відповідальністю) судові витрати у сумі 182,70 гривен. Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови  у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.    Суддя                                                                                                Катаєва Е.В.           Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.03.2014 року №0000732208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23461,25грн  (18769,00грн. за основним платежем; 4692,25грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) Стягнути з Російсько-Українська Паливна Компанія «РУТА І К» (товариство з обмеженою відповідальністю) судові витрати у сумі 182,70 гривен.           16 липня 2014 року.