cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1/78 11.07.14
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"в
особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут
Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Алмаз-5"
про стягнення 237 603,46 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача: Левченко В.І., довіреність № 91/2013/08/16-2 від 16.08.2013
від відповідача: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Алмаз-5" 237 603,46 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, в тому числі 168 676,59 грн. -основного боргу, 43 641,70 грн. - інфляційна складова боргу, 14 004,17 грн. -пені, 11 281,01 грн. -три відсотки річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до умов Договору № 820012 від 01.10.2003 не виконує належним чином договірні зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії у вигляді гарячої води.
Ухвалою суду від 18.02.2008 порушено провадження у справі № 1/78 та призначено розгляд справи на 03.03.2008.
03.03.2008 у судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Повноважні представники відповідача в засідання суду не з'явились та не виконали вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, в зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 21.03.2008.
В судовому засіданні 21.03.2008 представник позивача порушив перед судом усне клопотання про зупинення провадження у справі № 1/78 до набрання законної сили постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008.
Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився.
Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з Житлово-будівельного кооперативу "Алмаз-5"за спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води відповідно до умов Договору № 820012 від 01.10.2003.
При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язалися (п. 2.1. Договору) керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією , чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.
Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється згідно з тарифами, встановленими і затвердженими Київською міською державною адміністрацією (Додаток № 3 до Договору).
Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 № 640, № 641, № 642, № 643 визнані протиправними та скасовані у зв'язку з порушенням законодавства України, яке регламентує порядок державної нормативно-правових актів органів виконавчої влади. А саме, зазначені вище розпорядження щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги не пройшли та не були подані на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у м. Києві.
Однак, дана постанова не набрала законної сили та оскаржена до апеляційної інстанції.
Як слідує з доданого до матеріалів справи № 1/78 розрахунку та усних пояснень Позивача, останній розраховує вказану заборгованість за тарифами, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1575 в редакції від 15.12.2007 року № 1786, № 86 від 31.01.2007 року, № 142 від 12.02.2007 року та № 643 від 30.05.2007 року.
Оскільки розгляд справи № 1/78 був неможливий до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, суд зупинив провадження у справі № 1/78 до розгляду справи Окружним адміністративним судом міста Києва № 8/131,згідно ухвали від 21.03.2008р.
26.02.2014р. на запит суду , позивач надав пояснення, внаслідок чого суд дійшов висновку про можливість поновлення провадження у справі.
Згідно ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Ухвалою від 05.05.2014р. суд поновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 13.06.2014р.
13.06.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду від 05.05.2014р. не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд відклав розгляд справи на 11.07.2014, у зв`язку з відсутністю представника відповідача.
24.06.2014р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.
11.07.2014р. представник позивача у судовому засіданні повідмив суд про сплату основного боргу відповідачем у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2003р. № 820012.
Згідно з пп. 2.2.1 договору, позивач постачає теплову енергію у гарячій воді, яку відповідач зобов`язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до п.5.1 договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.
Пунктом 3 додатку №4 до договору передбачено, що відповідач до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості тедоповї енергії за розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується відповідачем самостійно не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Однак свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого за період з 01.12.2004 по 01.12.2007 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.12.2007 становила 168 676,59 грн.
Пунктом 3.5 додатка 4 до договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок кожного місяця, у розмірі 0,5% за кожен день прострочення до моменту його повного погашення.
В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 237 603,46 грн. боргу, а саме: 168 676,59 грн. - основного боргу, 11 281,01 грн. - 3% річних, 43 641,70 грн. - інфляційних втрат, 14 004,17 грн. - пені та судові витрати.
В подальшому позивач повідомив суд, про те що відопвідач погасив суму основного боргу у розмірі 168 676,59 грн. у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У судовому засіданні 11.07.2014р. представник позивача повідомив суд про сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 168 676,59 грн., внаслідок чого суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в цій частині, проте суд вирішив стягнути з відповідача нараховані штрафні санкції у вигляді 3% річних, пені та інфляційних втрат, а також судових витрат, оскільки заборгованість було погашено вже після порушення провадження у справі.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню , з урахуванням сплати основного боргу.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачене державне мито у розмірі 2376,03 грн. та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача у повному обсязі,
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Алмаз - 5» (03134, м.Київ, вул. Булгакова 15, кв. 65, код ЄДРПОУ 24257011) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) 11 281 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 01 коп. - 3% річних, 43 641 (сорок три тисячі шістсот сорок одну) грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 14 004 (чотирнадцять тисяч чотири) грн. 17 коп. - пені, державне мито у розмірі 2376 (дві тисячі тирста сімдесят шість) грн. 03 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення основного боргу у розмірі 168 676,59 грн. - провадження припинити.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
(Повний текст рішення підписано 16.07.2014р.)
Суддя В.І.Мельник
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2014 |
Оприлюднено | 17.07.2014 |
Номер документу | 39769181 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні