Рішення

від 02.07.2014 по справі 911/1799/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2014 р. Справа № 911/1799/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Юхименко В. С. (довіреність № б/н від 08.05.2014 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМВ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМВ-БУД", м. Ялта, Автономна Республіка Крим

про стягнення 201 196, 20 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "ДМВ" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "ДМВ-БУД" про стягнення 188 201, 52 грн. основної заборгованості, 11 679, 85 грн. інфляційних збитків, 1 314, 83 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору № 301112 від 30.11.2012 р. та договору поставки № 010813 від 01.08.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2014 р. порушено провадження у справі № 911/1799/14 за позовом ТОВ "ДМВ" до ТОВ "ДМВ-БУД" про стягнення 201 196, 20 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 04.06.2014 р.

04.06.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 02.07.2014 р.

02.07.2014 р. до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшло клопотання б/н від 02.07.2014 р. про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних судом.

02.07.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 301112, згідно умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених даним договором, постачальник бере на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупця товар, передбачений даним договором, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.

Згідно п. 2.1. договору сторони дійшли згоди, що основним документом, на підставі якого постачальник здійснює поставку товару по даному договору, є письмове замовлення покупця.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість кожної конкретної партії товару вказується постачальником у рахунку-фактурі на підставі отриманого від покупця замовлення.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця після підпису уповноваженої особи (покупця) завіреного печаткою підприємства у видатковій накладній.

Згідно п. 4.7. договору уповноваженими особами є Бойко В. С., Ятін Д. В.

Відповідно до п. 10.1. договору даний договір вступає в силу з дати підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

01.08.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 010813, згідно умов п. 1.1. якого постачальник, на період дії договору, зобов'язується поставляти та передавати у власність покупцю товари, згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що асортимент, кількість та інші характеристики товару узгоджуються сторонами, при поставці кожної окремої партії товару та формуються на основі письмових заявок покупця, та зазначаються в накладних-фактурах, які є невід'ємними частинами даного договору.

Пунктом 2.3. договору визначено, що датою поставки є дата отримання покупцем товару відповідно до належним чином оформлених товаросупроводжувальних документів, підписаних сторонами.

Відповідно до п. 2.6. договору перехід права власності на товар та його передача здійснюється після підписання накладної.

Згідно п. 3.1. договору покупець здійснює оплату за поставлений товар по цінам, попередньо узгодженими сторонами, та вказаними в накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару за графіком: - попередня оплата 70 % протягом п'яти календарних днів від дати заявки, якщо інше не передбачено угодою сторін відносно даної партії товару; оплата 30 % протягом 3 календарних днів з моменту отримання продукції покупцем.

Відповідно до п. 3.6. договору датою оплати вважається дата прийому банком покупця платіжних документів до виконання.

Пунктом 9.1. договору визначено строк його дії, відповідно до якого даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 р. або до повного виконання ними зобов'язань за даним договором.

На виконання умов договорів позивачем протягом листопада 2012 р.- грудня 2013 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 1 490 250, 87 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, перелік яких знаходиться в додатках до позовної заяви.

За період дії договорів та на їх виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 302 049, 35 грн., що підтверджується відповідними виписками по рахунку позивача, наявними в матеріалах справи.

04.02.2014 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою про оплату вих. № 4 від 27.01.2014 р., у якій просив відповідача погасити заборгованість за отриманий товар у розмірі 188 201, 52 грн. до 10.02.2014 р. Факт направлення позивачем вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 6054 від 27.01.2014 р., описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення цінного листа, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договорами строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 188 201, 52 грн., що підтверджується договором № 301112 від 30.11.2012 р.; договором поставки № 010813 від 01.08.2013 р.; відповідними видатковими накладними, перелік яких знаходиться в додатках до позовної заяви; відповідними довіреностями, виданими відповідачем на своїх представників на отримання товару; відповідними виписками по рахунку позивача, наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 188 201, 52 грн. за договором № 301112 від 30.11.2012 р. та договором поставки № 010813 від 01.08.2013 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару за договорами, з 12.02.2014 р. по 07.05.2014 р. на суму 11 679, 85 грн. та 1 314, 83 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 12.02.2014 - 07.05.2014 188201.52 1.062 11668.49 199870.01 188 201, 52 грн. х 1, 062 = 199 870, 01 грн.; 199 870, 01 грн. - 188 201, 52 грн. = 11 668, 49 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості згідно договорів у вищевказаний період становить 11 668, 49 грн.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договорами у вищевказаний період у розмірі 11 668, 49 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обгрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договорами у вищевказаний період у розмірі 1 314, 83 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМВ-БУД" (ідентифікаційний код 38398315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМВ" (ідентифікаційний код 38398301) 188 201 (сто вісімдесят вісім тисяч двісті одна) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп. основної заборгованості, 1 314 (одна тисяча триста чотирнадцять) грн. 83 (вісімдесят три) коп. 3 % річних, 11 668 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 49 (сорок дев'ять) коп. інфляційних збитків та судові витрати 4 023 (чотири тисячі двадцять три) грн. 69 (шістдесят дев'ять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

07 липня 2014 р.