ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" липня 2014 р.Справа № 916/1790/14
За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС"
До відповідача : Приватного виробничо-торгового підприємства "ЕКСТРА"
про стягнення 26323,49 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: Хлєбніков М.П., представник за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного виробничо-торгового підприємства "ЕКСТРА", в якій просить суд стягнути з відповідача 25736,84 грн. основного боргу, 476,66 грн. пені та 109,99 грн. 3 % річних, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати.
Приватним виробничо-торговим підприємством "ЕКСТРА" відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, що вбачається з наявних у матеріалах справи поштових повідомлень про отримання ухвал суду. З огляду на вищевикладене, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
15 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС" (Постачальник) та Приватним виробничо-торговим підприємством "ЕКСТРА" (Покупець) було укладено Договір поставки товару № 01/11 (далі за текстом - Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар, згідно попереднього замовлення та доданої накладної у строки, визначені у договорі та замовленні, а Покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити отриманий товар.
У відповідності до положень п. 3.3 Договору перехід права власності на товар відбувається у момент передачі товару Покупцю, що підтверджується підписанням накладних.
З урахуванням положень п. 2.1 Договору Покупець здійснює оплату за поставлений товар на підставі рахунку або накладної по факту отримання товару на протязі 21 календарного дня.
На виконання умов Договору поставки товару № 01/11 від 15 грудня 2010 року 07.12.2013р., 14.12.2013р., 18.12.2012р., 19.12.2013р., 24.12.2013р. та 26.12.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС" поставлено Приватному виробничо-торговому підприємству "ЕКСТРА" товар на загальну суму 29102,64 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, залучених до матеріалів справи.
Як вбачається з пояснень представника позивача та засвідчується поданими ним доказами, Приватним виробничо-торговим підприємством "ЕКСТРА" лише частково сплачено вартість отриманого товару на суму 3365,80 грн., у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість по сплаті вартості отриманого та прийнятого товару на суму 25736,84 грн.
Відповідно до даних акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2014р. складеного, між представниками сторін спору, заборгованість Приватного виробничо-торгового підприємства "ЕКСТРА" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС" склала 25736,84 грн.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання умов даного договору за наявності форс-мажорних обставин, сплата штрафу та пені не звільняє від виконання зобов'язань по договору.
У зв'язку з простроченням сплати вартості отриманого товару, позивачем здійснено розрахунок пені та 3% річних. Так, відповідно до даних розрахунку позивача за період з 17.03.2014р. по 07.05.2014р. за відповідачем рахується основна заборгованість за поставлений товар у розмірі 25736,84 грн., пеня у розмірі 476,66 грн. та 3% річних у розмірі 109,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у загальному розмірі 26323,49 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Приватним виробничо-торговим підприємством "ЕКСТРА" прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору поставки товару № 01/11 від 15 грудня 2010 року.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС" про стягнення основної заборгованості в розмірі 25736,84 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені у сумі 476,66грн. та 3% річних у сумі 109,9 грн., нарахованих за період з 17.03.2014р. по 07.05.2014р., вважає його таким, що відповідає обставинам справи, а заявлені на його підставі вимоги такими, що підлягають задоволенню судом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача основної заборгованості у розмірі 25736,84 грн., пені у розмірі 476,66 грн. та 3% річних у розмірі 109,99 грн.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного виробничо-торгового підприємства "ЕКСТРА" (65012, м.Одеса, вул. Канатна, буд. 72/15; код 22447463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС" (65007, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 117, код 21023005; р/р 26001311165 в АБ „Південний, МФО 328209) 25736 (двадцять п'ять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 84 коп. основної заборгованості, 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 66 коп. пені, 109 (сто дев'ять) грн. 99 коп. 3% річних та 1827 (тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Повний текст рішення складено 14 липня 2014 року.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2014 |
Оприлюднено | 17.07.2014 |
Номер документу | 39769244 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Д'яченко Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні