Рішення

від 15.07.2014 по справі 641/3361/14-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/1856/2014 Справа № 641/3361/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова

у складі : головуючого - судді: Курганникової О.А.

за участю секретаря судових засідань: Рижко Т.В.

позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМЕТХАРКІВ» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати остаточного розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМЕТХАРКІВ» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати остаточного розрахунку при звільненні, та з урахуванням уточненого позову просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати остаточного розрахунку при звільненні з 13 лютого 2013 року по 01 квітня 2014 року в розмірі 24128,10 грн.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що він працював у ТОВ «ВТОРМЕТХАРКІВ» на посаді інженера з охорони праці, пожежної безпеки у ТОВ «ВТОРМЕТХАРКІВ» в період жовтень-листопад 2011 року, 11.11.2011 звільнений за власним бажанням на підставі ст.. 38 КЗпП України. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2013 року у справі за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМЕТХАРКІВ» позовні вимоги задоволені та зобов'язано виплатити ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у розмірі 13641,53 грн..

Позивач до судового засідання з'явився, та підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, та додатково пояснив, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова вже встановлений факт вини невиплати працівникові належних йому сум до виплат в день звільнення, а тому доказуванню цей факт не потребує.

Відповідач ТОВ «ВТОРМЕТХАРКІВ» в судове засідання не з'явився, повідомлений належний чином, причини неявки суду невідомі.

У відповідності до приписів ч. 5 ст. ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, суд визнає, що відповідач ТОВ «ВТОРМЕТХАРКІВ» повідомлений належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що в період жовтень-листопад 2011 року ОСОБА_2 працював на посаді інженера з охорони праці, пожежної безпеки у ТОВ «ВТОРМЕТХАРКІВ».

Згідно заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.02.2013 року по справі № 641/349/13-ц (провадження № 2/641/736/2013 року) стягнуто з ТОВ «ВТОРМЕТХАРКІВ» заборгованість по заробітні платі за період жовтень-листопад 2011 року в сумі 943,13 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 15 місяців в розмірі 12698,40 грн., а всього 13641,53 грн. (а. с. 3)

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2 за період жовтень-листопад 2011 року середньомісячна заробітна плата складає 846,57 грн. (а. с. 17)

Згідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства , установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, ТОВ «ВТОРМЕТХАРКІВ» з позивачем не було проведено остаточного розрахунку в день звільнення, а сума заборгованості була виплачена лише 01 квітня 2014 року, що відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Також судом встановлено, що кошти на погашення боргу із заробітної плати позивач отримав 01 квітня 2014 року, тому ОСОБА_2 заявив вимоги про застосування ст. 117 КЗпП України та просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку з 13.02.2013 року по день остаточного розрахунку - 01 квітня 2014 року.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у пункту 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи позовні вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивні частині рішення.

Згідно з п. 2, п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у пункту 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи позовні вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно індивідуальної відомості про застраховану особу від 16.10.2012 року середньоденна заробітна плата позивача складає 84,66 грн. (а. с. 23). Розрахунок проведений позивачем відповідає вимогам «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. №100, а тому у суду немає жодних підстав ставити під сумніви уточнені позовні вимоги в частині розрахунку середньоденної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що позивач працював на підприємстві п'ятиденну робочу неділю. Виходячи із 285 робочих днів затримки розрахунку та середньоденного заробітку позивача 84,66 грн., середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні складає 24128,10 грн. (84,66 * 285).

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положеньст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статті 117 КЗпП України, суд роз'яснив, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Висновком Конституційного Суду України вказано на те, що звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Оскільки аналізуючи норми діючого законодавства позивач звернувся до суду в строки встановлені КЗпП.

За таких обставин суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, Пленум Верховного суду України у пункту 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ст.. ст.. 116, 117, 233 Кодекс законів про працю, рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статті 117 КЗпП України, п. п. 2, 4, 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМЕТХАРКІВ» (61124, м. Харків, пров. Вишневий, 3, Код ЄДРПОУ 35859052, ІПН: 358590520329, Свідоцтво платника ПДВ :100117978) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) середній заробіток за час затримки виплати остаточного розрахунку при звільненні в розмірі 24128 (двадцять чотири тисячі сто двадцять вісім) грн.. 10 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМЕТХАРКІВ» (61124, м. Харків, пров. Вишневий, 3, Код ЄДРПОУ 35859052, ІПН: 358590520329, Свідоцтво платника ПДВ :100117978) на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О. А. Курганникова