Рішення

від 15.07.2014 по справі 910/12865/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12865/14 15.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «.Діброва.»

До Приватного підприємства «Українські страви»

Про стягнення 18 494,40 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Селянко А.О. - по дов. № б/н від 20.12.2013

від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «.Діброва.» про стягнення з Приватного підприємства «Українські страви» 18 484,40 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки № 50/08/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 порушено провадження у справі № 910/12865/14 та призначено справу до розгляду на 15.07.2014.

Позивач в судове засіданні 15.07.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 15.07.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 01.07.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, Польова, 24, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.07.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 01.07.2014, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 04.07.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 15.07.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.08.2013 між Приватним підприємством «Українські страви» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «.Діброва.» (постачальник) було укладено договір поставки № 50/08/13 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник, відповідно до умов цього договору, зобов'язується постачати м'ясну сировину, а саме: м'ясо свинини, яловичини, птиці та напівфабрикати з них, субпродукти, надалі - товар, з необхідними супроводжувальними документами у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних або видаткових), що виписуються на кожну окрему партію товару, та передавати його у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату за нього у повному обсязі на умовах даного договору.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором своєчасно оплату отриманого товару не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 18 494,40 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно п. 8.1. договір укладено строком до 31.12.2013 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Відповідно до ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з п. 1.2. договору кількість та асортимент товару, адреси та строки поставки кожної конкретної партії, що постачається згідно даного договору, погоджуються у відповідних замовленнях, та визначається сторонами в накладних (товарно-транспортних або видаткових), які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.2. договору товар повинен бути поставлений покупцю протягом 2 (двох) календарних днів з моменту подачі заявки. Датою поставки вважається дата підписання закладної (товарно-транспортної або товарної) обома сторонами, що засвідчує передачу товару з урахуванню м п. 4.3. договору.

Згідно з п. 4.3. договору постачальник зобов'язується надати разом з кожною партією товару наступні документи: ветеринарне свідоцтво; посвідчення про якість; рахунок-фактуру; накладну (товарно-транспортну або видаткову); податкову накладну.

Відповідно до п. 4.4. договору приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється за участю повноважних представників постачальника і покупця.

Одержуваний товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем:

по якості - відповідно до посвідчення про якість під час передачі товару представнику покупця;

по кількості - відповідно до даних, зазначених в накладних (товарно-транспортних або видаткових). Остаточна кількість поставленого товару визначається шляхом зважування партії Товару (її частини) за допомогою електронних ваг.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 20 766,95 грн., що підтверджується наступними видатковими накладеними, які підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ РН-0002105 від 22.11.2013 на суму 6 020,57 грн.,

№ РН-0002161 від 02.12.2013 на суму 6 844,97 грн.,

№ РН-0002178 від 02.12.2013 на суму 671,71 грн.,

№ РН-0002201 від 06.12.2013 на суму 7 229,70 грн.,

Пунктом 5.3. договору передбачено, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 14 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить за обґрунтованими розрахунками позивача, що не оспорені відповідачем, 18 494,40 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 18 494,40 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «.Діброва.» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Українські страви» (03056, м. Київ, вул. Польова, 24, код ЄДРПОУ 34913574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «.Діброва.» (08606, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 182, к. 7, код ЄДРПОУ 37184140) 18 494 (вісімнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 40 коп. основного боргу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 16.07.2014.

СуддяВ.В.Сівакова