Рішення

від 09.07.2014 по справі 916/2237/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2014 р.Справа № 916/2237/14

За позовом: Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів „Светоч"

про стягнення 91445,73грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представник

Від позивача: Бондаренко Н.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 09.07.2014р. приймали участь представники:

Від позивача: Бондаренко Н.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : Позивач, Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів „Светоч" про стягнення заборгованість в розмірі 91445,73грн., яка складається з основного боргу в сумі 82997,87грн., пені в розмірі 3906,17грн., 3% річних в сумі 746,12грн. та інфляційних витрат в сумі 3795,57грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2014р. було порушено провадження по справі №916/2237/14.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд відповдіної справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням від 19.06.2014р., відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.07.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року за № 101-V шляхом злиття КП "Одестеплокомуненерго" та КП "Одесатеплоенерго".

Згідно п. 2.1.1. статуту КП "Теплопостачання міста Одеси", основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією.

01.11.2006р. між комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів „Светоч" (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії №3077 (далі договір).

Пунктом 10.1 передбачено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії його припинення не буде письмове заявлене однією із сторін (п.10.4 договору).

Згідно п.1. договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, теплова енергія постачається Споживачу на опалювання по вул. Космонавтів,21, корп.5 , в обсягах згідно Додатку 1 до цього договору.

Умовами п. 4.2.1 визначено обов'язок Теплопостачальної організації забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії визначається розрахунковим способом. Додатковою угодою №2 від 01.12.2008р. сторони виклали п.5.1 у наступній редакції: Облік споживання теплової енергії на опалення визначається за приладами обліку; показники приладу обліку щодобово знімаються в один і той же час та фіксуються в журналі; звіт про фактичне щомісячне споживання теплової енергії Споживач надає Теплопостачальній організації в термін з 28 по 30 число звітного місяця.

Згідно п.п. 6.2, 6.3, 6.4 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Положеннями п. 3.2.2 договору встановлено обов'язок Споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Позивач вказує, що розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлення яких, відповідно до ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування", є компетенцією виконавчого комітету Одеської міської ради, а з 01.01.2011р. тариф затверджено постановою Національної комісії регулювання ринку електроенергетики України від 14.12.2010р. №1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП „Теплопостачання міста Одеси". У зв'язку з подальшими змінами у розмірі тарифу на теплову енергію, що вносилися вповноваженими органами, протягом спірного періоду тариф на теплову енергію для категорії „інші споживачі", до якої відноситься відповідач, склав: з 01.10.2011р. згідно Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. №133 тариф для категорії „інші споживачі" склав 1015,56грн.; з 01.01.2014р. згідно Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 31.12.2013р. №493тариф для категорії „інші споживачі" склав 896,98грн.; з 01.04.2014р. згідно Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 31.03.2014р. №190тариф для категорії „інші споживачі" склав 1063,58грн.

Так, як зазначає позивач, на виконання договірних зобов'язань, підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.3., 6.4. Договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з 01.10.2013р. по 01.04.2014р. в розмірі 82997,87 грн..

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №3077 від 01.11.2006р. стало підставою для звернення Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 2. ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 901 Цивільного Кодексу України положення глави 63 цього Кодексу "Послуги" можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів „Светоч", заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 82997,87грн., є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 6.7 договору у разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором №3077 від 01.11.2006р., а саме щодо своєчасного розрахунку за отриману теплову енергію, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 3906,17грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, перевіривши надані позивачем розрахунок пені, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо періоду пені, в зв'язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.

Так, здійснивши перерахунок пені суд доходить висновку що загальний розмір пені який підлягає задоволенню складає 3844,79грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобов'язання в розмірі 746,12грн. та інфляційні витрати в сумі 3795,57грн. Розглянувши надані позивачем розрахуни трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань та інфляційних витрат, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів „Светоч" трьох відсотків річних в сумі 746,12грн. та інфляційні витрати в сумі 3795,57грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів „Светоч" (65039, м. Одеса, вул. Космонавтів, 21/5; код:20976772) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б код ЄДРПОУ 34674102) 82997 (вісімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім)грн. 87коп. - основного боргу за спожиту теплову енергію, 746 (сімсот сорок шість) грн. 12коп. - трьох процентів річних, 3844 (три тисячі вісімсот сорок чотири)грн. 79 коп. - пені, 3795 (три тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн.57коп. - інфляційних витрат та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) 69коп. - судового збору.

3. Стягнути з Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б код ЄДРПОУ 34674102) до державного бюджету України (рахунок №31210206783008, Одержувач: ГУДКСУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ - 37607526, Банк одержувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код бюджетної класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області: 03499997) через ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (65104, м.Одеса, вул. Академіка Глушко, 17/2, код 20991607) 1 (одну) грн. 91коп. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний тектс рішення складено 14.07.2014р.

Суддя Погребна К.Ф.