Рішення

від 10.07.2014 по справі 916/1956/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2014 р.Справа № 916/1956/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "ВИНОГРАДАР"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНЖЕРОН і К"

про стягнення 118977грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Яковлєв П.А., довіреність №14/05-23 від 23.05.2014р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне акціонерне товариство "ВИНОГРАДАР", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНЖЕРОН і К" про стягнення заборгованості у розмірі 118977грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.14р. порушено провадження у справі №916/1956/14.

10.07.14р. позивач подав у судовому засіданні клопотання (вх.№17973/14 від 10.07.14р.), згідно якої просить суд приєднати до матеріалів справи виписку по рахунку та акт звірки.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, а саме, за його юридичною адресою, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

02.10.2013р. між Приватним акціонерним товариством "ВИНОГРАДАР" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАНЖЕРОН і К" (Покупець) було укладено договір поставки №02/10-13, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язався виготовити визначений п.1.2. договору виноматеріал з винограду врожаю 2012р.(Товар) та встановлений в договорі строк передати його у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити за нього визначену договором грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. договору передбачено, що товар - в/м столовий білий, кількістю 12000, міцність 10, строк передачі товару - 30діб, загальною вартістю 540000грн.

Згідно п. 2.2. договору, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в два етапи: 2.2.1. передплата 20% від суми кожної машино партії; 2.2.2. 800% протягом 60 календарних днів з дати поставки товару. Датою постачання є дата вказана в накладній.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України, шляхом перерахування Покупцеві грошових коштів визначених цим договором на поточний рахунок вказаний в розділі 10 договору, а також іншим незабороненим діючим законодавством України способом.

У відповідності з п. 3.1. договору, Покупець зобов'язаний в термін до 14 календарних днів передати Товар у власність Покупця.

З моменту передачі Продавцем Покупцеві товару, оформленого підписаною уповноваженими представниками сторін накладною, останньому належить права володіння, користування та розпорядження купленим Товаром (п.3.3. договору).

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за даним договором.

Так, на виконання умов договору, позивач передав, а відповідач одержав товарів на суму 148977грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000289 від 07.10.2013р.

Однак в порушення положень Договору Відповідач за отриманий товар своєчасно не розрахувався у повному обсязі, а лише провів оплату на суму 30000грн., що підтверджується випискою банку..

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 118977грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу належної якості та кількості товару, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНЖЕРОН і К" по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 118977грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовна вимога Приватного акціонерного товариства "ВИНОГРАДАР" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНЖЕРОН і К" про стягнення основного боргу у розмірі 118977грн., є обґрунтованою, підтвердженою наявними у справі матеріалами та підлягає задоволенню.

За таких обставин, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 2379,54грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНЖЕРОН і К" (Одеська область, Роздільнянський район, смт Лиманське, вул. Леніна, 58, код ЄДРПОУ 31892908; п/р 26008114405105 в ПАТ «Фінбанк», МФО 328685) на користь Приватного акціонерного товариства "ВИНОГРАДАР" (Одеська область, м.Рені, вул. Аеродромна, 2, код ЄДРПОУ 13911074; п/р 260031862 у ООФ АППБ «Аваль» м.Одеса, МФО 328351) заборгованість у розмірі 118977(сто вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім)грн., витрати по сплаті судового збору на суму 2379 (дві тисячі триста сімдесят дев'ять)грн.54коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.07.2014р.

Суддя Гут С.Ф.