Постанова

від 10.07.2014 по справі 910/6648/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Справа№ 910/6648/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

позивача: Товстий К.А. - дов. від 09.07.2014 року б/н

відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Кул-текс" на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року

у справі № 910/6648/14 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Грандпроект-2010" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кул-текс" (м. Київ)

про стягнення 162 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Грандпроект-2010" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кул-текс" про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 162 000 грн.

Рішенням від 28.05.2014 року господарський суд міста Києва позов задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ „Кул-текс" на користь ТОВ „Грандпроект-2010" 162 000 грн. заборгованості та 3 240 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Кул-текс" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк для апеляційного оскарження та скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року по справі № 910/6648/14 повністю та оставити позов без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року ТОВ„Кул-текс" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/6648/14 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судове засіданні 10.07.2014 року повноважні представники відповідача не з'явилися. Відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, яке після обговорення судова колегія відхилила, оскільки відповідач є юридичною особою, яка має штат працівників. В разі неможливості працівників зі штату представляти інтереси довірителя він може залучити найманих представників. Крім того в клопотанні не подано доказів перебування директора в відпустці та не визначено який час вона триватиме. В судовому засіданні 10.07.2014 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 04.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Грандпроект-2010" (позикодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Кул-текс" (позичальник) уклали договір позики № 1, відповідно умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в сумі 100 000 грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у визначений цим договором строк.

Відповідно до п.2.2 договору від 04.07.2012 року № 1 цей договір позики є безпроцентним.

Відповідно до умов договору від 04.07.2012 року № 1 сторони встановили наступний порядок надання позики: надання позики здійснюється в день підписання сторонами договору в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

Згідно з п. 4.1, 4.2 договору від 04.07.2012 року № 1 строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить 6 календарних місяців, строк визначений у п.4.1 цього договору, може бути продовжений за домовленістю сторін.

В розділі 5 договору від 04.07.2012 року № 1 сторони встановили наступний порядок надання позики: після закінчення строку, визначеного в п. 4.1 цього договору, позичальник зобов'язується не пізніше 3 календарних днів повернути позикодавцеві позику. Дозволяється дострокове часткове повернення позики. Позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок.

Згідно з п. 6.1, 6.2 договору від 04.07.2012 року № 1 останній набуває чинності з моменту передання позики позичальникові та діє до 31.12.2012 року.

Позивач на виконання умов договору позики від 04.07.2012 року № 1 перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 100 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.07.2012 року № 78.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач у строк передбачений п. 5.1 договору від 04.07.2012 року № 1 позику не повернув.

25.02.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією від 24.02.2014 року № 37 про погашення заборгованості за договором позики від 04.07.2012 року № 1 в сумі 100 000 грн. протягом 3-х діб, вказаний лист був отриманий відповідачем 03.03.2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 10956663.

Також 05.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Грандпроект-2010" (позикодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Кул-текс" (позичальник) уклали договір позики № 2, відповідно умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в сумі 90 000 грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у визначений цим договором строк.

Відповідно до п.2.2 договору від 05.07.2012 року № 2 цей договір позики є безпроцентним.

Відповідно до умов договору від 05.07.2012 року № 2 сторони встановили наступний порядок надання позики: надання позики здійснюється в день підписання сторонами договору в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

Згідно з п. 4.1, 4.2 договору від 05.07.2012 року № 2 строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить 6 календарних місяців, строк визначений у п. 4.1 цього договору, може бути продовжений за домовленістю сторін.

В розділі 5 договору від 05.07.2012 року № 2 сторони встановили наступний порядок надання позики: після закінчення строку, визначеного в п. 4.1 цього договору, позичальник зобов'язується не пізніше 3 календарних днів повернути позикодавцеві позику. Дозволяється дострокове часткове повернення позики. Позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок.

Згідно з п. 6.1, 6.2 договору від 05.07.2012 року № 2 останній набуває чинності з моменту передання позики позичальникові та діє до 31.12.2012 року.

Позивач на виконання умов договору позики від 05.07.2012 року № 2 перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 90 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.07.2012 року № 83.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач у строк передбачений п. 5.1 договору від 05.07.2012 року № 2 позику в повному обсязі не повернув. Як вбачається з банківських виписок з рахунку позивача, відповідачем було частково повернуто позику 21.10.2012 року в розмірі 20 000 грн. та 19.12.2012 в розмірі 8 000 грн.

Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача за договором позики від 05.07.2012 року № 2 складала 62 000,00 грн.

25.02.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 38 від 24.02.2014 року про погашення заборгованості за договором позики від 05.07.2012 року № 2 в сумі 62 000 грн. протягом 3-х діб, вказаний лист був отриманий відповідачем 03.03.2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 10956663.

Ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за безпроцентною позикою у сумі 162 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки відповідачем не було надано доказів повернення позивачу 162 000 грн. грошових коштів, отриманих на підставі договору позики від 04.07.2012 року № 1 та договору позики від 05.07.2012 року № 2, то позов про стягнення цієї суми підлягав задоволенню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Кул-текс" на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року по справі № 910/6648/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року по справі № 910/6648/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/6648/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__14.07.2014 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім