Рішення

від 23.06.2014 по справі 911/1960/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2014 р. Справа № 911/1960/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради, ідентифікаційний код: 32688148, місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд. 7, поштова адреса згідно заяви: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 22,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА АРХІВНА КОМПАНІЯ", ідентифікаційний код: 36444652, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Дніпровська, буд. 4,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код: 20233640, місцезнаходження: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, буд. 22, корп. 2.

про стягнення збитків,

за участю представників сторін:

від позивача: юрисконсульт юридичного відділу комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради Жарова В.В., яка діє на підставі довіреності від 09.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

від 3-ї особи: провідний спеціаліст-юрисконсульт відділу правової роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Коноплянка А.Ю., яка діє на підставі довіреності від 27.12.2013 року за № 13-249,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради (далі за текстом: Позивач або Замовник) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА АРХІВНА КОМПАНІЯ" (далі за текстом: Відповідач або Виконавець), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області (далі за текстом: 3-я особа), про стягнення збитків в сумі 21589,87 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 87 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач порушив умови Договору про надання послуг від 04.11.2011 року за № 21138/У (далі за текстом: Договір) отримавши грошові кошти за його виконання при відсутності реально наданих послуг по обробці, вивченню, упорядкуванню та архівації документів (послуги по науково-технічному опрацюванню архівних документів) Позивача, внаслідок чого Позивачу заподіяно збитки в сумі 21589,87 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 87 коп.), що було виявлено 3-ю особою, як спеціально уповноваженим державним органом при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності Позивача при використанні останнім коштів, зокрема в ході здійснення Позивачем розрахунків з контрагентами.

Ухвалою суду від 28.05.2014 року порушено провадження у справі № 911/1960/14 та останню призначено до розгляду на 23.06.2014 року.

23.06.2014 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 28.05.2014 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 28.05.2014 року не виконав. В судове засідання з'явилася 3-я особа, яка виконала вимоги ухвали суду від 28.05.2014 року, дала пояснення, позов підтримала та просила задовольнити.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача та 3-ї особи суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 23.06.2014 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи, враховуючи те, що кореспонденція суду направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

в період з березня по квітень 2014 року Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області в зв'язку з виконання плану роботи на 1-й квартал 2014 року з дотриманням вимог ст.ст. 2, 4, 8, 10, 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», як спеціально уповноваженим державним органом по контролю за використанням коштів, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради щодо використання останнім коштів, зокрема здійснення розрахунків за рахунок таких коштів з контрагентами комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради, яким є товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА АРХІВНА КОМПАНІЯ".

В ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради щодо ефективності використання коштів, Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області виявлено наступне.

04.11.2011 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг від 04.11.2011 року за № 21138/У (далі за текстом: Договір), згідно п.п. 1.1., 2.2., 2.4. якого Відповідач зобов'язався надати Позивачу послуги по науково-технічному опрацюванню архівних документів, а Позивач зобов'язався прийняти вказані послуги у Відповідача за актом приймання-передачі виконаних послуг та оплатити їх на умовах, передбачених цим Договором.

10.11.2011 року між Позивачем та Відповідачем підписано акт здачі-приймання послуг від 10.11.2011 року за № 143-Дн, за яким Позивач у Відповідача прийняв послуги по науково-технічному опрацюванню архівних документів, вартість яких згідно акту становила 6327,16 грн. (шість тисяч триста двадцять сім гривень 16 коп.).

16.01.2012 року між Позивачем та Відповідачем підписано акт здачі-приймання послуг від 16.01.2012 року за № 144-Дн, за яким Позивач у Відповідача прийняв послуги по науково-технічному опрацюванню архівних документів, вартість яких згідно акту становила 20262,71 грн. (двадцять тисяч двісті шістдесят дві гривні 71 коп.).

Позивач за вказаними Актами здачі-приймання послуг перерахував Відповідачу кошти 16.12.2011 року в сумі 6327,16 грн. (шість тисяч триста двадцять сім гривень 16 коп.), 01.02.2012 року в сумі 10262,71 грн. (десять тисяч двісті шістдесят дві гривні 71 коп.) та 16.02.2012 року в сумі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.), внаслідок чого загальна сума перерахованих Позивачем Відповідачу коштів становить 21589,87 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 87 коп.).

Проте, в ході здійснення 3-ю особою ревізії фінансово-господарської діяльності Позивача з дотриманням вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» проведено контрольне обстеження обсягу та кількості виконаних Відповідачем робіт по науково-технічному опрацюванню архівних документів, за наслідками чого встановлено, що зазначенні в актах здачі-приймання послуг від 10.11.2011 року за № 143-Дн та від 16.01.2012 року за № 144-Дн роботи по науково-технічному опрацюванню архівних документів Відповідачем фактично не виконанні.

За таких обставин Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області виявлено факт безпідставного та необґрунтованого перерахування Позивачем на користь Відповідача за Договором коштів на загальну суму 21589,87 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 87 коп.) при відсутності реального виконаних Відповідачем робіт по науково-технічному опрацюванню архівних документів.

Наслідки ревізії оформленні Актом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 07.04.2014 року за № 06-21/07, який є чинним та не оскарженим в порядку, передбаченому ст.ст. 11, 12, 13 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Позивач з метою усунення фінансово-господарських правопорушень, виявлених в ході вищевказаної ревізії, які полягають в невиконанні Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, направив на адресу Відповідача в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, претензію від 14.04.2014 року за № 1487 з вимогою в місячний строк виконати Договір реально у вигляді здійснення робіт по науково-технічному опрацюванню архівних документів.

Однак, Відповідач на дану претензію Позивача не відреагував, роботу по науково-технічному опрацюванню архівних документів не виконав та кошти Позивачу не повернув.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Крім того, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільний кодекс України у ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Суд приходить до висновку, що позиція Позивача та 3-ї особи з приводу того, що бездіяльність Відповідача є порушенням договірних зобов'язань, внаслідок чого Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що призвело до матеріальних втрат Позивача в сумі 21589,87 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 87 коп.), є доведеною та обґрунтованою за допомогою належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту , права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст.ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання, а саме із зобов'язання, спричиненого заподіянням Позивачу шкоди Відповідачем внаслідок прострочення виконання останнім своїх зобов'язань за Договором, що призвело до збитків Позивачу у вигляді сплати Позивачем Відповідачу вартості ненаданих послуг по науково-технічному опрацюванню архівних документів на загальну суму 21589,87 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 87 коп.).

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Цивільний кодекс України у ч.ч. 2, 3 ст. 22 передбачає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між бездіяльністю Відповідача у вигляді прострочення виконання зобов'язання, внаслідок якої Позивач сплатив Відповідачу вартість ненаданих послуг по науково-технічному опрацюванню архівних документів на загальну суму 21589,87 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 87 коп.) та спричиненими Позивачу збитками є прямий причинний зв'язок.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та доведеними в повному обсязі суду за допомогою належних та допустимих письмових доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем і 3-ю особою суду в якості доказів, є належними і допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

У судовому засіданні, надані Позивачем та 3-ю особою докази, спростовані не були та Відповідачем по суду не заперечувались.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують повне або часткове відшкодування завданих Позивачу збитків.

Господарські витрати Позивача по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 35, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА АРХІВНА КОМПАНІЯ" про стягнення збитків, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА АРХІВНА КОМПАНІЯ", ідентифікаційний код: 36444652, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Дніпровська, буд. 4, на користь комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради, ідентифікаційний код: 32688148, місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд. 7, поштова адреса згідно заяви: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 22, збитки в сумі 21589,87 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 87 коп.) та судовий збір у сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 23.06.2014 року