Постанова

від 17.06.2014 по справі 810/2540/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 року м. Київ 810/2540/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергозбут»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Променергозбут» з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2014 № 0000052200.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом на підставі Акта перевірки, в ході якої встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами проведених господарських операцій з ТОВ «Стела» і ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго», оскільки, на думку посадових осіб податкового органу, за результатами перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у контрагентів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки є безпідставними, оскільки відносини з ТОВ «Стела» і ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго» мали реальний характер - товари поставлені у повному обсязі і оплачені позивачем. Як стверджує позивач, реальність господарських операцій з даними контрагентами підтверджується первинними бухгалтерськими і іншими документами.

Від позивача до суду надійшла заява від 17.06.2014, в якій позивач просив суд здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від відповідача заперечення на адміністративний позов до суду не надходило.

Від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову і здійснювати розгляд справи без участі представників податкового органу.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги наведеної статті розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, у листопаді 2011року, січні 2012 року і липні 2013 року позивач мав господарські відносини з ТОВ «Стела» і ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго», предметом яких було постачання трансформаторів струму, вимірювальних трансформаторів струму, автоматів, муфт, розрядників, запобіжників, обмежувачів перенапруг.

За результатами виконання даного договору складено видаткові і податкові накладні.

Суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаного товару включені позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Променергозбут» з питань документального підтвердження господарських відносин, їх реальності і повноти відображення в обліку з ТОВ «Стела» за листопад 2011 року і січень 2012 року з ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго» за липень 2013 року за результатами якої складено Акт від 19.12.2013 № 344/22-2/37323034 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки за наслідками її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит за липень 2013 у сумі 92271,21 грн.

Вказаних висновків податковий орган дійшов у зв'язку з наступним.

Відносно господарських операцій між позивачем і ТОВ «Стела», податковим органом встановлено наступне.

В Акті перевірки відповідачем зазначено, що у листопаді 2011 року та січні 2012 року ТОВ «Променергозбут» здійснювало господарські операції з ТОВ «Стела» на суму поставки товарів 03.11.2011 - 47705,04 грн. і 05.01.2012 - 68554,35 грн.

На сторінці 4 Акта перевірки зазначено, що Бориспільською ОДПІ Київської області отримано Акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндохоідв у м. Києві від 18.07.2013 № 372/26-55-22-08/30765630 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стела» (код ЄДРПОУ 30765630) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період з 01.03.2010 по 31.10.2010 і за період з 01.03.2011 по 28.02.2012», відповідно до якого встановлено розбіжність між задекларованим податковим кредитом підприємствами - покупцями сформованим за рахунок ТОВ «Стела» і податковими зобов'язаннями ТОВ «Синтро-КЛМ» на загальну суму податку на додану вартість у сумі 30586,36 грн. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно податкової звітності інформація про загальну чисельність працюючих на ТОВ «Стела» відсутня. У ТОВ «Стела» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне і торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Встановлено, що одними із основних постачальників ТОВ «Стела» було ТОВ «БТК «Євробуд» (код ЄДРПОУ 33499358), ТОВ «Гарнат-Буд-Сервіс», ТОВ «Один два Три», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп».

Суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «БТК «Євробуд» 17407746,00 грн. зменшено до 0 на підставі Акта від 16.05.2013 № 1689/22-8/33499358 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (податковий номер 33499358) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 по 31.03.2011», згідно з яким податковим органом встановлено порушення пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України - завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 31.10.2011 на загальну суму 17220898,00 грн.

Крім того, податковим органом досліджено дані інших Актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Гарнат-Буд-Сервіс», ТОВ «Один два Три», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп».

Також, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у Київській області зазначено, що оскільки ТОВ «Стела» до перевірки не надано первинних бухгалтерських і податкових документів, а проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства і його контрагентів не підтверджують фактичного постачання товарів і послуг, отже, ТОВ «Стела» порушено вимоги пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, витрати на податковий кредит від вартості нібито придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Стела» від ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Гарнат-Буд-Сервіс», ТОВ «Один два Три», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» перевіркою не підтверджено, а відповідно і суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування і податкового кредиту за відсутності умови продажу.

Відповідно до сторінки 11 Акта перевірки податковим органом зазначено, що у зв'язку з тим, що ТОВ «Стела» має ознаки фіктивності, операції з продажу товарів завідомо направлені на зменшення фінансового результату ТОВ «Променергозбут», а документи які були надані до перевірки по взаєморозрахункам ТОВ «Променергозбут» з ТОВ «Стела» і з ВАТ «Тернопільобленерго» не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи на підставі яких формуються податкові зобов'язання і податковий кредит підприємства.

Відносно господарських операцій між позивачем і ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго» податковим органом зазначене наступне.

Згідно з даними Акта перевірки (сторінка 13) проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Променергозбут» у липні 2013 здійснювало господарські операції з ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго» на загальну суму поставки товару 553627,32 грн.

Бориспільською ОДПІ отримано Акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24.10.2013 № 1892/26-55-22-07/37773056 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Спецбуденерго», (код за ЄДРПОУ 37773056) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2013», відповідно до якого господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Спецбуденерго» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень і іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Розглянувши матеріали перевірки, відповідач зазначив (сторінки 24 - 25 Акта перевірки), за результатами перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «Стела» і по операціях продажу зазначеного товару ВАТ «Тернопільобленерго».

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 № 0000052200, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 115339,01 грн., з них 92271,21 грн. за основним платежем і 23067,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статтей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкове зобов'язання з податку на додану вартість виходячи з висновку про відсутність факту постачання товару ТОВ «Стела» і ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго» судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано належним чином засвідчені копії:

- видаткових накладних;

- податкових накладних;

- накладних, рахунків-фактур;

- виписок по банківському рахунку;

- товарно-транспортних накладних;

- квитанцій про прийняття вантажу.

Суд звертає увагу, що дані документи, як вбачається зі змісту Акта перевірки також досліджувались податковим органом.

Податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані як первинні бухгалтерські документи так і інші документи, хоча і вивчав їх, а також не зазначав у чому невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів тощо.

Під час судового розгляду представник позивача пояснив, що придбаний у контрагентів товар, підприємство реалізовувало покупцям - ПАТ «Львівобленерго», ПАТ «Прикарпаттяобленерго», ВАТ «Тернопільобленерго».

На підтвердження даної обставини позивачем надано суду копії банківської виписки, копії видаткових накладних, податкових накладних, копії довіреностей.

Тобто, позивачем надано суду як первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг, так і документи, які підтверджують реалізацію товару.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень у діях позивача відповідачем не виявлено.

Акт перевірки не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Стела» і ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, судом не встановлено дефектів у юридичному статусі контрагента позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, контрагент позивача був платником податку на додану вартість, який зареєстрований відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі вартості придбаного товару.

Водночас, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем розрахунку податкового кредиту за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність фактів постачання товару між позивачем і ТОВ «Стела» і ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго» і подальший продажу придбаного товару ВАТ «Тернопільобленерго» на підставі висновків, які викладені в Актах ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів ТОВ «Стела» і ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго». Вказані Акти є носіями певної інформації, яка є суто суб'єктивними думками державних податкових ревізорів - інспекторів і висновки викладені у них не мають доказової сили у даному спорі за відсутності доведення факту нереальності господарських операцій.

Щодо відсутності у контрагентів позивача майна та транспортних засобів суд зазначає, що для здійснення підприємницької діяльності не обов'язково потрібно мати у власності нерухоме майно і транспортні засоби, оскільки їх можна орендувати і це не є перешкодою у веденні підприємницької діяльності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 у справі № 810/4649/13-а.

Факт придбання позивачем товарів підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту коштів і суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних послуг, посвідчується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із Акта перевірки, посадовими особами податкового органу були досліджені первинні бухгалтерські документи позивача, складені за наслідком проведення господарських операцій із ТОВ «Стела» і ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго». Разом з цим, як встановлено судом, висновки відповідача про відсутність здійснення господарських операцій зроблені лише на підставі Актів зустрічних звірок. Дана обставина підтверджується також тим, що відповідач на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2014 щодо надання інших документів і матеріалів, які використані в ході проведення перевірки не надав суду жодних документів, окрім Актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

Суд розглядаючи справу враховує положення листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 відповідно до якого у разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського та податкового обліку містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять всі необхідні реквізити, які передбачені положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції позивача.

У свою чергу, відповідачем суду не надано доказів того, що контрагенти позивача неправомірно виписали податкові накладні на поставку товарів, а висновки податкового органу викладені в Акті перевірки не підтверджені фактично і є необґрунтованими.

Крім того, при розгляді даної справи відповідачем не надано суду відповідних заперечень на позов із викладенням нормативно-правової позиції відповідача та наданням доказів на спростування доводів позивача.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 № 0000052200 є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 08.01.2014 № 0000052200.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.