Ухвала

від 19.06.2014 по справі 805/582/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року м. Київ К/800/20560/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Костенка С.І. Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року

у справі № 805/582/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт і К»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі

міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт і К» (надалі також - позивач, ТОВ «Моноліт і К») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області (надалі також - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року. позов ТОВ «Моноліт і К» задоволено частково. Зобов'язано Державну податкову інспекцію в Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» відомості про задекларовані ТОВ «Моноліт і К» за період вересень 2013 року податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 160274 грн. та податкового кредиту з ПДВ в сумі 160274 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року - без змін.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам із ТОВ «Вектра 3000» за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт від 26 грудня 2013 року №1304/05-66-22-02/37295133, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185 , пункту 187.1 статті 187 , пункту 188.1 статті 188 , пунктів 198.1 , 198.2 , 198.3 , 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 160274 грн. та завищення податкових зобов'язань на загальну суму 160274 грн. та частин 1,5 статі 203 , статті 215 , пункту 1 статті 216 , статті 228 , статті 662 , статті 655 та статті 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні товарів у ТОВ «Вектра 3000» у вересні 2013 року та подальшої його реалізації ДП «Укрспецвагон».

За наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались.

При цьому викладені в акті перевірки висновки щодо завищення позивачем податкового кредиту та завищення податкових зобов'язання за вересень 2013 року були відображені ДПІ у електронній базі даних.

Перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, то суди попередніх інстанцій правильно поновили порушене право позивача шляхом зобов'язання ДПІ поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» відомості про задекларовані ТОВ «Моноліт і К» за період вересень 2013 року податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 160274 грн. та податкового кредиту з ПДВ в сумі 160274 грн.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 , 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.І. Костенко

М.В. Сірош