ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" липня 2014 р. м. Київ К/800/21628/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Цуркана М.І. (головуючий); Мороза В.Ф.; Єрьоміна А.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРРОМ Інвест-Україна» до Державної реєстраційної служби Деражнянського районного управління юстиції, треті особи - відділ Державного агентства з земельних ресурсів у Деражнянському районі Хмельницької області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агро-ДАК», ОСОБА_4, про визнання рішення недійсним та скасування державної реєстрації, що переглядається за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРРОМ Інвест-Україна» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року,
у с т а н о в и л а :
У жовтні 2013 року ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна» (Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної реєстраційної служби Деражнянського районного управління юстиції (Служба) про визнання рішення недійсним та скасування державної реєстрації.
Зазначали, що є орендарями земельної ділянки площею 2,09 гектара, право користування якою належним чином зареєстровано відділом Державного агентства з земельних ресурсів у Деражнянському районі Хмельницької області.
Посилаючись на неможливість реєстрації такого ж права за іншою особою, просили, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати недійсним рішення державного реєстратора Служби щодо державної реєстрації за ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агро-ДАК» права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходиться поза межами населеного пункту на території Пилипівської сільської ради Деражнянського району, площею 2.09 гектара, кадастровий номер 6821588200:02:009:0005. Також просили скасувати реєстрацію цього права.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що 19 серпня 2013 року державним реєстратором Служби Іваховим А.В. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право оренди земельної ділянки площею 2,09 гектара за ТОВ «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агро-ДАК» строком на 10 років. Власником ділянки є ОСОБА_4
Також встановлено, що відповідно до договору оренди від 3 серпня 2012 року, укладеному між ОСОБА_4 та ТОВ «ГЕРРОМ Інвест-Україна», ця ж земельна ділянка передавалась в оренду позивачу на 10 років.
На примірнику вказаного договору міститься відмітка про його державну реєстрацію 12 вересня 2012 року, завірена печаткою відділу Державного агентства з земельних ресурсів у Деражнянському районі Хмельницької області (Держземагентство).
При цьому, на запит державного реєстратора про наявність прав інших осіб на спірну ділянку 5 серпня 2013 року Держземагентство надало відповідь про відсутність будь-яких зареєстрованих прав.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що права позивача не порушені, оскільки його право на земельну ділянку не зареєстровано.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з остаточними висновками судів про відмову в задоволенні позову.
З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою позову позивач називає протиправність реєстрації права оренди земельної ділянки, після того як таке ж право зареєстроване за Товариством.
За загальним правилом спір, який стосується конкуренції прав декількох осіб на один і той же майновий об'єкт має приватний характер. Тому у випадку, коли такий спір лежить в основі адміністративної справи про скасування державної реєстрації права, адміністративний суд має перевірити лише відповідність дій державного реєстратора вимогам закону, не втручаючись у сам приватний спір.
Як встановлено судами, під час вчинення оскаржуваної реєстраційної дії, державний реєстратор в порядку, передбаченому пунктом 8 1 частини другої статті 9 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернувся до Держземагентства.
Колегія суддів вважає, що відповідь Держземагентства про відсутність реєстрації прав третіх осіб на запитувану ділянку, та належне оформлення інших документів не давали державному реєстратору підстав для відмови в здійсненні реєстрації.
Позивач не називає норм матеріального права, порушених державним реєстратором, а тому, з огляду на публічний характер цієї справи, підстав для задоволення позову немає.
Викладене не позбавляє позивача права на звернення до суду в порядку господарського судочинства, в рамках якого можливий захист порушеного права в приватних правовідносинах.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРРОМ Інвест-Україна» залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді М.І.Цуркан
В.Ф.Мороз
А.В.Єрьомін
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2014 |
Оприлюднено | 17.07.2014 |
Номер документу | 39778433 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Цуркан М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні