Рішення

від 10.07.2014 по справі 910/9126/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9126/14 10.07.14 Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при помічнику судді Угленко Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» пророзірвання договору та стягнення грошових коштів

Представники:

від Позивача: Чистова А.С. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» (надалі також - «Відповідач») про розірвання Договору купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати від 26 лютого 2014 року № КП 2602/14/1 та стягнення 434 901 гривні 56 копійок.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 26 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» («Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» («Покупець») укладено Договір купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати № КП 2602/14/1, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві товар на умовах попередньої оплати, а Покупець прийняти товар і в строк оплатити його ціну. На виконання умов Договору Позивач у встановлені договором строки оплатив Відповідачеві 100% вартості товару, що складає 417 500 гривень 00 копійок. Однак, незважаючи на повну оплату вартості товару та в порушення умов Договору Продавець поставку товару не здійснив. Таким чином, Позивач просить суд розірвати Договір купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати від 26 лютого 2014 року № КП 2602/14/1 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» 434 901 гривні 56 копійок, з яких: 417 500 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 7 244 гривні 30 копійок - інфляційні нарахування, 549 гривень 04 копійки - 3% річних та 9 608 гривень 22 копійки - пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.05..2014 р. порушено провадження у справі № 910/9126/14, судове засідання призначено на 12.06.2014 р.

30.05.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивача документи на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 12.06.2014 року справу № 910/9126/14 передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2014 року справу № 910/9126/14 прийнято до провадження суддею Любченко М.О., розгляд справи призначено на 03.07.2014 рік.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2014 року виправлено описку у пункті 2 резолютивної частини Ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2014 року у справі № 910/9126/14 та викладено її у наступній редакції: "2. Розгляд справи призначити на 10.07.14 об 12:10. Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44, зал судових засідань № 9 (корпус Б)".

24.06.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача Заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» відмовляється від позову в частині позовної вимоги про розірвання Договору купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати від 26 лютого 2014 року № КП 2602/14/1, а інша частина позовних вимог залишається незмінною.

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з відпустки, Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 року справу № 910/9126/14 передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2014 року справу № 910/9126/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 10.07.2014 рік.

В судовому засіданні 10.07.2014 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору та подав оригінал платіжного доручення № 696 на суму 417 500 гривень 00 копійок. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду повернуто Листи з Ухвалами суду у справі № 910/9126/14, надіслані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН».

Згідно із абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до інформації, розмішеної на веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» є 02132, м.Київ, 161 САДОВА, будинок 78.

Суд зазнає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/9126/14 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН», зазначену на веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр".

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача в судове засідання 10.07.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 10 липня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

26 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» («Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» («Покупець») укладено Договір купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати №КП 2602/14/1 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що договір визначає умови купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати

Асортимент Товару, його кількість та якість визначаються у додатках до Договору, які є його невід'ємною частиною та/або накладних документах та відпуск Товару (пункт 2.1. Договору).

Як вбачається з Додатку 1 до Договору купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати №КП 2602/14/1, предметом договору є Соя «Лариса» І репродукції кількістю 50 000 кг., загальною вартістю 417 500 гривень 00 копійок. Термін поставки - до 14 березня 2014 року.

Відповідно до пункту 5.1. Договору, покупець здійснює попередню оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та /або накладних документах на відпуск товару.

Сторони дійшли згоди, що оплата Товару згідно даного Договору проводиться наступним чином: 100% вартості товару, а саме: 417 500 гривень 00 копійок попередньо оплачується Покупцем в строку до 06 березня 2014 року.

Як вбачається з Платіжного доручення № 696, 04 березня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» 417 500 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що незважаючи на повну оплату вартості товару та в порушення умов Договору Продавець поставку товару не здійснив. Таким чином, Позивач просить суд розірвати Договір купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати від 26 лютого 2014 року № КП 2602/14/1 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» 434 901 гривні 56 копійок, з яких: 417 500 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 7 244 гривні 30 копійок - інфляційні нарахування, 549 гривень 04 копійки - 3% річних та 9 608 гривень 22 копійки - пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що підлягає припиненню провадження у справі в частині позовних щодо розірвання Договору купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати від 26 лютого 2014 року № КП 2602/14/1, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» про стягнення 434 901 гривні 56 копійок, з яких: 417 500 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 7 244 гривні 30 копійок - інфляційні нарахування, 549 гривень 04 копійки - 3% річних та 9 608 гривень 22 копійки - пені, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати №КП 2602/14/1 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати №КП 2602/14/1 на загальну суму 417 500 гривень 00 копійок підтверджується матеріалами справи, а саме: Платіжним дорученням № 696 від 04 березня 2014 року.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» товару Товариству з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» відповідно до умов Договору купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати №КП 2602/14/1.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати №КП 2602/14/1, не здійснив поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК», тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 417 500 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» в частині стягнення 7 244 гривні 30 копійок - інфляційні нарахування та 549 гривень 04 копійки - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами (пункт 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» в частині стягнення 9 608 гривень 22 копійки - пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» в частині розірвання Договору купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати від 26 лютого 2014 року № КП 2602/14/1, Суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача Заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» відмовляється від позову в частині позовної вимоги про розірвання Договору купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати від 26 лютого 2014 року № КП 2602/14/1, а інша частина позовних вимог залишається незмінною.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі підлягає припиненню, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи вищевикладене, Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» про відмову від позову в частині розірвання Договору купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати від 26 лютого 2014 року № КП 2602/14/1, так як ця відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а отже відмова приймається судом.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Припинити провадження у справі № 910/9126/14 в частині позовних вимог про розірвання Договору купівлі-продажу товару на умовах попередньої оплати від 26 лютого 2014 року № КП 2602/14/1.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» - задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» ( 02132, м.Київ, 161 САДОВА, будинок 78, Ідентифікаційний код юридичної особи 39031565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» (17111, Чернігівська обл., Носівський район, село Лихачів, ВУЛ.ШЕВЧЕНКА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 30885858) 434 901 (чотириста тридцять чотири тисячі дев'ятсот одну) гривню 56 копійок, з яких: 417 500 гривень 00 копійок - сума основної заборгованості, 7 244 гривні 30 копійок - інфляційні нарахування, 549 гривень 04 копійки - 3% річних та 9 608 гривень 22 копійки - пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЄОН» ( 02132, м.Київ, 161 САДОВА, будинок 78, Ідентифікаційний код юридичної особи 39031565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА «МАЯК» (17111, Чернігівська обл., Носівський район, село Лихачів, ВУЛ.ШЕВЧЕНКА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 30885858) 8 698 (вісім тисяч шістсот дев'яносто вісім) гривень 03 копійки судового збору.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 11 липня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин