Рішення

від 09.07.2014 по справі 910/12135/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12135/14 09.07.14

За позовом Приватного підприємства "Ремагродеталь"

до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт"

про внесення змін до договору та стягнення 406 987,35 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Недоступ С.С. (директор);

від відповідача: Ткачук І.В. (за довіреністю від 27.01.2014 №15-01/14).

від третьої особи: не з'явився.

В судовому засіданні 09 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

19.06.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства "Ремагродеталь" до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" про внесення змін до договору та стягнення 406 987,35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 суддею Цюкало Ю.В. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 09.07.2014. Цією ж ухвалою, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, за ініціативою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький коксохімремонт", оскільки, на думку суду, рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.

У судовому засіданні 09.07.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що позивачем належним чином не доведений факт переходу до нього прав у зобов'язанні від первісного кредитора, в зв'язку з чим правові підстави для виконання відповідачем зобов'язання за договором на користь позивача відсутні. Крім того, відповідач зазначив, що оскільки, відповідно до умов договору підряду, оплата виконаних за договором робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету м. Києва та в зв'язку з затримкою бюджетного фінансування, відповідач не має можливості виконати взяті на себе за договором зобов'язання.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За приписами ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З огляду на неявку представника третьої сторони у судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (далі - Відповідач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький коксохимремонт" (далі - Підрядник) 06.11.2013 укладено Договір підряду № 06/11-2 (далі - Договір), на підставі якого Підрядник виконав будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи з облаштування мереж архітектурно-декоративного освітлення Венеціанського мосту через Венеціанську протоку р. Дніпро на загальну суму 406 987,35 грн., у тому числі 20% ПДВ в сумі 67 831,23 грн., що підтверджується Актами виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 від 15.11.2013 року (Акти КБ-2 та КБ-3) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, відповідно, № 1 та № 2 від 15.11.2013.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що виконання робіт по Договору здійснюється на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.11.2012 №1960 "Про архітектурно-декоративне освітлення інженерно-транспортних споруд міста Києва".

Згідно з п 4.5. Договору, підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами Акт КБ-2в та Довідка КБ-3, а оплата виконаних робіт здійснюється Замовником протягом 10 робочих днів, з моменту підписання сторонами зазначених документів.

У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 2 банківських днів з дати отримання Замовником відповідного фінансування на свій реєстраційний рахунок.

У зв'язку з бюджетним недофінансуванням у 2013 році видатків, передбачених бюджетними призначеннями для Відповідача, розрахунки між сторонами Договору не були проведені до завершення 2013 бюджетного року.

З метою проведення реєстрації в ГУ ДКСУ у м. Києві бюджетних зобов'язань на 2014 рік, між Відповідачем та Підрядником 30.12.2013 підписано Додаткову угоду № 1 про пролонгацію дії Договору на 2014 рік, в якій сторонами визнано Договір виконаним в повному обсязі, в частині виконання договірних зобов'язань Підрядника перед Замовником, на загальну суму 406 987,35 грн., у тому числі 20% ПДВ у сумі 67 831,23 грн.

Враховуючи, що Відповідачу в ГУ ДКСУ у м. Києві на 2014 бюджетний рік було відкрито реєстраційний рахунок з новим номером, між Відповідачем та Підрядником 13.01.2014 підписано Додаткову угоду № 2 про зміну платіжних реквізитів Відповідача, проте розрахунки по Договору не були проведені.

31.12.2013 та 31.03.2014 між Відповідачем та Підрядником проведено звірку взаємних розрахунків і підписано відповідні Акти, якими підтверджено кредиторську заборгованість Відповідача в сумі 406 987,35 грн.

29.04.2014 між Підрядником і Приватним підприємством "Ремагродеталь" (далі - Позивач) укладено Договір відступлення права вимоги № 3 (далі - Договір відступлення права вимоги), відповідно до умов якого Підрядник передав Позивачу право вимоги по оплаті грошових зобов'язань за Договором підряду №06/11-2 від 06.11.2013 в розмірі 406 987,35 грн. з та всі документи, які засвідчують права, що передаються, і відповідну інформацію.

29.05.2014 Позивачем на адресу Відповідача цінним листом направлене письмове повідомлення за № 3 про відступлення Підрядником Позивачу прав вимоги по оплаті грошових зобов'язань в розмірі 406 987,35 грн. за Договором підряду, із долученими до нього завіреною копією Договору про відступлення права вимоги та пропозицією про внесення відповідних змін до Договору підряду, які стосуються уточнення реквізитів та показників бюджетних зобов'язань за Договором підряду, з урахуванням Договору про відступлення права вимоги, і, відповідно, до вимог пункту 2.8. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012, мають бути зареєстровані та взяті на облік органами Державної казначейської служби України.

Проте, Відповідач, на отримане ним повідомлення та пропозицію про внесення змін до Договору підряду, надіслав Позивачеві письмову відмову визнати заміну кредитора в Договорі підряду, та від підписання Додаткової угоди про внесення відповідних змін до Договору підряду за вих. № 839-01/2014 від 10.06.2014. В обґрунтування своєї відмови Відповідач зазначив, що 31.03.2014 між ним та Підрядником підписано Акт звірки взаємних розрахунків по Договору підряду, відповідно до якого зазначена сума заборгованості підтверджена саме Підрядником, як кредитором по договору.

На підставі викладеного, Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 406 987,35 грн., внести відповідні зміни до Договору підряду № 06/11-2 від 06.11.2013 та зобов'язати Відповідача провести реєстрацію в ГУ ДКСУ змін умов бюджетних зобов'язань за вказаним договором.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2014 між Підрядником і Позивачем укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Підрядник передав Позивачу право вимоги по оплаті грошових зобов'язань за Договором підряду №06/11-2 від 06.11.2013 в розмірі 406 987,35 грн. та всі документи, які засвідчують права, що передаються, та іншу необхідну інформацію.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, за Договором відступлення права вимоги Позивачеві перейшло право вимоги щодо сплати Відповідачем на його користь заборгованості в сумі 406 987,35 грн.

Згідно з положеннями ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем належним чином доведений факт надсилання Відповідачеві доказів переходу до Позивача прав у зобов'язанні за Договором підряду, а саме, завіреної копії Договору про відступлення права вимоги. Крім того, Відповідач не заперечує тої обставини, що він дійсно отримав від Позивача лист із повідомленням про відступлення права вимоги та пропозицією про внесення змін до договору, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповіді Відповідача на зазначений лист (№ 839-01/2014 від 10.06.2014).

Положеннями ст. 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Таким чином, законодавець закріплює за сторонами договору про відступлення права вимоги обов'язок повідомити боржника про вчинення такого правочину та надати йому докази переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, безвідносно до того, ким саме, первісним чи новим кредитором, має бути здійснений такий обов'язок.

Матеріалами справи доведений і Відповідачем визнається факт існування заборгованості по оплаті робіт за Договором підряду №06/11-2 від 06.11.2013.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається зі змісту Додаткової угоди № 1 від 30.12.2013 до Договору підряду, сторони погодили пролонгацію Договору підряду в частині оплати виконаних робіт на 2014 рік внаслідок затримки бюджетного фінансування по зареєстрованим в ГУ ДКСУ в м. Києві фінансовим зобов'язанням з оплати виконаних Підрядником робіт, без вказівки конкретного строку виконання Відповідачем свого обов'язку.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт надсилання Позивачем Відповідачеві повідомлення про необхідність сплатити на його користь суму заборгованості за Договором підряду Позивачем доведена належним чином та Відповідачем визнається.

Відтак, враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що строк виконання Відповідачем зобов'язання за Договором підряду №06/11-2 від 06.11.2013 настав, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 406 987,35 грн.

Стосовно вимоги Позивача щодо внесення зміни до Договору підряду № 06/11-2 від 06.11.2013, слід вказати наступне.

Як вбачається з тексту позовної заяви, Позивач обґрунтовує вимогу про внесення змін до Договору підряду необхідністю внесення змін до Реєстру бюджетних зобов'язань органами Державного казначейства України.

Так, ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 7. ст. 48 Бюджетного кодексу України, порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Пунктом 2.8 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012, передбачено, що у разі змін умов бюджетних зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов'язань.

Відтак, як вбачається зі змісту наведеного Порядку, законодавцем не регламентовано, які самі підтвердні документи мають бути подані розпорядником бюджетних коштів з метою уточнення реквізитів та показників бюджетних зобов'язань.

Позивачем у позовній заяві не наведено обґрунтування того, чому, на його думку, Договір про відступлення права вимоги № 3 від 29.04.2014 не може бути поданий до органів Державної казначейської служби України в якості підтвердного документа для уточнення реквізитів та показників бюджетних зобов'язань.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Позивачем на обґрунтування позовних вимог не наведено ані фактів порушення Відповідачем умов Договору підряду, ані інших обставин, які могли б бути розцінені судом, як підстава для внесення змін до Договору підряду.

Крім того, суд наголошує на тому, що у відповідності до п.4.3. Договору №3 про відступлення права вимоги від 29.04.2014, відступлення вимоги згідно з цим Договором не тягне за собою ніяких змін умов Основного договору.

За таких умов внесення змін до Договору підряду є недоцільним. Відтак, вимоги Позивача щодо внесення змін до Договору підряду є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно вимоги Позивача щодо зобов'язання Відповідача провести реєстрацію в ГУ ДКСУ змін умов бюджетних зобов'язань за Договором підряду № 06/11-2 від 06.11.2013, з урахуванням Договору № 3 про відступлення права вимоги від 29.04.2014, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 5 ст. 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі).

Як зазначалося вище, п. 2.8 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, встановлює, що у разі змін умов бюджетних зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов'язань.

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2, ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету, у даному випадку, - виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Виходячи з п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, у даному випадку - Відповідач.

Пунктом 1.5 Порядку закріплено, що дія Порядку поширюється на розпорядників і одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні (далі - розпорядники бюджетних коштів).

В той же час, виконання Відповідачем такого обов'язку безпосередньо не впливає на права та обов'язки Позивача, а є лише необхідним елементом процедури отримання Відповідачем бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 13 Цивільного кодексу України встановлено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога Позивача щодо зобов'язання Відповідача провести реєстрацію в ГУ ДКСУ змін умов бюджетних зобов'язань за Договором підряду № 06/11-2 від 06.11.2013, з урахуванням Договору № 3 про відступлення права вимоги від 29.04.2014, є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Ремагродеталь" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 40; ідентифікаційний код 03360905, р/р 35445101048673 в ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, п/р 26007053118261 в Київському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", код банку 321842, ІПН 033609026581, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №36102164) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження на користь Приватного підприємства "Ремагродеталь" (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 22, код ЄДРПОУ 34425753, п/р №2600430119665 в АТ "Єврогазбанк", код банку 380430) ) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду грошові кошти: заборгованість в сумі 406 987 (чотириста шість тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) 35 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 8 139 (вісім тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 75 коп.

3.В решті позовних вимог Приватного підприємства "Ремагродеталь" - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.07.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало