cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/10117/14 07.07.14
За позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю Араско Фуд Б.В.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Продукти"
про стягнення 58200,00 Євро
Суддя Цюкало Ю.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Локшин А.В. (за довіреністю від 15.04.2014);
від відповідача: Мішенко О.В. (за довіреністю від 01.11.2013).
В судовому засіданні 07 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
26.05.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява вих.№1 від 20.05.2014 Приватної компанії з обмеженою відповідальністю Араско Фуд Б.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Продукти" про стягнення 58200,00 Євро.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/10117/14. Призначено розгляд справи на 07.07.2014.
27.06.2014 представником відповідача подано відзив вих.№560 від 24.06.2014 відповідача на позовну заяву, відповідно до якого останній визнає позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 07.07.2014, з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
18.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Продукти" (далі за текстом - ТОВ "Прем'єр Продукти") та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю Араско Фуд Б.В. (далі за текстом - Араско Фуд Б.В.) було укладено Контракт №К5190 (далі за текстом - контракт).
В позовній заяві позивач зазначає, що станом на 19.05.2014 товар за контрактом не був поставлений покупцю.
Позивач наголошує на тому, що умовами контракту передбачено, що в разі порушень строків поставки товару більше ніж на 5 робочих днів, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 50% від вартості недопоставленого товару - 485,00 Євро до кінця поточного місяця за кожну недопоставлену тонну товару.
На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 58 200,00 Євро.
Відповідач звернувся до суду із відзивом, в якому зазначає наступне. Поставка товару не відбулась з вини відповідача у зв'язку зі складністю на даний час придбання в достатній кількості товару на території України та відсутністю належних запасів на власних складських приміщеннях. Відповідач визнає, що станом на 23.06.2014 товар покупцю відповідно контракту не поставлений. З огляду на вищевикладене, відповідач визнає позовні вимоги позивача у повному обсязі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2013 між ТОВ "Прем'єр Продукти" (продавець) та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю Араско Фуд Б.В. (покупець) було укладено Контракт №К5190.
Пунктом 4.3. контракту передбачено, що контракт дійсний до 30.06.2014.
У відповідності до п.1.1. контракту продавець продає, а покупець купує товар у відповідності з описом, кількістю та цінами, зазначеними в даному контракті: жовтуватий коріандр, урожай 2013.
Відповідно до п.3.3. контракту ціна товару складає 970 Євро за тонну нетто.
Загальна вартість товару, згідно цього контракту становить 116 400,00 Євро.
Згідно з п.7.2. контракту, поставка здійснюється вантажівками наступними партіями: першу партію товару в розмірі 40 000 кг нетто +/- 5% до 31 грудня 2013 року; другу партію товару в розмірі 40 000 кг нетто +/- 5% в проміжок часу до 01 січня 2014 року до 31 січня 2014 року; третю партію товару в розмірі 40 000 кг нетто +/- 5% в проміжок часу від 01 лютого 2014 року до 28 лютого 2014 року.
Пунктом 7.4. контракту сторони дійшли згоди про те, що в разі порушень строків поставки товару більше ніж на 5 робочих днів, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 50% від вартості недопоставленого товару - 485,00 Євро до кінця поточного місяця за кожну недопоставлену тонну товару.
У відповідності до п.6.1. сторони домовились про те, якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується, зокрема, в господарському суді міста Києва, Україна із застосування Господарського процесуального кодексу України. Матеріальним правом, що застосовується вищевказаними судами для вирішення спорів за цим Договором є матеріальне право України. В разі розбіжностей перекладу контракту, українська версія цього контракту має перевагу.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за контрактом, а саме продавцем не було поставлено товар покупцю за контрактом у строки, передбачені умовами Договору.
На підставі викладеного, з метою досудового врегулювання спору, позивач направляв на адресу відповідача претензії (№1 від 05.12.2013, №2 від 07.02.2014, №3 від 05.03.2014), відповідно до яких просив сплатити штраф за вказані порушення.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Станом на день розгляду спору відповідач сплату штрафних санкцій у сумі 58 200,00 Євро не провів, тому вимогу позивача про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання на умовах Договору необхідно визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, що підтверджується відзивом, наявним в матеріалах справи.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Крім того, у відповідності до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).
Зважаючи на вищенаведене, з урахуванням обставин непоставки в строк до 28.02.2014 товару, передбаченого умовами Договору, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватної компанії з обмеженою відповідальністю Араско Фуд Б.В. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 58 200,00 Євро з розрахунку: (485,00 Євро *40 тонн) *3 (кількість місяців прострочення поставки товару).
Пунктом 19 Інформаційного листа "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № 01-08/369) від 01.07.2010р. чітко зазначано, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").
При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.
Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 18 735,75 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Приватної компанії з обмеженою відповідальністю Араско Фуд Б.В. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Продукти» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 23-А, 2 поверх, код ЄДРПОУ 37817391, р/р 26003010088209 у доларах США, р/р 26000010126454 в Євро в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватної компанії з обмеженою відповідальністю Араско Фуд Б.В. (Спаарне 57, 2011 СЕ Гарлем, Нідерланди, номер: 33195855, банк: АБН АМРО Банк НВ, на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: штрафні санкції у сумі 58 200,00 Євро (п'ятдесят вісім тисяч двісті євро) та витрати по сплаті судового збору у сумі 18 735,75 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять п'ять гривень 75 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 14.07.2014р.
Суддя Ю.В. Цюкало
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2014 |
Оприлюднено | 17.07.2014 |
Номер документу | 39779216 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Цюкало Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні