cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2014 року Справа № 915/738/14
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Кривулько І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", вул. Вєтрова, 3, м. Київ, 01032
в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція", проммайданчик, м. Южоукраїнськ, Миколаївська область, 55001
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Максимум", пр. Героїв Сталінграду, 91/1, оф. 406, м. Миколаїв, 54025
про стягнення заборгованості в сумі 53 463, 95 грн., в тому числі: 28 467, 65 грн. - пені за порушення терміну постачання товару; 24 996, 30 грн. - штрафу за прострочення постачання понад 30 календарних днів
за участю представників сторін:
від позивача Мельник Олександр Миколайович, довіреність № 549 від 02.04.2014 року;
від відповідача представник не з'явився.
Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Максимум" про стягнення заборгованості в сумі 53 463, 95 грн., в тому числі: 28 467, 65 грн. - пені за порушення терміну постачання товару; 24 996, 30 грн. - штрафу за прострочення постачання понад 30 календарних днів.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 17.06.2014 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 08.07.2014 року.
Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив наступне.
02.04.2013 року між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Максимум" було укладено Договір № ПУ-32751/11-14-8-13-910 на постачання продукції на суму 469 351, 31 грн.
Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач зобов'язався передати позивачу товар, у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору на умовах DDP, який передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця, включаючи всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки, а позивач - прийняти та оплатити товар.
Відповідно до п. 3.1 Договору постачання продукції повинно було здійснюватись у квітні-травні 2013 року.
Вчасно відповідачем поставлено товар всього на суму 59 825, 04 грн.
Пунктом 4.1 Договору передбачена відповідальність постачальника за порушення терміну постачання - сплата пені в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.
Крім того, п. 4.1 Договору передбачена відповідальність постачальника у разі прострочення понад 30 календарних днів - сплата штрафу у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Відповідачем було поставлено товар із порушенням строків.
Із посиланням на приписи ст. 509, 510, 526, 527, 530, 610, 611, 663, 712 ЦК України, ст. 174, 193, 231, 265 ГК України та умови Договору позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 28 467, 65 грн. за порушення терміну постачання товару, а також штраф у сумі 24 996, 30 грн. за прострочення понад 30 календарних днів.
Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та в судові засідання 17.06.2014 року та 08.07.2014 року повноважного представника не направив.
Ухвали господарського суду Миколаївської області про порушення у справі від 28.05.2014 року та про відкладення розгляду справи від 17.06.14 року, направлені на адресу відповідача пр. Героїв Сталінграду, 91/1, оф. 406, м. Миколаїв, 54025, повернуті поштовою установою до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання" (арк. справи 62-64, 71-73).
Як вбачається з поданого суду Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 20.06.2014 року місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Максимум» є пр. Героїв Сталінграду, 91/1, оф. 406, м. Миколаїв, 54025 (арк. справи 75-77). Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу відповідача.
Явка відповідача та/або його повноважного представника не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.
Відповідно до п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 17.12.2013 року в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом; у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
02.04.2013 року між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Максимум" (далі - постачальник) було укладено Договір № ПУ-32751/11-14-8-13-910 на постачання товару (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язався прийняти та оплатити товар, у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до Договору № 1), що є невід'ємною частиною договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2012 року (п. 1.1 Договору) (арк. справи 26-38).
Відповідно до п. 12.1 Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Відповідно до п. 12.2 Договору дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2013 року.
Відповідно до п. 12.3 Договору закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору та виконання діючих зобов'язань.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Умовами Договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість товару складає 391 126, 09 грн., крім того ПДВ 20% 78 225, 22 грн. Загальна сума договору 469 351, 31 грн.
Відповідно до п. 3.1 Договору постачання здійснюється у квітні-травні 2013 року автотранспортом постачальника на умовах DDP (м. Южноукраїнськ), Миколаївської області відповідно до правил Інкотермс-2010. Вантажоодержувач - м. Южноукраїнськ Миколаївської області, ЮУВ ВП «Складське господарство».
Відповідно до п. 3.2 Договору з товаром постачальник надає покупцю товарну накладну, податкову накладну, документ, підтверджуючий якість товару.
Відповідно до п. 3.3 Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Відповідно до п. 11.3.1 Договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.
Судом встановлено наступне.
На виконання умов п. 3.1 Договору відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 59 825, 04 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:
- видатковою накладною № 3 від 26.04.2013 року на суму 11 602, 80 грн. (арк. справи 39);
- видатковою накладною № 4 від 20.05.2013 року на суму 39 783, 49 грн. (арк. справи 40-41);
- видатковою накладною № 5 від 22.05.2013 року на суму 8 438, 75 грн. (арк. справи 42).
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Товар за вищевказаним накладними поставлено відповідачем вчасно відповідно до умов п. 3.1 Договору, що не заперечується позивачем.
Однак, решту товару на загальну суму 403 492, 89 грн. відповідачем було поставлено позивачу з порушенням строків, передбачених п. 3.1 Договору, що підтверджується наступними видатковими накладними:
- видатковою накладною № 6 від 20.06.2013 року на суму 46 402, 91 грн., допущено порушення строку поставки товару на 19 днів (арк. справи 43);
- видатковою накладною № 10 від 23.07.2013 року на суму 183 168, 00 грн., допущено порушення строку поставки товару на 52 дні (арк. справи 44);
- видатковою накладною № 12 від 13.08.2013 року на суму 18 321, 43 грн., допущено порушення строку поставки товару на 73 дні (арк. справи 45);
- видатковою накладною № 14 від 21.08.2013 року на суму 30 472, 08 грн., допущено порушення строку поставки товару на 81 день (арк. справи 46);
- видатковою накладною № 15 від 02.09.2013 року на суму 27 192, 79 грн., допущено порушення строку поставки товару на 93 дні (арк. справи 48-49);
- видатковою накладною № 16 від 12.09.2013 року на суму 37 273, 60 грн., допущено порушення строку поставки товару на 103 дні (арк. справи 50-51);
- видатковою накладною № 17 від 20.09.2013 року на суму 4 065, 24 грн., допущено порушення строку поставки товару на 111 днів (арк. справи 53);
- видатковою накладною № 18 від 23.09.2013 року на суму 10 851, 32 грн., допущено порушення строку поставки товару на 114 днів (арк. справи 54);
- видатковою накладною № 19 від 24.09.2013 року на суму 6 162, 56 грн., допущено порушення строку поставки товару на 115 днів (арк. справи 47);
- видатковою накладною № 20 від 25.09.2013 року на суму 4 306, 80 грн., допущено порушення строку поставки товару на 116 днів (арк. справи 52);
- видатковою накладною № 23 від 18.10.2013 року на суму 26 527, 80 грн., допущено порушення строку поставки товару на 139 днів (арк. справи 55-56);
- видатковою накладною № 25 від 28.10.2013 року на суму 8 748, 36 грн., допущено порушення строку поставки товару на 149 днів (арк. справи 57-58).
Факт порушення відповідачем строків поставки по вищевказаним накладним став підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення пені та штрафу.
При вирішенні спору судом враховано наступне.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до п. 4.1 Договору у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання, передбачених договором, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення . Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.
Перевіривши розрахунок розміру пені за порушення терміну постачання товару, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені в сумі 28 467, 65 грн. за період з 01.06.2013 року по 27.10.2013 року (період зазначено судом сукупний) по кожному окремому зобов'язанню. Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені зазначено у позовній заяві (арк. справи 3-6). Отже, вимога про стягнення пені в сумі 28 467, 65 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
Вартість поставленого товару з простроченням постачання понад 30 календарних днів склала 357 089, 98 грн. (відповідно до видаткових накладних за період з 23.07.2013 року по 28.10.2013 року).
Позивачем заявлено до стягнення штраф в розмірі 24 996, 30 грн. (7 % від вартості непоставленого своєчасно товару), оскільки відповідачем порушено виконання зобов'язання, щодо строків поставки товару понад 30 календарних днів. Розрахунок позивача зазначено у позовній заяві (арк. справи 6). Судом перевірено та встановлено, що розрахунок штрафу в сумі 24 996, 30 грн. здійснено позивачем арифметично правильно та з урахуванням умов договору та положень норм чинного законодавства.
Отже, вимога про стягнення штрафу за порушення терміну постачання товару за прострочення постачання понад 30 календарних днів в сумі 24 996, 30 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
Вищевказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 31.10.13 року по справі № 910/10090/13) та Верховний Суд України (постанова від 03.12.13 року по справі № 908/43/13-г).
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (ст. 4 Закону).
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2014 року становить 1 218 грн.
За таких обставин в спірному випадку судовий збір з позовної заяви має становити 1 827, 00 грн. Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення № АЭС/3998 від 18.04.2014 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 827, 50 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу з Державного бюджету України суми судового збору в розмірі 0, 50 грн. у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Судовий збір в сумі 1 827, 00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 629, 712 ЦК України, ст. 193, 231, 232 ГК України, Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
задовольнити позов Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Максимум" про стягнення заборгованості в сумі 53 463, 95 грн., в тому числі: 28 467, 65 грн. - пені за порушення терміну постачання товару; 24 996, 30 грн. - штрафу за прострочення постачання понад 30 календарних днів.
Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Максимум", пр. Героїв Сталінграду, 91/1, оф. 406, м. Миколаїв, 54025 (код ЄДРПОУ 38458379) на користь позивача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", вул. Вєтрова, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція", проммайданчик, м. Южоукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546):
- 28 467, 65 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят сім грн. 65 коп.) - пені за порушення терміну постачання товару;
- 24 996, 30 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто шість грн. 30 коп.) - штрафу за прострочення постачання понад 30 календарних днів;
- 1 827, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Повернути Державному підприємству Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", вул. Вєтрова, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція", проммайданчик, м. Южоукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 0, 50 грн. (0 грн. 50 коп.), сплачений згідно платіжного доручення АЭС/3998 від 18.04.2014 року, у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, про що видати ухвалу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.07.2014 року.
Суддя Е.М. Олейняш
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2014 |
Оприлюднено | 18.07.2014 |
Номер документу | 39779795 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Олейняш Е.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні