Рішення

від 15.07.2014 по справі 521/19380/13-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/19380/13-ц

Провадження № 2/521/2545/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 15» липня 2014 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал -Інвест», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал - Інвест» до ОСОБА_1 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, -

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» (код ЄДРПОУ 32679266, місце знаходження: 65017, м. Одеса, вул. Кирпичнозаводська, б.2, кв.39) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 65113, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) безпідставно отримані грошові кошти у сумі 9 036 066,87 гривень; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» (код ЄДРПОУ 32679266, місце знаходження: 65017, м. Одеса, вул. Кирпичнозаводська, б.2, кв.39) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 65113, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3% річних у розмірі 813 246,02 гривень; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» (код ЄДРПОУ 32679266, місце знаходження: 65017, м. Одеса, вул. Кирпичнозаводська, б.2, кв.39) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 65113, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) інфляційні нарахування у сумі 801 636,31 гривень.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2013 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

Одночасно із позовною заявою, позивачем було надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що на праві власності належать ТОВ «Реал-Інвест», накласти арешт на об'єкти будівництва, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 та заборонити вчиняти будь-які дії відносно об'єктів будівництва.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2013 року заява ОСОБА_1 задоволена, та судом вжиті заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельні ділянки площею 0,3360 га, площею 2,9864, 0,2054 га, накладений арешт на об'єкти будівництва, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 та заборонено ТОВ «Реал-Інвест» та Реєстраційній службі Головного управління юстиції в Одеській області, а також будь-якій підпорядкованій їй службі вчиняти будь-які дії відносно об'єктів будівництва.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 липня 2013 року частково скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 23 квітня 2013 року, судом знятий арешт з об'єктів будівництва, що розташовані за адресою АДРЕСА_3, скасована заборона ТОВ «Реал-Інвест» та Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області, а також будь-якій підпорядкованій їй службі відносно об'єктів будівництва вчиняти будь-які дії.

Крім того ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 липня 2013 року залучено Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Згодом ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що в ході розгляду справи стала відома інформація стосовно того, що на земельній ділянці, площею 0,2054 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 знаходиться багатоквартирний житловий будинок, а земельна ділянка площею 2,9864 га, згідно рішення виконкому Крижанівської сільської ради поділена на п'ять земельних ділянок, а тому накладення арешту на вказані земельні ділянки є недоцільними, а оскільки у ТОВ «Реал-Інвест» у власності знаходять інші земельні ділянки позивач просив змінити заходи забезпечення позову.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року змінені заходи забезпечення позову, а саме: знятий арешт з земельної ділянки площею 2,9864 га; земельної ділянки площею 0,2054 га, що на праві власності належать ТОВ «Реал-Інвест» та накладений арешт на земельну ділянку площею 0,0512 га; земельну ділянку площею 0,2623 га; земельну ділянку площею 3,5428 га; земельну ділянку площею 0,3040 га; земельну ділянку площею 0,0135 га; об'єкти незавершеного будівництва, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (у.н.2); об'єкти незавершеного будівництва, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (у.н.1), які розташовані на земельній ділянці.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року задоволено клопотання представника відповідача ТОВ «Реал-Інвест» Зелінського О.М, в якому просить суд ухвалити рішення, згідно якого передати цивільну справу на розгляд до Малиновського районного суду м. Одеси за місцезнаходженням ТОВ «Реал-Інвест» (65017, м. Одеса, вул. Кирпичнозаводська, 6.2, кв.39).

21 листопада 2013 року до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Реал-Інвест», третя особа Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, 3% річних та інфляційний нарахувань. Згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 21 листопада 2013 року зазначена справа передана судді Целуху А.П.

22 листопада 2013 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси цивільна справа прийнята до провадження та призначене попереднє судове засідання.

22 січня 2014 року ухвалою апеляційного суду Одеської області була задоволена апеляційна скарга ТОВ «Реал-Інвест», якою скасована ухвала Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року щодо змінення заходів забезпечення позову та передане питання на новий розгляд до Малиновського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2014 року відмовлено у задоволені заяви представника позивача ОСОБА_3 щодо вжиті заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельні ділянки площею 0,3360 га, площею 2,2015, 0,2623, 0,0512, 0,3040, 0,0135 га, що розташовані за адресою Одеська область, Комінтернівський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка, масив 41, діл. 604.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 9 036 066,87 грн., 3% річних в сумі 813 246,02 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 801 636,31 грн. усього 10 650 949,20 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 09 січня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Реал-Інвест» були укладені договори інвестиційного будівництва №69/9-06 та №69-01/9-06, у відповідності до яких позивач мав набути майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено та яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (колишня будівельна адреса - АДРЕСА_5).

Відповідно до умов вищезазначених договорів інвестиційного будівництва та згідно додатків до них, позивачем були сплачені інвестиційні внески у сумі 9 036 066,87 грн., на підтвердження сплаченої суми були надані квитанції.

28 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та Акціонерним банком «Південий» було укладено договір іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим номером 4450, згідно якого в іпотеку банку були передані майнові права на нерухоме майно будівництво якого не завершено та яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (колишня будівельна адреса - АДРЕСА_5, який забезпечував виконання зобов'язань ТОВ «ЮГК» Діамант» за кредитним договором №В555/1 від 25.09.2007 року.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «ЮГК» Діамант» умов кредитного договору №В555/1 від 25.09.2007 року та з метою врегулювання спору мирним шляхом, позивач, будучи поручителем ТОВ «ЮГК» Діамант» за даним кредитним договором досяг згоди з банком про укладення мирової угоди, згідно умов якої було передано у власність Акціонерному банку «Південий» майнові права на нерухоме майно будівництво якого не завершено, яка була затверджена ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2012 року по справі №1512/10835/2012.

У відповідь на звернення Акціонерного банку «Південий» до ТОВ «Реал-Інвест» про заміну сторони за вказаними договорами інвестування була отримана відповідь, що в ТОВ «Реал-Інвест» відсутності будь-які документи, що підтверджують факт укладення з позивачем вказаних договорів інвестування.

Позивач, маючи всі підстави вважати, що ТОВ «Реал-Інвест» не має намір виконувати взятих на себе зобов'язань за договорами інвестиційного будівництва, звернувся до суду з позовною заявою про повернення ТОВ «Реал-Інвест» безпідставно отриманих грошових коштів, а також просив суд стягнути з ТОВ «Реал-Інвест» на свою користь 3% річних та інфляційні нарахування за час безпідставного володіння грошовими коштами.

Після уточнення позовних вимог позивач просив суд залишити без розгляду частину раніш заявлених позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Реал-Інвест» на свою користь 3% річних та інфляційні нарахування за час безпідставного володіння грошовими коштами, подавши до суду відповідну заяву, та надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи це нарахуванням процентів за час безпідставного користування грошовими коштами.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача заперечуючи проти заявлених вимог, надав до суду зустрічну позовну заяву, зазначивши, що договори інвестиційного будівництва №69/9-06 від 09.01.2006р. та №69-01/9-06 від 09.01.2006р. не були підписані зі сторони ТОВ «Реал-Інвест», всупереч вимогам п.2 ч.1 ст.208 ЦК України, а тому не відповідають вимогам чинного законодавства та мають нікчемний характер. Відповідач, посилаючись на нікчемність договорів інвестиційного будівництва №69/9-06 від 09.01.2006р. та №69-01/9-06 від 09.01.2006р., просить суд відмовити позивачеві у задоволені заявлених позовних вимог у повному обсязі, застосувавши наслідки пропуску строку позовної давності, посилаючись на ч.3 ст.261 ЦК України, згідно якої перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання, а саме з 27 лютого 2008 року та просить суд

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, надані сторонами на засадах змагальності і диспозитивності, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом було встановлено, що договір №69-01/9-06 інвестування будівництва від 09 січня 2006 року та договір №69/9-06 інвестування будівництва від 09 січня 2006 року укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест», в особі генерального директора Бондаренка О.Л. та ОСОБА_1 належним чином не оформлені, так як відсутні підписи генерального директора ТОВ «Реал-Інвест» Бондаренка О.Л.

Додаткова угода до договору №69-01/9-06 інвестування будівництва від 06 серпня 2007 року, додаток №1 до договору №69-01/9-06 інвестування будівництва від 09.01.2006р. (технічна характеристика новозбудованого майна, яке передається за договором) від 06 серпня 2007 року, додаток №2 до договору №69-01/9-06 інвестування будівництва від 09.01.2006р. (графік сплати інвестицій) від 06 серпня 2007р., так само, як і додаткова угода до договору №69/9-06 інвестування будівництва від 28 серпня 2006 року, додаток №1 до договору №69/9-06 інвестування будівництва від 09.01.2006р. (технічна характеристика новозбудованого майна, яке передається за договором) від 28 серпня 2006 року, додаток №2 до договору №69/9-06 інвестування будівництва від 09.01.2006р. (графік сплати інвестицій) від 28 серпня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест», в особі генерального директора Дондова К.Г. та ОСОБА_1 належним чином оформлені так підписані сторонами.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Частиною 1 ст.61 ЦПК України зазначається, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Сторони не заперечували, що грошові кошти в сумі 9 036 066,87 грн. було перераховано на поточний рахунок 26007311252101, що належить ТОВ «Реал-Інвест», в рамках оплати за придбання майнових прав за договором №69/9-06 інвестування будівництва від 09 січня 2006 року.

Крім того, факт перерахування грошових кошти в сумі 9 036 066,87 грн. на поточний рахунок 26007311252101, що належить ТОВ «Реал-Інвест», підтверджується копіями квитанцій наданих позивачем: №001 від 27.02.2008 р., №01 від 28.02.2008р., №2139 від 28.03.2008р., №1615 від 09.04.2008р., №108-1121U/1 від 30.04.2008р, №2353 від 26.05.2008р., №2177 від 29.05.2008р., №2223 від 29.05.2008р., №2684 від 02.06.2008р., №2649 від 05.06.2008р., №2797 від 05.06.2008р., №2809 від 05.06.2008р., №2111 від 09.06.2008р., №3341 від 27.06.2008р., №2534 від 02.07.2008р., №2706 від 04.07.2008р., №2603 від 03.11.2008р. та листом-відповідь №0-86-25860БТ за підписом голови Правління Акціонерного банку «Південний» Л.І.Худіяш, а також документами наданими відповідачем, а саме: копіями банківських виписок по поточному рахунку 26007311252101, що належить ТОВ «Реал-Інвест» та довідкою від 10 жовтня 2013 року за підписом директора ТОВ «Реал-Інвест» про рух грошових коштів по рахунку ТОВ «Реал-Інвест» відповідно до договорів №69/9-06 та №69-01/9-06 від 09.01.2006р.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.11, ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 ст.202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч.1 та ч.2 ст.205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами ч.1 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання.

Системний аналіз положень ч.1, п.1 ч.2 ст.11, ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 та 2 ст.205, ч.1 ст.207, ч.1 ст. 638, ч.3 ст. 639, ч.1 ст.1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що договір №69-01/9-06 інвестування будівництва від 09 січня 2006 року та договір №69/9-06 інвестування будівництва від 09 січня 2006 року є неукладеними, а тому не мають жодної юридичної сили.

Таким чином встановлено, що вказані кошти в сумі 9 036 066,87 грн. отримано відповідачем без достатньої правової підстави, а тому вимога про їх повернення на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

В силу ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

На підставі ст.1 Закону України «Про Національний банк України», облікова ставка Національного банку України - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів. Тобто, облікова ставка є орієнтиром ціни на гроші та власне і є визначеним законом розміром процентів за користування чужими грошовими коштами.

Тому, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування коштами в сумі 2 221 572,74 грн., розрахованої за період з 20.11.2009р. по 20.11.2012р. виходячи з визначеної НБУ облікової ставки за відповідний період.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, яке підлягає захистові шляхом стягнення грошових коштів з відповідача в сумі 9 036 066,87 грн., як отримані кошти відповідачем без достатньої правової підстави та в сумі 2 221 572,74 грн., як проценти за користування коштами отриманих без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні ним судові витрати при поданні позову до суду, а саме судовий збір у розмірі 3 282,00 грн..

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу статей 58,59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 212 ЦПК).

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Суд вважає, що обчислення строків позовної давності передбачених ч.3 ст.261 ЦК України, згідно якої перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання, не може бути застосованим, оскільки необхідно відмежувати поняття неукладеного договору від нікчемного договору, що має практичне значення, оскільки у цих випадках настають різні правові наслідки. Відповідне твердження знайшло своє відображення у содовій практиці, а саме пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначається, що наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. У такому разі можуть бути заявлені вимоги лише, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК України.

Суд, проаналізувавши зустрічну позовну заяву відповідача, приходить до висновку про те, що вибраний відповідачем спосіб захисту у зустрічній позовній заяві щодо застосування наслідків пропуску строку позовної давності не відповідає встановленим ст.16 ЦК України способам захисту цивільних прав, тобто, не може бути самостійним предметом розгляду і доказування в окремій справі, в зв'язку з чим, суду відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» у задоволені зустрічної позовної заяви.

Крім того, суд констатує, що це не є перешкодою для обрання інших способів захисту своїх прав.

На підставі викладеного та ст. 1212, 1214 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 197, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» (код ЄДРПОУ 32679266) про стягнення безпідставно отриманих грошей - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» (код ЄДРПОУ 32679266) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти отримані без достатньої правової підстави в сумі 9 036 066,87 (дев'ять мільйонів тридцять шість тисяч шістдесят шість) гривень 87 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» (код ЄДРПОУ 32679266) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) проценти за користування коштами отриманих без достатньої правової підстави в сумі 2 221 572,74 грн. (два мільйони двісті двадцять одна тисяча п'ятсот сімдесят дві) гривні 74 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» (код ЄДРПОУ 32679266) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 3 282,00 грн. (три тисячі двісті вісімдесят дві) гривні 00 коп.

У задоволені зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» (код ЄДРПОУ 32679266) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про застосування наслідків пропуску строку позовної давності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ