Ухвала

від 18.02.2014 по справі 369/288/14-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

нотаріус ОСОБА_1

Справа № 369/288/14-ц

2/369/812/14

УХВАЛА

Іменем України

18.02.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В судовому засіданні представник позивача подано клопотання про забезпечення позовної заяви, в якій просить суд постановити ухвалу, якою накласти арешт на земельну ділянку площею 3,8293 га, розташованої на території Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, цільове призначення для ведення ОСГ, кадастровий номер:м 3222484800:03:007:0003.

Представник відповідача проти задоволення заяви заперечував.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, вважає, що заявлене представником позивача клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд, за заявою осіб, яку беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні клопотання про забезпечення позову, оскільки позивачем заявлені позовні вимоги щодо визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, а отже враховуючи обсяг позовних вимог та їх відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суд приходить до висновку, що клопотання про забезпечення позову виходить за межі позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151, 152, 208, 209, 210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дубас Т.В.