Рішення

від 10.07.2014 по справі 904/3504/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.14р. Справа № 904/3504/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ", м. Дніпропетровськ

до Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 781 942,31 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Тимченко К.О., довіреність № 265 юр від 17.12.2013 року, представник;

від відповідача: Іванова Т.В., довіреність № 01-17/123 від 19.02.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОГАЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця" заборгованості у загальній сумі 781 942,31 грн., з яких: основний борг у сумі 690 056,45 грн., пеня у сумі 38 423,22 грн., 3% річних у сумі 8 029,22 грн., інфляційні втрати у сумі 45 433,42 грн. Судовий збір у сумі 15638,85 позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов типового договору №2013/ТП-Б-368/144752 від 26.02.2013 року на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб підприємств, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів), у частині своєчасних розрахунків за поставлений позивачем протягом листопада - грудня 2013 року природний газ, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 690 056,45 грн., на яку позивач нарахував пеню у сумі 38 423,22 грн., 3% річних у сумі 8 029,22 грн. та інфляційні втрати у сумі 45433,42 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

Відповідач у наданому письмовому відзиві від 08.07.2014 року заявлені до нього позовні вимоги визнає у повному обсязі. При цьому просить зменшити заявлену до стягнення пеню до 19211,61 грн., посилаючись на те, що відповідач є державним підприємством, фінансування якого здійснюється з державного бюджету. Відповідно до кошторису на 2013 рік, затвердженого 23.01.2012 року начальником головного управління медичних закладів Укрзалізниці, на оплату природного газу затверджена сума 1 330 200,00 грн., у той час як фактично сума спожитого газу складає 2 152 160,57 грн. За таких обставин несвоєчасну та неповну оплату рахунків за спожитий природний газ відповідач обгрунтовує недостатнім бюджетним фінансуванням.

Розгляд справи призначався на 24.06.2014 року, 10.07.2014 року.

У судовому засіданні 10.07.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОГАЗ" (далі - Позивач, Постачальник) та Державним закладом "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця" (далі - Відповідач, Споживач) був укладений типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб підприємств, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) № 2013/ТП-Б-368/144752 (далі - Договір) відповідно до пункту 1.1. якого постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

За пунктом 1.2. договору передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами у додатку 1 до договору.

За змістом пункту 2.6. договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу та/або актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку.

Акти приймання-передачі газу та/або акт виконаних робіт є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (пункт 2.9. договору).

Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. При цьому сторони дійшли згоди, що загальна вартість природного газу та послуг з його постачання становить 1 330 200,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 221 700,00 грн.

Зі змісту пункту 4.6. договору вбачається, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати.

Авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий розрахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки газу.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з пунктом 4.7. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Договір набуває чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2013 року (пункт 10.1. договору).

Відповідно до умов договору за двома актами виконаних робіт № 368/21/457292 у листопаді 2013 року позивачем були надані відповідачу послуги з постачання та транспортування газу у обсязі 69944 м. куб. на загальну суму 322 829,05 грн. (а.с. 16 том 1), кінцевий строк оплати яких, згідно з пунктом 4.6. договору - до 06.12.2013 року.

Відповідно до умов договору за актом № ДНГ66198276 прийому-передачі природного газу від 20.12.2013 року постачальник передав, а споживач прийняв з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року 107142 м. куб. природного газу на загальну суму 494 517,76 грн. (а.с. 15 том 1), кінцевий строк оплати яких, згідно з пунктом 4.6. договору - до 06.01.2014 року.

Отже, загальна сума поставленого природного газу та наданих послуг складає 817346,81 грн. (322 829,05 + 494 517,76 = 817 346,81).

За розрахунком позивача, який відповідачем не оспорюється, поставлений природний газ відповідач оплатив частково у загальній сумі 127 290,36 грн., а саме: 21.10.2013 року - 17628,14 грн. за платіжним документом U2151182; 11.11.2013 року - 40,14 грн. за платіжним документом U2301763; 29.11.2013 року - 51 200,00 грн. за платіжним документом U2479391; 26.12.2013 року - 33611,54 грн. за платіжним документом U2686883; 26.12.2013 року - 21788,46 грн. за платіжним документом U2686884; 27.12.2013 року - 3 022,08 грн. за платіжним документом U2758584.

Таким чином, залишок несплаченої відповідачем суми за отриманий у листопаді - грудні 2013 року природний газ за договором складає 690 056,45 грн. (817 346,81 - 17 628,14 - 40,14 - 51 200,00 - 33 611,54 - 21 788,46 - 3 022,08 = 690 056,45), що і є причиною виникнення спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення пунктів 4.5., 4.6. договору строк оплати поставленого природного газу є таким, що настав.

Заборгованість за договором у загальній сумі 690 056,45 грн. відповідач визнає у повному обсязі, що є його правом відповідно до частини п'ятої статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку заборгованості за поставлений газ у загальній сумі 690 056,45 грн. порушень не встановлено, а тому позовні вимоги у цій частині є законними і обгрунтованим та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень пункту 6.2.2. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем до стягнення пеня за несвоєчасну оплату природного газу нарахована ним у загальній сумі 38 423,22 грн., з яких:

за період з 06.12.2013 року по 26.12.2013 року - у сумі 1 899,49 грн. із заборгованості на суму 253 960,77 грн.;

за період з 27.12.2013 року по 27.12.2013 року - у сумі 70,72 грн. із заборгованостіна суму 198 560,77 грн.;

за період з 28.12.2013 року по 14.04.2014 року - у сумі 7 521,54 грн. із заборгованості на суму 195 538,69 грн.;

за період з 15.04.2014 року по 16.05.2014 року - у сумі 3 257,19 грн. із заборгованості на суму 195 538,69 грн.;

за період з 06.01.2014 року по 14.04.2014 року - у сумі 17 436,83 грн. із заборгованості на суму 494 517,76 грн.;

за період з 15.04.2014 року по 16.05.2014 року - у сумі 8 237,45 грн. із заборгованості на суму 494 517,76 грн.

Усього - 38 423,22 грн. (1 899,49 + 70,72 + 7 521,54 + 3 257,19 + 17 436,83 + 8 237,45 = 38 423,22).

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних за несвоєчасну оплату природного газу нараховані ним у загальній сумі 8 029,22 грн., з яких:

за період з 06.12.2013 року по 26.12.2013 року - у сумі 438,34 грн. із заборгованості на суму 253 960,77 грн.;

за період з 27.12.2013 року по 27.12.2013 року - у сумі 16,32 грн. із заборгованості на суму 198 560,77 грн.;

за період з 28.12.2013 року по 16.05.2014 року - у сумі 2 250,03 грн. із заборгованості на суму 195538,69 грн.;

за період з 06.01.2014 року по 16.052014 року - у сумі 5 324,53 грн. із заборгованості на суму 494 517,76 грн.

Усього - 8 029,22 грн. (438,34 + 16,32 + 2 250,03 + 5 324,53 = 8 029,22).

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені та 3% річних встановлено, що заявлені до стягнення суми у цій частині підлягають зменшенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

При розрахунку пені та 3% річних за період з 06.12.2013 року по 26.12.2013 року позивачем безпідставно здійснене нарахування по 26.12.2013 року включно із заборгованості у сумі 253 960,77 грн., оскільки 26.12.2013 року мала місце часткова оплата у сумі 33 611,54 грн. та 21 788,46 грн. Також позивачем при нарахуванні пені та 3% річних за 27.12.2013 року на суму заборгованості 198 560,77 грн. не враховано часткову оплату 27.12.2013 року у сумі 3022,08 грн.

За таких обставин пеня підлягає перерахунку і буде складати:

за період з 06.12.2013 року по 25.12.2013 року - у сумі 1 809,04 грн. із заборгованості на суму 253 960,77 грн.;

за період з 27.12.2013 року по 27.12.2013 року - у сумі 69,64 грн. із заборгованості на суму 195 538,69 грн.;

за період з 28.12.2013 року по 14.04.2014 року - у сумі 7 521,54 грн. із заборгованості на суму 195 538,69 грн.;

за період з 15.04.2014 року по 16.05.2014 року - у сумі 3 257,19 грн. із заборгованості на суму 195 538,69 грн.;

за період з 06.01.2014 року по 14.04.2014 року - у сумі 17 436,83 грн. із заборгованості на суму 494 517,76 грн.;

за період з 15.04.2014 року по 16.05.2014 року - у сумі 8 237,45 грн. із заборгованості на суму 494 517,76 грн.

Усього - 38 331,69 грн. (1 809,04 + 69,64 + 7 521,54 + 3 257,19 + 17 436,83 + 8 237,45 = 38 331,69).

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 38 331,69 грн.

З огляду на викладене заявлені до стягнення 3% річних також підлягають перерахунку і будуть складати:

за період з 06.12.2013 року по 25.12.2013 року - у сумі 417,47 грн. із заборгованості на суму 253 960,77 грн.;

за період з 27.12.2013 року по 27.12.2013 року - у сумі 16,07 грн. із заборгованості на суму 195 538,69 грн.;

за період з 28.12.2013 року по 16.05.2014 року - у сумі 2 250,03 грн. на суму 195 538,69 грн.;

за період з 06.01.2014 року по 16.05.2014 року - у сумі 5 324,53 грн. із заборгованості на суму 494 517,76 грн.;

Усього - 8 008,10 грн. (417,47 + 16,07 + 2 250,03 + 5 324,53 = 8 008,10).

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі 8 008,10 грн.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати від несвоєчасної сплати природного газу нараховані ним у загальній сумі 45 433,42 грн., з яких:

за період з 06.12.2013 року по 26.12.2013 року - у сумі 1 269,80 грн. із заборгованості на суму 253 960,77 грн.;

за період з 27.12.2013 року по 27.12.2013 року - у сумі 0,00 грн. із заборгованості на суму 198 560,77 грн.;

за період з 28.12.2013 року по 16.05.2014 року - у сумі 12 514,48 грн. із заборгованості на суму 195 538,69 грн.;

за період з 06.01.2014 року по 16.05.2014 року - у сумі 31 649,14 грн. із заборгованості на суму 494 517,76 грн.

Усього - 45 433,42 грн. (1 269,80 + 12 514,48 + 31 649,14 = 45 433,42).

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат встановлено, що вони підлягають зменшенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За таких обставин, інфляційні втрати підлягають перерахунку і будуть складати:

за період з січня 2014 року по квітень 2014 року - у сумі 12 550,55 грн. із заборгованості на суму 195 538,69 грн., що склалася за результатом часткової оплати поставленого у листопаді 2013 року природного газу зі строком платежу до 06.12.2013 року (322829,05 грн. - 127290,36 грн. = 195 538,69 грн.) та з урахуванням сукупного індексу інфляції за цей період - 106,41844767%;

за період з лютого 2014 року по квітень 2014 року - у сумі 30 689,95 грн. із заборгованості на суму 494 517,76 грн., що склалася за результатом відсутності оплати поставленого у грудні 2013 року природного газу на вказану суму зі строком платежу до 06.01.2013 року та з урахуванням сукупного індексу інфляції за цей період - 106,2060356%.

Усього - 43 240,50 грн. (12 550,55 + 30 689,95 = 43 240,50).

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у сумі 43 240,50 грн.

Клопотання представника відповідача у відзиві на позов про зменшення пені до 19211,61 грн. задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до підпункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 частина перша статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Отже, за змістом зазначених законодавчих норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду і він, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе її зменшення.

Приймаючи рішення за заявою відповідача щодо зменшення суми пені, суд враховує ту обставину, що кошторис витрат відповідача на 2013 рік, у тому числі в частині щодо оплати природного газу на загальну суму 1 330 200,00 грн., був затверджений 23.01.2013 року. Договір на постачання природного газу сторони уклали після затвердження кошторису - 26.02.2013 року з обсягом поставки газу на суму 1 330 200,00 грн., що повністю відповідало сумі за кошторисом (пункт 4.1. договору).

Загальна сума отриманого відповідачем у листопаді-грудні 2013 року за договором газу становить 817 346,81 грн. і не перевищує кошторисної суми - 1 330 200,00 грн., виділеної йому на оплату природного газу у 2013 році, що не виключало його можливості вчасно розрахуватися за спожитий газ.

Належних та допустимих доказів на підтвердження отримання, споживання та оплати природного газу у 2013 році окрім отриманого у листопаді - грудні 2013 року (акти приймання-передачі, рахунки, платіжні документи, банківські виписки тощо) відповідач не надав. Надана відповідачем довідка від 09.07.2014 року № 01-17/927 про його заборгованість за газопостачання на початок 2013 року у сумі 798 849,03 грн. не стосується спірного обсягу поставки газу у 2013 році та кошторисної суми на його оплату. Зазначена у довідці сума спожитого відповідачем газу - 2 356 828,07 грн., не відображає періоду такого споживання (а.с. 46 том 1).

Із акту звірки розрахунків за спірним договором між сторонами за період з 01.11.2013 року по 17.04.2014 року сума боргу відповідача відповідає заявленій позивачем до стягнення - 690 056,45 грн. (а.с.47 том 1).

За вказаних обставин відповідач не довів наявність необхідних за статтею 83 Господарського процесуального кодексу України виняткових обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість здійснити оплату спірного природного газу у строки, визначені умовами договору. Тому, встановлені обставини можуть свідчити лише про неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за умов звичайного підприємницького ризику. Жодних доказів щодо його попередження чи врегулювання його наслідків шляхом розстрочення чи відстрочення заборгованості, зміни порядку чи способу виконання зобов'язань, переводу боргу на інших осіб, заміни зобов'язання новацією, забезпечення його виконання гарантією тощо відповідач суду не надав. Від пропозицій суду стосовно вчинення дій для врегулювання спірного питання в частині зменшення пені в позасудовому порядку представник відповідача відмовився (а.с. 53 том 1).

З урахуванням викладеного, на фоні особливого загострення у країні питання щодо газопостачання суд не вбачає виняткових обставин, необхідних для зменшення пені. Однак відповідач не позбавлений можливості вирішити питання щодо зменшення пені безпосередньо з позивачем з використанням такого правового механізму, передбаченого статтею 605 Цивільного кодексу України, як припинення зобов'язання прощенням боргу.

За викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 779636,74 грн., з яких: 690 056,45 грн. - основний борг, 38 331,69 грн. - пеня, 8 008,10 грн. - 3% річних, 43 240,50 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 15 592,74 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ ДП "Придніпровська залізниця" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Кедріна, буд. 55, ідентифікаційний код 01111836) на користь Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, буд. 5, ідентифікаційний код 20262860) 690 056,45 грн. основного боргу, 8 008,10 грн. 3% річних, 43 240,50 грн. інфляційних втрат, 38 331,69 грн. пені, 15 592,74 грн. судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.07.2014 року.

Суддя І.І. Колісник